18.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1831/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Соп'яненко О.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 (Повний текст рішення складений та підписаний 29.10.2024р.)
за позовом Приватного підприємства "Ферст Вей", сел. Ліски, Одеська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 112,99 грн. та неустойки у розмірі 55233,60 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Приватне підприємство «Ферст Вей» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Тех-Сервіс» про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 112,99 грн та неустойки у розмірі 55 233,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ПП10/02 від 13.10.2023, на виконання якого позивач здійснив експедирування вантажів відповідача у складі 5 контейнерів за маршрутом Бусан, Корея - Гдиня, Польща. Під час виконання перевезення виникли додаткові витрати у розмірі 4 823,50 доларів США за понаднормовий простій контейнерів у порту міста Гдиня, які відповідач не компенсував. На підставі п. 5.17 договору позивач також нарахував неустойку за несвоєчасну оплату.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Тех-Сервіс» на користь Приватного підприємства «Ферст Вей» суму основної заборгованості у розмірі 184 129,39 грн, неустойку у розмірі 8 889,53 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 895,03 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 0,60 грн та неустойки у розмірі 46 344,07 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення від 29.10.2024, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ПП10/02 від 13.10.2023, на виконання якого позивач здійснив експедирування вантажів відповідача. Під час виконання перевезення у період з 22.12.2023 по 22.01.2024 відбувся простій контейнерів у порту міста Гдиня, за що перевізником MAERSK було виставлено експедитору інвойс на суму 4 823,50 доларів США. Суд першої інстанції встановив, що більш вірогідним є виникнення спірних витрат на зберігання вантажу у порту саме внаслідок несвоєчасного надання клієнтом експедитору оригіналу коносаменту. Суд відхилив доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин, зазначивши, що відсутні необхідні складові для встановлення факту дії непереборної сили, оскільки спірний вантаж зрештою був переданий залізниці до перевезення у розумні строки. Суд також зазначив, що сума у розмірі 4 823,50 доларів США є платою за користування контейнерами, тобто платою за надані послуги, а не господарсько-правовою відповідальністю, і навіть за наявності форс-мажорних обставин особа може бути звільнена від обов'язку відшкодувати збитки або сплатити штрафні санкції, але не від обов'язку оплатити надані послуги. Щодо неустойки суд кваліфікував визначену п. 5.17 договору неустойку як пеню та обмежив її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Тех-Сервіс» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі № 904/1831/24, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нову постанову про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт зазначає, що судом не враховано та не перевірено факт того, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що експедитором було понесені витрати по сплаті демереджу. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, апелянт наголошує, що сам лише факт складання та підписання актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації. Апелянт також посилається на постанову Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 916/703/19, згідно з якою акти звірки не є первинними документами і самі по собі не породжують прав та обов'язків за договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта. Апелянт стверджує, що матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами як обсягу додаткових витрат, пов'язаних із демереджем, так і їх суми.
Апелянт звертає увагу, що сторонами не оспорюється факт прибуття контейнерів до порту Гдиня 22.12.2023 та видачі необоротного коносаменту того ж дня, а вільний час користування контейнерами складав 14 днів, тобто до 04.01.2024. Апелянт ставить питання, в чому полягає вина відповідача, якщо позивач більше 14 днів не вивозив контейнери з порту, а здійснив це лише 22.01.2024, тобто через місяць. Згідно з п. 3.2.11 договору клієнт повинен відшкодувати експедитору додаткові витрати, здійснені в інтересах клієнта, проте жодного інтересу відповідача отримати товар з такою затримкою не було.
Апелянт зазначає, що позивач у позовній заяві самостійно вказує, що «оскільки з порту Гдині потяги виходять з рідшим інтервалом, вантаж було завантажено лише 22.01.2024 року», однак позивачем не надано жодного доказу того, що такий рідший інтервал був саме через дії відповідача, а не через дії самого позивача чи залученого ним перевізника.
Апелянт також звертає увагу на Акт виконаних робіт від 02.04.2024, підписаний між позивачем та MAERSK A/S, де вказано, що підлягає оплаті рахунок від 14.03.2024. Тобто демередж був нарахований лише в березні 2024 року, і апелянт ставить питання, на якій підставі позивач виставляв рахунок відповідачу ще у лютому 2024 року на значно більшу суму. Станом на день подання апеляційної скарги на адресу відповідача не було виставлено остаточного рахунку на оплату демереджу.
Щодо стягнення неустойки апелянт зазначає, що жодного рахунку на суму, вказану в позові, відповідачу не виставлялося, а тому не зрозуміло, на якій підставі суд першої інстанції визначив початкову дату нарахування. Позивач посилається на п. 5.17 договору, згідно з яким нараховується неустойка за несвоєчасну оплату виконаних робіт, проте апелянт вважає, що демередж не є виконаними роботами з боку експедитора. Апелянт наголошує, що демередж - це штрафні санкції за наднормативне використання контейнерного обладнання, і законодавство не передбачає можливості нарахування пені на штрафні санкції. Відповідач таких послуг та робіт у експедитора не замовляв.
Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 908/2646/18 та постанову від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, зазначаючи, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок та вина боржника. Позивачем не доведено наявності протиправної поведінки відповідача, що виключає підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Апелянт також зазначає, що відповідно до розділу 6 договору передбачені форс-мажорні обставини, і демередж настав саме через проведення страйків на території Польщі, що є обставиною непереборної сили. Позивач у листі від 27.12.2023 сам визнав наявність обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань. Водночас позивач не звернувся до MAERSK з посиланням на форс-мажорні обставини та не направив запит до відповідних органів влади для їх підтвердження. Відповідно до п. 5.4 договору сторона, яка залучила третю особу, несе відповідальність за невиконання обов'язків цією третьою особою як за свої власні дії. Апелянт вважає, що позивач своїми діями та бездіяльністю спричинив відповідачу збитки на суму позову, не використавши свого права на форс-мажорні обставини перед третьою особою.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Приватне підприємство «Ферст Вей» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Тех-Сервіс» та вважає її необґрунтованою та безпідставною, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне:
Позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ПП10/02 від 13.10.2023, на виконання якого ПП «Ферст Вей» організувало перевезення контейнерів за маршрутом Бусан, Корея - Гдиня, Польща. Під час виконання договору виникли додаткові витрати, які експедитор не міг заздалегідь передбачити: у день запланованого заходу судна до порту призначення ПП «Ферст Вей» було відмовлено у видачі дозволу на видачу вантажу через відсутність оригіналу коносаменту, який мав надати ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» відповідно до п. 3.2.3 договору та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Позивач наголошує, що під час прямування контейнерів до порту призначення неодноразово звертав увагу відповідача на необхідність надання оригіналу коносаменту, про що свідчить наявне у справі електронне листування, яке не спростовується та не заперечується апелянтом. Незважаючи на обізнаність, ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» надало оригінал коносаменту лише 22.12.2023 о 16:30, тобто наприкінці робочого дня, що спричинило затримку видачі вантажу до 26.12.2023. Несвоєчасне надання документів призвело до неможливості отримати товар у день заходу судна та витрачення вільного часу на очікування у вихідні дні.
Позивач зазначає, що ситуація на Польсько-Українському кордоні на момент прибуття контейнерів була загальновідомою, і ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» мало достатньо часу для вирішення питання щодо зміни варіанту поставлення товару без виникнення додаткових витрат, проте не вчинило жодних дій. Після отримання вантажу ПП «Ферст Вей» діяло за інструкціями відповідача, подавши заявку на доставку до Західного Контейнерного терміналу, який відмовив через перевантаженість, після чого було подано заявку на термінал у Клевані. Усі подальші дії здійснювалися за погодженням з апелянтом.
Щодо посилань апелянта на форс-мажорні обставини позивач зазначає, що відповідно до п. 6.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміються обставини, які сторони не могли передбачити, а враховуючи обізнаність сторін про ситуацію на кордоні, ці обставини не можуть трактуватись як форс-мажор. Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, зазначаючи, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер, а ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» не довело їх непередбачуваність, надзвичайність та невідворотність.
Щодо доказів позивач наголошує, що інвойс MAERSK № 5653339382 містить детальну інформацію про дати перебування контейнерів, понаднормовий простій та обчислення сум за демередж, а акт виконаних робіт підтверджує обсяг та вартість послуг. Відсутність документів про факт оплати на рахунок MAERSK не виключає обов'язку ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» щодо оплати додаткових витрат за договором. Позивач також зазначає, що після отримання рахунку № 1877 відповідач не висловлював жодних зауважень щодо його змісту, а різниця у сумах пояснюється тим, що ПП «Ферст Вей» провело перемовини з MAERSK та отримало знижку, яку було враховано при поданні позову.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1831/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі №904/1831/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
09.12.2024р. матеріали справи № 904/1831/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2024р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Враховуючи, що апелянтом виконані вимоги ст.ст. 256, 258, 259 ГПК України, підстави для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, апеляційний суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.12.2024р. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі №904/1831/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025р. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі №904/1831/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду №119/26 від 18.02.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Соп'яненко О.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Тех-Сервіс» подало відповідь на відзив на апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилається на правову позицію Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 908/240/18 щодо необхідності доведення всіх елементів складу правопорушення для відшкодування збитків. Апелянт наголошує, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що затримка на тривалий термін сталася саме через вину відповідача, що позивач не надав доказів відмови терміналу через перевантаженість, що матеріали справи не містять доказів неодноразового звернення позивача до відповідача щодо надання коносаменту, а також що не містять доказів узгодження сторонами обсягу додаткових витрат, пов'язаних із демереджем.
Приватне підприємство «Ферст Вей» подало заперечення щодо відповіді на відзив, в яких зазначає, що під час здійснення перевезення експедитор засобами електронного зв'язку повідомляв відповідача про необхідність надання документів, що підтверджується наявним у справі електронним листуванням, яке не заперечувалось апелянтом. Позивач наголошує, що ТОВ «Укр-Тех-Сервіс» не вчинило жодних дій щодо уникнення можливого простою, не надало інструкцій по зміні способу перевезення товару, не спростувало факт затримки контейнерів через несвоєчасне надання оригіналів документів. Позивач також зазначає, що демередж є штрафною санкцією, узгодження витрат за яку не лише не є необхідним, а й неможливим через неможливість передбачення факту їх виникнення та розміру.
Колегія суддів зауважує, що діючий Господарський процесуальний кодекс України не передбачає такої заяви як відповідь на відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в зв'язку із чим дані заяви залишаються без розгляду, як такі, що подані у позавстановлений процесуальним законом спосіб.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга [підлягає задоволенню в силу наступного:
Апелянт оспорює рішення суду першої інстанції, посилаючись на: відсутність доказів понесення експедитором витрат по сплаті демереджу; відсутність узгодження з клієнтом обсягу додаткових витрат; вину самого експедитора у затримці контейнерів; наявність форс-мажорних обставин; невідповідність рахунку № 1877 від 15.02.2024 фактичній сумі демереджу; безпідставність нарахування неустойки на штрафні санкції; а також завищеність витрат на правничу допомогу.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).
За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:
« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».
Предметом позовних вимог є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс" 184 112,99 грн, нарахованих Позивачем за простій в розмірі 4 823,50 доларів США, що станом на дату виставлення рахунку № 1877 становить 184 112,99 грн та неустойку у розмірі 0,5 % від суми неоплаченого рахунку за період з 17.02.2024 по 16.04.2024 (60 днів) у розмірі 55 233,60 грн, нарахованої на підставі п. 5.17 договору позивач нарахував до сплати.
Позовні вимоги в частині стягнення 184 112,99 грн. обгрунтовані в тому числі тим, що :
« … 13 жовтня 2023 року між приватним підприємством «ФЕРСТ ВЕЙ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було укладено договір транспортно- експедиторського обслуговування №ПП10/02 (надалі - Договір), предметом якого є надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта, в тому числі з організації перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених Сторонами інших супутніх послу (далі по тексту - послуги), за умовами якого ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» (Експедитор) зобов'язалось надати послуги ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» (Клієнт).
За правовою природою укладений між ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» та ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» Договір № ПП 10/02 від 13 жовтня 2023 року є договором транспортного експедирування…
… Відповідно до п. 2.2.1 Договору Експедитор зобов'язується організувати на підставі заявки Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та надати інші узгоджені Сторонами послуги…
… На виконання умов Договору ПП10/02 ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було організовано за замовленням ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» перевезення морським транспортом контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, GLDU5558188, MSKU5167573 з пункту відправлення: BUSAN, KOREA до порту розвантаження Gdynia, Poland (необоротний коносамент № 232286810) з якого в подальшому контейнери були направлені в Україну шляхом наземного перевезення.
За надані послуги ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було виставлено ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» рахунки:
1. 1620 від 12 січня 2024 року на загальну суму 416 702,26 грн. за надання наступних послуг:
- Навантажно-розвантажу вальні роботи за межами України (контейнери MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU5558188).
- Транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, НЕ ПДВ за маршрутом Гдиня, Польща - Грубешов, Польща/Ізов, Україна (кордон України).
- Транспортно-експедиторське обслуговування вантажу, НЕ ПДВ за маршрутом Грубешов, Польща/Ізов, Україна (кордон України)- Клевань Україна.
2. 1936 від 22 лютого 2024 року на загальну суму 222 086,33 грн. за надання наступних послу:
- Автотранспортні послуги на території України.
- Організація митних послуг на території України, НЕ ПДВ (контейнери MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU5558188).
- Винагорода експедитора на території України.
В свою чергу ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було сплачено вищенаведені рахунки відповідно до платіжних інструкцій:
№ 91 від 31 січня 2024 року відповідно до рахунку № 1620 від 12 січня 2024 року на суму 416 702,26 грн. та № 253 від 05.03.2024 року відповідно до рахунку № 1936 від 22.02.2024 року на суму 115 086,33 грн.
Сторонами також було підписано акти виконаних робіт № 365 від 23 лютого 2024 року та № 370 від 23 лютого 2024 року.
Окрім зазначених вище витрат, під час здійснення перевезення контейнерів, у ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» виникли додаткові витрати які Експедитор не міг заздалегідь передбачити.
22.12.2023 року, в день запланованого суднозаходу, ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було відмовлено у видачі дозволу на видачу вантажу. Даний дозвіл не було надано через відсутність оригіналу коносаменту№ 232286810, який в свою чергу повинно було надати ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС»…
Відповідно до пункту 3.2.3. Договору Клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасне направлення Експедитору ліцензій, ввізних/вивізних/транзитних дозволів, карантинних, ветеринарних, санітарних, екологічних, радіологічних сертифікатів та інших необхідних документів.
ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» неодноразово звертало увагу ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» про необхідність надання оригіналу коносаменту для отримання дозволу для видачу вантажу згідно правил судноплавної лінії.
ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» також було відомо про можливість виникнення додаткових витрат при затримці контейнерів через відсутність оригіналів необхідних документів. Проте не зважаючи на обізнаність ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» про можливі наслідки, останнім було надано оригінал коносамента лише 22.12.2023 року о 16:30.
Отримавши надані документи ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» 22.12.2023 року о 17:00 було подано їх до судноплавної лінії, проте через закінчення робочого часу дані документи не були прийняті. Через те що наступні два дні були вихідними, а в понеділок 25.12.2024 офіс судноплавної лінії не працював, про що було оприлюднено інформацію на їх сайті, заявку на видачу вантажу ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» отримав лише 26.12.2023 року.
Після отримання вантажу, слідуючи інструкціям наданим ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на доставку вантажу з Гдині до Західного Контейнерного терміналу в Україні, проте термінал відмовив у зв'язку з перевантаженість, через що, того ж самого дня, ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на інший термінал у Клевані. Оскільки з порту Гдині потяги виходять з рідшим інтервалом, вантаж було завантажено лише 22.01.2024, про що ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» також було повідомлено.
Через ситуацію що склалась, перебування контейнерів у терміналі порту перевисла вільний час їх перебування, а саме 14 днів, який сплинув 04.01.2024 року, у зв'язку з чим компанією морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK було виставлено ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» рахунок на витрати на зберігання в порту № 5653339382 на суму 4 823,50 доларів США за перебування з 05.01.2024 по 22.01.2024 контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU555818.
У пункті 4.3. Договору зазначається, що v випадку виникнення у Експедитора додаткових витрат, здійснених в інтересах Клієнта та пов'язаних виконанням нього Поговору, Експедитор виставляє Клієнту додаткові, рахунки, які також підлягають оплаті..
Плата за простій понад установлений вільний період згідно з чинним тарифами, є неустойкою (штрафом), передбаченою як відповідальність замовника при тимчасовому користуванні контейнерами перевізника.
Під час здійснення перевезення ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було виставлено ТОВ «УКР-ТЕХ- СЕРВІС» рахунок № 1877 з призначенням - Використання контейнерів по дату повернення, НЕ ПДВ, (контейнери MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU5558188), а також в подальшому направлено акт виконаних робіт № 371 від 23 лютого 2024 року…
… Відповідно до пунктів 3.2.10. та 3.2.11 Договору Клієнт зобов'язаний Оплатити рахунки Експедитора у строк, передбачений у договорі. Відшкодувати Експедитору всі інші додаткові витрати, які виникли при виконанні Експедитором обов'язків в межах цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта.
Додатковий рахунок Експедитора має бути оплачений Клієнтом протягом одного банківського дня з моменту виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора.. .(Абзац 2 пункту 4.2. Договору).
Отже, за умовами договору та на виконання чинного законодавства України ТО В «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» взяло на себе зобов'язання зі сплатити додаткових витрат які виникли у Експедитора під час перевезення вантажу та були здійснені в інтересах ТОВ «УКР-ТЕХ- СЕРВІС».
При цьому ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не було виконано покладених на нього зобов'язань з відшкодування витрат, які в сою чергу сталися також з вини Клієнта та з'явились під час виконання Експедитором обов'язків в межах Договору №ПП10/02, а також здійснювались в інтересах ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС».
Станом на сьогодні ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» залишається не сплаченими витрати за простій в розмірі 4 823,50 доларів США, що станом на дату виставлення рахунку № 1877 становить 184 112,99 грн…
…Ігнорування покладених на відповідача обов'язків є істотним порушенням умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування яке призвело до утворення ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» заборгованість в розмірі 184 112,99 грн.
Умовами Договору № ПП10/02 також передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Клієнтом виконаних робіт останній сплачує Експедитору неустойку в розмірі 0,5 % від суми неоплачених рахунків за кожен день прострочення платежу. Якщо термін перевищує 90 днів, то розмір неустойки складає 2% в добу від суми заборгованості ...(пункт 5.17 Договору)
Таким чином враховуючи положення абз. 2 пункту 4.2. Договору, рахунок №1877 від 15.02.2024 року мав бути сплачений ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» протягом дня після його виставлення, тобто до 16.02.2024 року… ».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 184 112,99 грн визначено на підставі даних рахунку № 1877 від 15.02.2024р., який в свою чергу, було висталено на підставі рахунку на витрати на зберігання в порту № 5653339382 на суму 4 823,50 доларів США за перебування з 05.01.2024 по 22.01.2024 контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU555818, виставлено ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» компанією морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK, відповідно.
Тобто додактові трати позивача у розмірі 4 823,50 доларів виникли з договору
Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи наявний документ DK-1263 під назвою (мовою оригіналу): « COPY 5653339382» складенпий українською мовою в якій в строчці «An ount Due» зазначена сума 4.853.50 (а.с. 35-37), переклад якого на українську мову здійснено перекладачем Смірновою Л.А. і посвідчено Приватним нотаріусом Смірновою Л.А. (а.с. 38-39).
Відповідно до акту виконаних робіт згідно договору № 11А00206688 від 15,02.2023 від 02.04.2024р. складеного між уповноважними особами «Maersk A/S» та ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» Перевізник» ( «Maersk A/S» ) надав послугу з міжнародного морського перевезення згідно коносаменту 32286810, а «Замовник» прийняв виконану роботу.
Робота виконана на загальну суму 4.823,50 доларів США (Чотири тисячі вісімсот іздцять три долара США 50 центів) та підлягає оплаті згідно рахунку 5653339382 від 14.03.2024р. (т.1 а.с. 40).
Тобто доказом, який на думку позивача підтверджує і даталізує склад, кількість наданих послуг вартістю 4 853,50 USD є саме портовий інвойс на покриття вартості нестачі DK-1263 (а.с. 35-37) в редакції перекладу (а.с .38-39.
В свою чергу, заперечуючи проти задоволенених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві зазначав про наступне: « … у відповідності до Інформаційного листа ТОВ «ФЕРСТВ ВЕЙ», демередж настав саме через проведення страйків на території Польщі, що є обставиною непереборної сили, яка виключає відповідальність сторін за несвоєчасне виконання своїх обов'язків за договорами.
Відповідно до розділу 5 укладеного між сторонами Договору, Сторона, яка залучила третю особу для виконання своїх обов'язків по договору, несе перед другою стороною договору відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків цією третьою стороною, як за свої власні дії.
З наведеного вище вбачається, що й за неналежне виконання своїх обов'язків стороною, що уклала Договір з третьою особою, перед третьою особою при виконанні укладеного договору, ця сторона несе так само відповідальність.
Так, відповідно до Договору №UA00206688 на перевезення зовнішньоторгівельних вантажів від 15 лютого 2023 р. укладеного між Маєрськ та Позивачем, а саме до розділу 8 (ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ), зазначається, що під форс-мажорними обставинами в цьому договорі слід розуміти наступні обставини, але не виключно : ... обставини суспільного характеру (військові дії, цивільні заворушення, епідемії, страйки, бойкоти, тощо) ..., які безпосередньо вплинули на можливість виконання Сторонами цього Договору.
Сторона, яка не мала можливості належним чином виконати свої обов'язки за цим Договором внаслідок настання та дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зобов'язана протягом 5 (п'яти) днів з моменту виникнення таких обставин повідомити другу Сторону у письмовій формі про виникнення перешкод та їх вплив на виконання своїх обов'язків по цьому Договору. Строк виконання зобов'язань за цим Договором переноситься на строк дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Належним доказом настання та дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) становить документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом країни, на території якої виникли форс-мажорні обставини.
Як видно з наведеного вище листа Позивача, останній сам визнає, що в Польщі діють обставини, які унеможливлюють виконання взятих на себе зобов'язань у відповідності до укладеного Договору. Але на питання, чи було направлено на адресу «Maersk A/S» лист про наявні форс-мажорні обставини, чи було направлено запит до відповідних органів влади для підтвердження наявності форс-мажорних обставин - відповіддю Позивача було «НІ».
Тепер виникає питання до Позивача, щодо належного виконання ним взятих на себе зобов'язань. Адже відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору:
П.1. Предметом цього договору є надання Експедитором Клієнту послуг з товарно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами інших супутніх послуг.
В межах цього Договору Експедитор зобов'язується :
П. 2.2.1. Організувати на підставі заявки Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та надати інші узгоджені Сторонами послуги.
П.2.2.2. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами з питань транспортного експедирування вантажів.
П.2.2.4. Узгоджувати з перевізниками, портами та залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного чи морського транспорту для перевезення вантажів.
Відповідно до п.5.1. Договору, Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків по договору.
П.5.2. Кожна із сторін повинна виконувати свої обов'язки належним чином, роблячи другій стороні усіляке сприяння для виконання нею своїх обов'язків.
П. 5.3. Сторона, яка порушила свої обов'язки по договору, повинна без зволікань усунути ці порушення.
П.5.4. Сторона, яка залучила третю особу для виконання своїх обов'язків по договору, несе перед другою стороною договору відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків цією третьою особою, як за свої власні дії…
… Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
Експедитори за дорученням клієнтів:
забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Стаття 10 вищезазначеного Закону визначає, що Експедитор має право:
обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно- експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;
на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;...
Як видно з зазначеного вище, Експедитор (Позивач) уклад договір з третьою компанією, діючи В ІНТЕРЕСАХ КЛІЄНТА (Відповідача). Але чомусь перестав діяти в інтересах КЛІЄНТА, коли ЗАБУВ звернутись до третьої сторони за фактом наявних форс-мажорпих обставин. Авжеж простіше виставити додатковий рахунок Клієнту, ніж вести переписку з органами влади та з контрагентом для доведення форс- мажорпих обставин.
В цій ситуації Позивач не використав свого права на форс-мажорні обставини перед третьою особою, чим безпідставно призвів до збільшення витрат Відповідача.
Чому ж ми, як Відповідачі, зобов'язані нести витрати за бездіяльність Позивача перед третіми особами.
Окрім того, нами самостійно отримано повідомлення від уповноваженого органу па підтвердження наявності форс-мажорпих обставин на території Польщі.
Тобто Позивач своїми діями/бездіяльиістю спричинив ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» збитки на суму позову.
Все вищсиаведене свідчить про невиконання Позивачем своїх обов'язків за договором, ідо призвело до виникнення додаткових витрат з боку Відповідача. Чому Відповідач зобов'язаний нести відповідальність за прорахунок Позивача.
В ухвалі суду вказано, що позивач намагається стягнути неустойку.
Але звертаємо увагу, що жодного рахунку на суму вказану в ухвалі суду, яку намагається стягнути позивач відповідачу не виставлялася, а тому про яку неустойку може йти мова, якщо відповідач рахунок не отримував, як і не отримував доказів на під твердження вказаного рахунку…» .
Колегія суддів виснує, що заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог, грунтуються на неналежному виконанні позивачем своїх зобов'язань як експедитора за договором транспортно- експедиторського обслуговування №ПП10/02 в частині належного сповіщення «Maersk A/S» про наявність форс-мажорних обставин, як того вимгагають умови розділу 8 (ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ), укладенного між «Maersk A/S» та Позивачем Договору №UA00206688 на перевезення зовнішньоторгівельних вантажів від 15 лютого 2023 р. (а.с. 80-90).
При цьому колегія суддів зауважує, що відзив на позовну заяву не містив заперечень відповідача проти того, що 22.12.2023 року, в день запланованого суднозаходу, ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було відмовлено у видачі дозволу на видачу вантажу через відсутність у позивача оригіналу коносаменту№ 232286810, який, отримавши надані документи ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» 22.12.2023 року о 17:00 подав їх до судноплавної лінії, проте через закінчення робочого часу дані документи не були прийняті. Через те що наступні два дні були вихідними, а в понеділок 25.12.2024 офіс судноплавної лінії не працював, про що було оприлюднено інформацію на їх сайті, заявку на видачу вантажу ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» отримав лише 26.12.2023 року.
Разом з тим, зі змісту портового інвойсу на покриття вартості нестачі DK -1263 вбачається, що «Maersk A/S» вільний час щодо контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU555818 визначало з 22 грудня 2023року по 04 січня 2024року (а.с. 38).
Тобто твердження позивача про те, що « Отримавши надані документи ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» 22.12.2023 року о 17:00 було подано їх до судноплавної лінії, проте через закінчення робочого часу дані документи не були прийняті. Через те що наступні два дні були вихідними, а в понеділок 25.12.2024 офіс судноплавної лінії не працював, про що було оприлюднено інформацію на їх сайті, заявку на видачу вантажу ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» отримав лише 26.12.2023 року…» не впливають на період обрахування вільного часу щодо контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU555818, визначенного Maersk A/S».
Відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
За текстом відповіді на відзив: « … ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було відомо про можливість виникнення додаткових витрат при затримці контейнерів через відсутність оригіналів необхідних документів, проте не зважаючи на обізнаність про можливі наслідки, ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було надано оригінал коносамента лише 22.12.2023 року о 16:30.
Також, зауважуємо, що факт затримки контейнерів через несвоєчасне надання оригіналів документів ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не спростовується та не заперечується.
Після отримання необхідних документів, а саме 22.12.2023 року, ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» о 17:00 було подано їх до судноплавної лінії. Однак, через затримку замовника, та через закінчення робочого часу дані документи були прийняті лише на наступний робочий день - 26.12.2023 року.
Після отримання вантажу, слідуючи інструкціям, наданим ТОВ «УКР-ТЕХ- СЕРВІС» ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на доставку вантажу з Гдині до Західного Контейнерного терміналу в Україні, проте, через ситуацію на кордоні, з порту Гдині потяги виходили з рідшим інтервалом, вантаж було завантажено 22.01.2024.
Відповідач помилково посилається на обставини, які виникли на Польсько- Українському кордоні як на форс-мажор в контексті виконання Договору транспортно- експедиторського обслуговування №ПП 10/02.
Так, Відповідач неправомірно посилається на форс-мажорні обставини в договорі з Маєрськом №UA00206688 від 15 лютого 2023 року, так як спірні взаємовідносини регулюються саме договором №ПП10/02.
Відповідно до п. 6.2. Договору укладеного між сторонами Договору № ПП10/02 Під форс-мажорними обставинами розуміють стихійні лиха, пожежі, війна та військові дії будь-якого характеру, які сторони не могли передбачити при укладанні та в ході виконання цього договору,
З вищезазначеного пункту вбачається, що форс-мажорними обставинами можуть вважатись лише ті обставини, які сторони не могли передбачити під час виконання договору.
До моменту прибуття контейнерів до порту Гдині вже півтора місяці було відомо про ситуацію, що сталась на кордоні з Польщею. Зокрема, блокада руху вантажівок з боку польських перевізників біля пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною почалась 06 листопада 2023 року, в свою чергу контейнерний вантаж прибув до порту 22 грудня 2023 року. Ситуація на Польсько-Українському кордоні на той момент була загально-відомою та поширювалася засобами масової інформації, що унеможливлює необізнаність ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» про ситуацію.
Таким чином, сторони були заздалегідь обізнані про ситуацію, що склалася на кордоні, в зв'язку з чим вищевказані обставини не можуть трактуватись як форс-мажор в контексті виконання Договору № ПП10/02, так як для таких обставин форс-мажорними вони повинні були бути такими, що сторони не могли передбачити під час виконання договору.
Крім іншого, ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на доставку вантажу з Гдині до Західного Контейнерного терміналу в Україні саме слідуючи інструкціям наданим ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС».
Отже, Відповідач будучи обізнаним про ситуацію на кордоні до прибуття контейнерів до порту Гдиня, мав достатньо часу для вирішення питання щодо зміни варіанту подальшого поставлення товару без виникнення перевищення строку перебування контейнерів у терміналі порту, понесення відповідних витрат перевізника та надання відповідних інструкцій перевізників. Зокрема, Відповідач мав можливість вивезти власний вантаж іншим транспортом, шляхом перетарювання (залишивши контейнер в порту) надавши відповідні інструкції Позивачу. Однак, збоку ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не було запропоновано жодного іншого варіанту, за яким перевезення могло б здійснитись без додаткових витрат.
Враховуючи вищезазначене, посилання Відповідача на обставини, що відбувались на кордоні як на форс-мажор є безпідставним.
ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було обізнано про ситуацію, в якій у перевізника могли виникнути додаткові витрати, однак не скористалося можливістю уникнути додаткових витрат та не запропонувало жодного альтернативного варіанту, за яким не виникло б таких витрат.
Таким чином, саме через бездіяльність Відповідача у ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» виникли додаткові витрати, пов'язані з перевезення вантажу.
В свою чергу ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» у ситуації, що склалась, було здійснено перевезення з мінімальними для ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» затратами…» .
При цьому змістовне наповнення тексту відповіді на відзив містить в собі визнання ПП «ФЕРСТ ВЕЙ», тієї обставини, що сторони Договору № ПП10/02, якими є , відповідно, позивач і апелянт до моменту прибуття контейнерів до порту Гдині « … вже півтора місяці було відомо про ситуацію, що сталась на кордоні з Польщею. Зокрема, блокада руху вантажівок з боку польських перевізників біля пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною почалась 06 листопада 2023 року, в свою чергу контейнерний вантаж прибув до порту 22 грудня 2023 року. Ситуація на Польсько-Українському кордоні на той момент була загально-відомою та поширювалася засобами масової інформації…»
Відповідно до розділу « 8. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ»
8.1. Під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) в цьому Договорі слід розуміти наступні обставини, але не виключно: стихійні явища природнього характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавок, тощо), лихо техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин, обладнання, тощо), обставини суспільного характеру (військові дії, цивільні заворушення, епідемії, страйки, бойкоти, тощо), а також дії органів державної влади та місцевого самоврядування, які безпосередньо вплинули на можливість виконання Сторонами цього Договору.
8.2. Сторона, яка не мала можливості належним чином виконати свої обов'язки за цим Договором внаслідок настання та дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зобов'язана протягом 5 (п'яти) днів з моменту виникнення таких обставин повідомити другу Сторону у письмовій формі про виникнення перешкод та їх вплив на виконання своїх обов'язків по цьому Договору. Строк виконання зобов'язань за цим Договором переноситься на строк дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
8.3. У випадку продовження дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) більш ніж 30 днів, Сторони зобов'язані обговорити доцільність подальшого виконання ними умов цього Договору.
8.4. Належним доказом настання та дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) становить документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом країни, на території якої виникли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)...»
Оскільки текст відповіді на відзив ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» не містить в собі заперечень проти тверджень апелянта про те, що позивачем виконані його обов'язки як експедитора за договором транспортно- експедиторського обслуговування №ПП10/02 в частині належного сповіщення «Maersk A/S» про наявність форс-мажорних обставин, як того вимгагають умови розділу 8 (ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ), укладенного між «Maersk A/S» та Позивачем Договору №UA00206688 на перевезення зовнішньоторгівельних вантажів від 15 лютого 2023 р..і ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» (а.с. 86) та не надано доказів на підтвердження здійснення ним протягом 5 (п'яти) днів з моменту виникнення таких обставин дій по сповіщенню «Maersk A/S» про такі обставини у письмовій формі, колегія суддів виснує, що обрахування «Maersk A/S» плати за простій контейнерів MSKU5186315, MSKU7860340, HASU1460033, MSKU5167573, GLDU555818 обумовлена саме бездіяльністю ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» як експедитора за договором транспортно- експедиторського обслуговування №ПП10/02, що дозволяє колегії суддів дійти висновкупро відмову в задоволенні як позовних вимог про стягнення як 184 112,99 грн так і похідної вимоги про стягнення неустойки у розмірі 0,5 % від суми неоплаченого рахунку за період з 17.02.2024 по 16.04.2024 (60 днів) у розмірі 55 233,60 грн, нарахованої на підставі п. 5.17 договору.
Вищенаведене спростовує доводи ПП «ФЕРСТ ВЕЙ», викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … Так, після отримання вантажу, слідуючи інструкціям наданим ТОВ «УКР-ТЕХ- СЕРВІС», ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на доставку вантажу з Гдині до Західного Контейнерного терміналу в Україні, проте термінал відмовив у зв'язку з перевантаженістю. Того ж самого дня ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» було подано заявку на інший термінал у Клевані. Оскільки з порту Гдині потяги виходять з рідшим інтервалом, вантаж було завантажено лише 22.01.2024.
Через ситуацію що склалась, перебування контейнерів у терміналі порту перевисла вільний час, у зв'язку з чим компанією морських вантажних перевезень та обслуговування портових терміналів MAERSK було виставлено ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» рахунок на витрати на зберігання в порту.
Про ситуацію на кордоні, ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» було обізнано, усі подальші дії після отримання вантажу у порті здійснювалися за погодженням з апелянтом та за чіткими інструкціями.
Так, враховуючи обізнаність ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» про ситуацію на кордоні ще до прибуття контейнерів до порту Гдиня, та розуміння факту того, що через затримку з його боку документів може бути витрачено додатковий час за який була можливість поставити контейнери в чергу на термінал, вбачається, що Апелянт мав достатньо часу для вирішення питання щодо зміни варіанту подальшого поставлення товару без виникнення перевищення строку перебування контейнерів у терміналі порту, а отже і понесення відповідних додаткових витрат.
В свою чергу з боку ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не спростовувалась та не заперечувалась можливість надання інструкцій по зміні способу поставлення товару та не обґрунтовувалось відсутність таких дій з його боку.
Враховуючі зазначені обставини, необґрунтованим та безпідставним також є посилання Апелянта на неповідомлення та неузгодження сторонами додаткових витрат, оскільки такі витрати виникли через затримки та бездіяльність з боку ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС».
Враховуючи нехтування з боку ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» виконанням своїх обов'язків та затримки надання документів, судом першої інстанції вірно було зроблено висновок, щодо виникнення додаткових витрат з вини ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС». В свою чергу, ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не заперечує та не спростовує належними та допустимими доказами зазначені вище факти.
Натомість, ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» наполягало як при розгляді справи у першій інстанції так і зараз на виникненні простою контейнерів через форс-мажорні обставини…
… Відповідно до п. 6.2. Договору № ПП10/02 під форс-мажорними обставинами розуміють стихійні лиха, пожежі, війна та військові дії будь-якого характеру, які сторони не могли передбачити при укладанні та в ході виконання цього договору.
З вищезазначеного вбачається, що форс-мажорними обставинами можуть вважатись лише ті обставини, які сторони не могли передбачити під час виконання договору.
Враховуючи обізнаність сторін про ситуацію, що склалася на кордоні, обставини на які посилається ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не можуть трактуватись як форс-мажор.
До того ж, у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначено, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов 'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).
Таким чином, аналізуючи вищезазначене, судом першої інстанції вірно було встановлено відсутність необхідних складових для встановлення факту
дії непереборної сили, оскільки ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» не довело, що обставини на які воно посилається були непередбачуваними, надзвичайними та невідворотними, а також їх прямого впливу на неможливість виконання зобов'язання.
На підставі наведених фактів і норм права, можна зробити висновок, що ТОВ «УКР- ТЕХ-СЕРВІС» не виконав свої зобов'язання належним чином, що стало причиною виникнення додаткових витрат. Зокрема, затримка з наданням необхідних документів призвела до простою контейнерів, а обізнаність ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» про ситуацію на кордоні унеможливлює посилання на обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що саме через бездіяльність ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» виникли додаткові витрати, пов'язані з перевезення вантажу…» .
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Відповідно до пунтку 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі №904/1831/24 скасуватио, прийнявши, нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 112,99 грн. та неустойки у розмірі 55233,60 грн в повному обсязі.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви 3 590,20 грн покладаються на позивача, а витрати за подання апеляційної скарги у сумі 5 385,30 грн, підлягають стягненню з ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» на користь ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС».
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Тех-Сервіс", м. Кам'янське, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі №904/1831/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 29.10.2024 - скасувати.
Ухвалити нове рішення:
В задоволенні позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 184 112,99 грн. та неустойки у розмірі 55 233,60 грн - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» (Юридична адреса: 67584, Одеська область, Одеський район, селище Ліски, вулиця Южна, будинок 90. Адреса для листування: 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103 офіс 411-415.) на користь ТОВ «УКР-ТЕХ-СЕРВІС» (51931, Дніпропетровська область, місто Кам'янське, проспект Свободи, будинок 59.) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 385,30 грн.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу відповідного наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя О.В. Чус