17 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16329/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуюча, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Гасанова Георгія Мразовича
до Київської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації,
про скасування державної реєстрації об'єктів нерухомого майна та витребування із чужого незаконного володіння,
28.01.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 (повний текст складено 06.11.2025) та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської ради, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 910/16329/23, повний текст якої складено 06.11.2025, було 26.11.2025.
Проте Київська міська рада подала касаційну скаргу 28.01.2026, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
У касаційній скарзі Київська міська рада заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу в цій справі було подано 25.11.2025. Однак зазначену касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 910/16329/23 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із тим, що скаржником недоліки касаційної скарги були усунуті не у повному обсязі. Зокрема, скаржник до заяви про усунення недоліків додав платіжну інструкцію від 24.12.2025 № 2359 на суму 7872,80 грн, що не могло вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі за подання касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23, оскільки судовий збір сплачений у меншому розмірі, ніж встановлено законом. При цьому недоплачена сума судового збору за подання Київською міською радою касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23 складала 1816,80 грн.
Київська міська рада, звертаючись повторно з касаційною скаргою, просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23 і посилається на пункт 7.36 постанови Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 909/27/25 щодо застосування норм процесуального права при повторному зверненні учасника справи з апеляційною (касаційною) скаргою.
Скаржник зазначає, що повторне звернення з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення відбулося упродовж розумного строку, без невиправданих затримок та зайвих зволікань. Оскільки після отримання ухвали суду про повернення первісної касаційної скарги Київська міська рада, з урахуванням розпорядження Київського міського голови від 17.11.2011 № 225 "Про затвердження порядку роботи з позовними заявами, рішеннями суду у справах, стороною яких є Київська міська рада, Київський міський голова та заступник міського голови секретар Київради" та Положення про Департамент комунальної власності міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 02.03.2023 № 6023/6064, звернулася до Департаменту комунальної власності міста Києва з листом про необхідність доплати судового збору у розмірі 1816,80 грн. 26.01.2026 у відповідь на вказаний лист Департамент комунальної власності міста Києва надіслав квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23 в розмірі недоплаченої суми - 1816,80 грн. На підтвердження викладеного Київська міська рада до касаційної скарги долучає копії зазначених листів.
Крім того, Київська міська рада вважає, що причини повернення попередньо поданої касаційної скарги не залежали від особи, яка оскаржувала судові рішення. Такі причини, на думку скаржника, були обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником.
Ураховуючи наведене, Київська міська рада просить суд поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23.
Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання чи громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку із чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Однак скаржник в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не навів причин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії в частині усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги.
Крім того, Суд не може взяти до уваги доводи Київської міської ради про те, що при першому поданні касаційної скарги скаржник сплатив судовий збір згідно з платіжною інструкцією від 20.11.2025 № 2056, оскільки згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги) є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, яке оскаржується.
Крім того, помилкове визначення Київською міською радою розміру судового збору при усуненні недоліків вперше поданої касаційної скарги та надання при повторному зверненні доказів оплати недоплаченої суми судового збору за подання касаційної скарги у цій справі не може слугувати підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки ці обставини свідчать про суб'єктивний характер причин пропуску строку на касаційне оскарження та не ґрунтуються на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний характер. Інших об'єктивних, непереборних обставин, які завадили йому своєчасно усунути недоліки вперше поданої касаційної скарги у встановлений строк, зокрема, сплатити судовий збір у необхідному розмірі, скаржник не наводить.
Ураховуючи наведене, Київська міська рада в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не навела причин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії в частині усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги.
Оскільки скаржник в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не навів причин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим, а підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження - неповажними.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Київській міській раді необхідно подати до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому слід навести інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Київській міській раді буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/16329/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак