18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3711/20(916/1563/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2025
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026
у справі №916/3711/20(916/1563/25)
за позовом ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»
за участю третіх осіб на стороні відповідача:
1)Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області;
2)Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
про визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію
в межах справи №916/3711/20
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2021, серед іншого, відкрито провадження у справі №916/3711/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №284 від 31.05.2013).
В подальшому ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про:
-визнання припиненим права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 на підставі договору №2083/К купівлі-продажу прав вимоги від 15.11.2019, який укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №2019;
-скасування рішення про держану реєстрацію та їх обтяження, індексний номер: 74047986 від 10.07.2024 12:41:50, державного реєстратора Карпенка Анатолія Анатолійовича, Лиманська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2668529251100, та вилучення з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на відповідне нерухоме майно і поновлення в реєстрі попереднього запису про право власності на вказану квартиру.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 у справі №916/3711/20(916/1563/25) позовну заяву ОСОБА_1 в особі арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про визнання припиненим права вимоги та скасування рішення про державну реєстрацію задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74047986 від 10.07.2024 12:41:50, державного реєстратора Карпенка Анатолія Анатолійовича, Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2968529251100, з поновленням в реєстрі попереднього запису про право власності на вказану квартиру. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2025 у справі №916/3711/20(916/1563/25) залишено без змін.
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №916/3711/20(916/1563/25) в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3711/20(916/1563/25) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026.
На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження та вказує, що апеляційним судом неправильно застосовано норми права, а саме:
- ст.ст. 15, 16, 328 ЦК України (право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Іпотекодержатель набув право власності на підставі дійсного рішення суду);
- ст.ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» (іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості);
- ст. 131 КУзПБ (до складу ліквідаційної маси включається майно боржника, що перебуває у його власності. Спірна квартира не є власністю боржника та не може включатися до ліквідаційної маси).
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц та у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі №916/3711/20 зазначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Тобто факт набуття іпотекодержателем права власності у цій справі підтверджено саме рішенням суду.
В постанові від 03.06.2020 у справі № 363/4852/17 Верховний Суд вказував, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
В постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зроблено висновки, що згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.
Суд не має права виходу за межі позовних вимог з власної ініціативи (постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 359/4356/18 (провадження № 61-22792св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 754/10844/18).
Суд не може вийти за межі позовних вимог та усупереч принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/147-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц).
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс».
Крім того, ТОВ «Укрдебт Плюс» подано клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №916/3711/20(916/1563/25) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, оскільки невжиття заходів щодо зупинення виконання рішення створює ризик істотного ускладнення або неможливості реального поновлення прав заявника у випадку скасування оскаржуваних судових рішень.
Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його клопотання та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або неможливість повернення до первісного стану завдасть істотної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням норм права не свідчить щодо автоматичного їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання (дії) судового рішення.
Необхідно зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
При цьому, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов'язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 288, 290, 292, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Суд, --
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №916/3711/20(916/1563/25).
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» у справі №916/3711/20(916/1563/25) на 18 березня 2026 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 11 березня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» про зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2025 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі №916/3711/20(916/1563/25) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/3711/20(916/1563/25) з оригіналами оскаржуваних судових рішень.
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік