ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 лютого 2026 року Справа № 902/201/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Кужель Є. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства "Світ Біо" на рішення Господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2025 року по справі №902/201/25 (суддя Шамшуріна М.В.)
час та місце ухвалення рішення: 31 жовтня 2025 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст ухвали виготовлено 7 листопада 2025 року
за позовом Фермерського господарства "Світ Біо"
до Хмільницької міської ради
про визнання укладеною угоди до договору оренди землі у редакції позивача
за участю представників сторін:
від Позивача - Вонсович М.М.;
від Відповідача - Буликова Н.А..
Фермерське господарство "Світ Біо" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Хмільницької міської ради (надалі - Відповідач) про визнання укладеною угоди до договору про внесення змін до договору оренди землі (із змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та Яблонською Тетяною В'ячеславівною №1-387 від 6 листопада 2015 року, право оренди зареєстроване 25 вересня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38373930 у редакції, наведеній Позивачем в прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що голова Позивача Яблонська Тетяна В'ячеславівна відповідно до умов договору оренди землі №1-387 від 6 листопада 2015 року (надалі - Договір; том 1, а.с. 14-16) та статті 33 Закону України “Про оренду землі» звернулась до Відповідача з клопотанням від 24 березня 2023 року з пропозицією продовжити термін дії Договору ще на 7 років зі ставкою оренди 12% від нормативно-грошової оцінки землі (максимальна ставка згідно норм Податкового кодексу України) із додаванням до заяви відповідного проекту додаткової угоди до Договору.
Позивач стверджує, що згідно поіменного голосування 43 сесії Відповідача 8 скликання від 9 червня 2023 року “Про розгляд зави Яблонської Тетяни В'ячеславівни щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)» прийнято рішення № 1848 від 9 червня 2023 року, яким міською радою вирішено: керуючись рішенням 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року “Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади» відмовити у поновленні договорів оренди землі на новий строк, зокрема і Договору (зі змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та Яблонською Тетяною Вячеславівною на земельну ділянку площею 20,8681 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0396 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради); та до договорів оренди землі №1-388 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), №1-389 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), №1-390 від 6 листопада 2015 року (зі змінами).
Позивач наголошує, що рішення №1848 від 9 червня 2023 року, суттєво відрізняється від проекту рішення яке розглядалось на черговій сесії Відповідача та, що проєктом рішення яке було розглянуто постійною депутатською комісією передбачався розгляд питання про внесення змін до Договору, яке ніби то було підтримане депутатами Відповідача 43 сесії 8 скликання 9 червня 2023 року, тоді як рішенням №1848 від 9 червня 2023 року відмовлено в поновленні Договору. Як стверджує Позивач таке рішення не було предметом розгляду.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням від 10 квітня 2024 року в справі №902/125/24 та рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2024 у справі №902/750/24, які набрали законної сили у задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача про визнання додаткових угод до договорів оренди землі №1-387, №1-388, №1-389, №1-396 від 6 листопада 2015 року на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" укладеними в редакції Позивача відмовлено.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 34 Договору, дія Договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який їх було укладено, а також в інших випадках, передбачених Законом. Суд при цьому виснував, що станом на момент звернення Позивача з позовом у цій справі, строк дії Договору сплинув.
З даного суд першої інстанції зробив висновок, що правова та фактична підстава позову в частині вимоги про визнання укладеної угоди до Договору оренди землі у редакції Позивача та зміст цієї угоди грунтуються на намірі Позивача внести зміни до Договору, строк дії якого на момент звернення з позовом закінчився. При цьому суд вважав, що закінчення строку дії Договору є правоприпиняючою обставиною, що унеможливлює внесення змін до нечинного Договору.
Суд першої інстанції зазначив, що у свою чергу, укладення нового договору оренди землі без дотримання порядку, визначеного Законом України "Про оренду землі" та статтею 134 Земельного кодексу України не відповідає вимогам чинного законодавства та є безпідставним.
Позивач, не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 115-120), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Позивач вказав, що судом першої інстанції не надано правову оцінку порядку розгляду і прийняття рішень органами місцевого самоврядування. Вважає, що якщо дослідити природу прийнятого рішення Відповідачем №603 від 24 червня 2021 року то ніби то можна встановити що проєкт рішення має відповідати прийнятому рішенню, що відсутньо у рішенні №1848 від 9 червня 2023 року проєкту якого не існує, і котрого Відповідач не подав в судове засідання, чим на переконання скаржника фактично підтвердив відсутність такого проєкту. Констатує, що відповідно до статті 2.6.2 Регламенту Відповідача, проєкти рішень з питань, які виносяться на розгляд сесії міської ради, готуються виконавцями (ініціаторами) питань, які самостійно здійснюють його погодження у відповідності до вимог цього Регламенту; усі примірники проєктів рішень ради повинні містити помітку “Проект»; до паперового варіанту проєкту рішення обов'язково додається лист-погодження з погоджувальними підписами (візами) усіх причетних до виконання рішення, які забезпечують автори проекту згідно статті 2.6.4 Регламенту. Зазначив, що не допускаються будь-які розбіжності між паперовим та електронним варіантом тексту проєкта рішення. У разі виявлення невідповідностей паперовому варіанту та/або помилок в оформленні електронного документа відповідальний працівник організаційного відділу міської ради повідомляє про це автора проекту та секретаря міської ради. Однак, як стверджує скаржник відповідно до листа-погодження до проєкту рішення Відповідача про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок, проєкт рішення, яке було оприлюднене 5 червня 2023 року та яким було передбачено продовження договорів - завізований необхідними підписами, наголошуючи, що зауважень чи додаткових пропозицій не виявлено. Звертає увагу, що проєкт рішення - був лише один - той який оприлюднений Відповідачем на офіційному сайті ХМР 5 червня 2023 року. Констатує, що статтею 2.6.6 Регламенту встановлено, що проєкти рішень, які не отримали позитивний висновок профільної комісії відповідно до абзацу 1 статті 4.4.7 Регламенту, з обгрунтованим висновком комісії направляються автору проєкту на доопрацювання та подальше винесення на розгляд цієї комісії та міської ради. При цьому вважає, що альтернативного проєкту рішення немає, як і немає направлення існуючого проєкту автору на доопрацювання. Наголошує, що проєкти рішень, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, і таке відхилення проекту заноситься до протоколу сесії як окреме рішення ради.
Апелянт також зазначає, що у відповідь на адвокатський запит, Відповідачем надано відповідь від 2 січня 2025 року №140/08-12 в якій повідомлено що протоколи засідань постійної комісії Відповідача 8 скликання з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування головою постійної комісії, заступником голови комісії або секретарем цієї комісії за 2023 рік до Відповідача не надавались, у зв'язку з чим відсутня можливість надати на запит копію запитуваного протоколу. Вказано, що разом з тим, остаточний результат вивчення і розгляду питань, які виносились на розгляд ради, згідно вимог законодавства постійна комісія Відповідача з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування подавала у формі висновків до кожного проекту рішення Відповідача.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача та запропоновано сторонам в строк протягом 3 днів з дня вручення даної ухвали направити до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 140).
13 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача, в якому Відповідач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач вказав, що Відповідачем прийнято рішення 14 сесії 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року яким повідомив ОСОБА_1 про відмову у поновленні договорів на новий строк з метою сприяння соціально - економічного розвитку Хмільницької міської територіальної громади. Констатує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ термін дії договорів було автоматично продовжено на 1 рік тобто до 5 листопада 2023 року. Відповідач вказав, що відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є період, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки та що після спливу визначеного строку Договір припиняє свою дію. Звертає увагу, що згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна умов договору допускається лише щодо чинного договору. Вказує при цьому, що додаткова угода - це правовий інструмент для зміни умов діючого договору, але не для “відновлення» договору, який вже припинився. Відповідач вказав, що оскільки строк дії Договору закінчився 5 листопада 2023 року, він припинив свою дію й не може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди. На переконання Відповідача, єдиним правовим шляхом надалі є укладення нового договору, а не поновлення чи продовження припиненого.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 21 січня 2026 року проведення підготовчих дій закінчено; розгляд апеляційної скарги призначено на 11 лютого 2026 року об 14:40 год..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 січня 2026 року задоволено клопотання представника Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2026 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні, від 11 лютого 2026 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та з підстав, висвітлених в ній, просив суд її задоволити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Представник Позивача у своїх поясненнях зауважив, що рішення №1848 від 9 червня 2023 року, суттєво відрізняється від проекту рішення яке розглядалось на черговій сесії Відповідача, оскільки проєктом рішення що було розглянуто постійною депутатською комісією передбачався розгляд питання про внесення змін до Договору, яке було підтримане депутатами Відповідача 43 сесії 8 скликання 9 червня 2023 року, тоді як рішенням №1848 від 9 червня 2023 року відмовлено в поновленні Договору і таке рішення не було предметом розгляду.
В судовому засіданні від 11 лютого 2026 року, яке проведено в режимі відеоконференції, представник Відповідача просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Відповідача вказав, що Відповідачем прийнято рішення 14 сесії 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року яким повідомив ОСОБА_1 про відмову у поновленні договорів (в тому числі Договору) на новий строк з метою сприяння соціально - економічного розвитку Хмільницької міської територіальної громади. Констатував, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ термін дії договорів було автоматично продовжено на 1 рік тобто до 5 листопада 2023 року. Представник Відповідач вказав, що відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є період, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати обов'язки та що після спливу визначеного строку Договір припиняє свою дію. Представник зазначив, що оскільки строк дії Договору закінчився 5 листопада 2023 року, він припинив свою дію й не може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди, наголосивши, що єдиним правовим шляхом надалі є укладення нового договору, а не поновлення чи продовження припиненого.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду доходить висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. При цьому колегія апеляційного господарського суду виходила з наступного.
Із наявних у справі та досліджених судом апеляційної інстанції доказів слідує, що 6 листопада 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (надалі - Орендодавець) та Яблонською Тетяною В'ячеславівною укладено Договір (том 1 а.с. 14-16).
Згідно пункту 1 Договору Орендодавець, відповідно до наказу Орендодавця від 8 жовтня 2015 року №2-4469/20-15-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" надав, а ОСОБА_1 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, на території Березнянської сільської ради (за межами населеного пункту), Хмільницького району Вінницької області.
Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,8681 Га, рілля, кадастровий номер 0524880300:04:002:0396.
Відповідно до пунктів 3, 4 Договору: на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури; земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших об'єктів.
Положеннями пункту 8 Договору сторони погодили, що Договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору ОСОБА_1 має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі ОСОБА_1 повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 5 листопада 2022 року.
Пунктами 14, 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення - 01.02).
Згідно пункту 19 Договору, об'єкт за Договором оренди землі вважається переданим орендодавцем ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації права оренди.
За змістом пункту 33 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до пункту 34 Договору, дія Договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який їх було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 37 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.
Умовами абзацу першого пункту 44 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524880300:04:002:0396 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2020 року за Яблонською Тетяною В'ячеславівною (том 1, а.с. 17-19).
Як убачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 липня 2019 року зареєстровано Позивача, ідентифікаційний код юридичної особи 43142680 (том 1, а.с. 20-23).
Згідно відомостей ЄДРПОУ засновником та керівником Позивача є ОСОБА_1 , котра і уклала вищеописаний Договір.
У зв'язку із передачею земельної ділянки із державної в комунальну власність 22 грудня 2020 року право власності на земельні ділянки, надані у користування Позивачу, у тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 0524880300:04:002:0396 року було зареєстровано за Відповідачем, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 вересня 2023 року (том 1, а. с. 17-19).
В той же час на 14 сесії 8 скликання Відповідача прийнято рішення №603 від 24 червня 2021 року "Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади" (том 1, а.с. 26-29).
За змістом преамбули та пунктів 1-4 цього рішення, розглянувши службову записку начальника управління земельних відносин Відповідача С.В. Тишкевич від 17 травня 2021 року щодо не продовження терміну користування земельними ділянками з метою сприяння соціально-економічному розвитку Хмільницької міської територіальної громади відповідно до статтей 12, 19, 22, 122, абзацу 2 частин 1, 3 статті 126-1 Земельного кодексу України, керуючись Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 6, 24, 25, 31, 34 Закону України “Про оренду землі», керуючись статтями 25, 26, 59, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» Відповідач вирішив:
"1. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 9,1912 га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0395, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-396, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
2. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 42,4250 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0394, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-389, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
3. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 12,8041 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0397, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ).Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-388, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
4. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 20,8681 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0396, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оспорюванй у даній справі, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим."
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ дію вищевказаних договорів оренди землі (в тому числі спірного Договору) було автоматично продовжено на один рік до 5 листопада 2023 року, на підставі підпункту “б» пункту 1 розділу 1 цього Закону, яким визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, зокрема вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: комунальної власності.
24 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою, у якій повідомила про намір укласти договори оренди землі №1-388 №1-389 №1-390 та Договір від 6 листопада 2015 року на новий строк (том 1, а.с. 29-30).
На офіційному веб-сайті Відповідача 5 червня 2023 року оприлюднено проект рішення "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)" (том 1, а.с. 33-39).
За змістом проєкту цього рішення пропонувалося внести зміни до договорів оренди землі №1-388 №1-389 №1-390 та Договору від 6 листопада 2015 року укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради) шляхом укладання угоди, згідно додатку 1 до рішення.
У цьому проекті рішення та додатку до нього пропонувалося укладення договорів строком на 15 (п'ятнадцять) років.
Надалі згідно із висновком постійної комісії Відповідача з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування від 9 червня 2023 року, наданим щодо проєкту рішення міської ради "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)", комісією, з урахуванням раніше прийнятого рішення про припинення договорів оренди, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524880300:04:002:0396 оренду якої Відповідач не продовжуватиме, та було запропоновано відмовити у продовженні дії договорів оренди, у тому числі Договору (том 1, а.с. 41 зворот).
На 43-й сесії 8 скликання Відповідача, за підсумками відкритого поіменного голосування, прийнято рішення №1848 від 9 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)" (том 1, а.с. 41-43).
Як убачається із преамбули та пункту 1 цього рішення, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року щодо продовження дії договорів оренди земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів Відповідача (територія колишньої Березнянської сільської ради), враховуючи пропозицію постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування, керуючись статтями 12, 19, 22, 23, 31, 93, 95, 96, 116,122, 123, 124, 125, 126, 1261, 206 Земельного кодексу України, статтями 626-632, 638-642 Цивільного кодексу України, статтями 6, 13, 21-25, 30, 322, 33 Закону України “Про оренду землі», Законом України №2145-ІХ від 24 березня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», рішення 14 сесії Відповідача 8 скликання №575 від 24 червня 2021 року, Законом України “Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України “Про Державний земельний кадастр», статтею 25, пунктом 34 частини 1 статтей 26, 59, 60 та пункту 6-1 розділу V Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», Відповідач вирішив:
"1.Керуючись рішенням 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року “Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади» відмовити у поновленні договорів оренди землі на новий строк, а саме:
· до договору оренди землі №1-389 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 42,4250 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0394 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до договору оренди землі №1-388 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 12,8041 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0397 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до Договору (зі змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку загальною площею 20,8681 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0396 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до договору оренди землі №1-390 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку загальною площею 9,1912 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0395 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради), із внесенням змін до пункту 1 рішенням 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року де цифри “№1-396» замінити на "1-390".
За змістом пункту 2 вказаного рішення ухвалено організаційному відділу Відповідач у документації постійного зберігання зазначити факт та підставу внесення змін до рішення, вказаного в пункті 1 цього рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебула справа №902/125/24 за позовом Позивача до Відповідача про визнання додаткових угод до договорів оренди землі №1-388, №1-389, №1-396 та Договору від 6 листопада 2015 року укладеними в редакції Позивача.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року у справі №902/125/24 в позові відмовлено повністю.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2024 року (головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В.) апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року по справі №902/125/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року по справі №902/125/24 залишено без змін.
Також у провадженні Господарського суду Вінницької області перебула справа №902/750/24 за позовом Позивача до Відповідача про:
· визнання укладеною Додаткової угоди до Договору, право оренди зареєстроване 25 вересня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38373930, в редакції наданій Позивачем;
· визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі № 1-388 від 6 листопада 2015 року, право оренди зареєстроване 25 вересня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38374141, в редакції наданій Позивачем;
· визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі № 1-389 від 6 листопада 2015 року, право оренди зареєстроване 25 вересня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38373662, в редакції наданій Позивачем;
· визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі № 1-390 від 6 листопада 2015 року, право оренди зареєстроване 25 вересня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38373137, в редакції наданій Позивачем.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2024 року у справі №902/750/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.) від 1 квітня 2025 року апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 12 грудня 2024 року в справі № 902/750/24 залишено без змін.
Позивач зважаючи на бездіяльність Відповідача звернувся до господарського суду за захистом, порушеного на його думку права, з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до Договору, в редакції прохальної частини позовної заяви.
Аналізуючи спірні правовідносини на предмет застосування норм діючого матеріального законодавства України суд апеляційної інстанції констатує наступне.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
В силу дії статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У відповідності до статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно частин першої та другої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Із досліджених в матеріалах справи доказів зважаючи на доводи та заперечення апеляційної скарги Позивача, котрі зводяться до невідповідності прийнятого рішення від 9 червня 2023 року, колегія суддів з огляду на предмет позовних вимог, досліджує алгоритм дій Позивача у відповідності їх до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" , яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Колегія суду констатує, що умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною першою статті 2 вказаного Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Колегія суддів звертає увагу, що 16 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Зокрема, розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
В силу дії частини другої статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, оскільки стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого письмовий правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до зазначеного реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" та статті 126-1 Земельного кодексу України). Положення частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.
При цьому назву статті 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця.
У відповідності до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії Договору оренди та на момент звернення з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору.
Аналогічні висновки щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23 листопада 2023 року в справі № 906/1314/21, які суд відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України повинен враховувати у подібних правовідносинах.
В такий спосіб нова редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульований законодавцем саме у статті 126-1 Земельного кодексу України.
Так з аналізу вказаних постанов випливає, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", базується саме на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
При цьому укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Натомість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" відповідно до розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Як вже зазначала колегія суддів, аналіз змісту статті 33 Закону "Про оренду" вказує на те, що ця стаття передбачала в колишній редакції переважне право на поновлення договору, а в чинній - переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.
Відповідно до частини другої статті 2, 172 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади, які набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Кожен суб'єкт цивільного права повинен виконувати свої обов'язки, якщо вони випливають з закону або звичаю (стаття 7 Цивільного кодексу України). Для цього воля такого суб'єкта має формуватися таким чином, щоб його дії були правомірними. Якщо ж суб'єкт цивільного права не виконує свій обов'язок добровільно, хоча має юридичну та фактичну можливість його виконати, то це свідчить про дефект його волі.
Зокрема, якщо суб'єкт цивільного права зобов'язаний укласти договір, але протиправно не робить цього, то це свідчить про дефект волі такого суб'єкта. Спонукання до укладення договору такого суб'єкта не може полягати у зобов'язанні його або його представника чи органу чи посадової особи судом укласти договір, прийняти рішення про його укладення тощо, бо обов'язок вчинити такі дії вже виник із закону. Якщо такий обов'язок не виконується, то додаткове покладення цього ж самого обов'язку судом, з одного боку, є неможливим, а з іншого - є неефективним, бо дефект волі стане на заваді виконанню такого обов'язку навіть у разі ухвалення судового рішення про це. До того ж судове рішення про зобов'язання ради вчинити певні дії не має механізму реалізації, оскільки рішення ради приймаються на сесіях колегіально.
Натомість спонукання суб'єкта цивільного права до укладення договору опосередковується позовною вимогою про визнання договору укладеним. Така позовна вимога опосередковує спосіб захисту, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України (зміна правовідношення). У разі задоволення такої позовної вимоги цивільні права та обов'язки за договором набуваються, змінюються або припиняються внаслідок заміни волі та волевиявлення відповідача судовим рішенням, яке тим самим виправляє дефект волі відповідача. Отже, в разі задоволення позовної вимоги про визнання договору оренди (додаткової угоди до договору оренди) укладеним, як відсутність рішення відповідної ради щодо укладення договору, так і непідписання його сільським, селищним, міським головою не має правового значення.
Отже, відсутність рішення ради про укладення договору (або навіть рішення ради про відмову в його укладенні) саме по собі не може бути підставою для відмови в позові про визнання договору укладеним.
Такі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 5 червня 2024 року в справі № 910/5994/23 та, у свою чергу, відповідають висновкам, сформульованим у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року в справі № 906/1314/21.
Отже, до спірних правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк підлягає застосуванню стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення орендаря з такою вимогою.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам Закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, та орендодавця під час укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому імперативна норма частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється..
Таким чином, саме орган місцевого самоврядування уповноважений визначати істотні умови такої оренди, а за відсутності такого рішення істотні умови не можуть бути визначені судом або орендарем одноособово в позовній заяві. Подібні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 9 квітня 2024 року в справі № 902/453/23.
У справі, що розглядається, суди встановили, що з метою використання свого переважного права щодо укладення договору оренди землі на новий строк Позивач звернувся до Відповідача з проектом договору в межах строку, визначеного Договором, в той же час, згідно із прохальної частини позовної заяви № б/н (вх. № 215/25 від 21 лютого 2025 року) Позивач просив визнати укладеним Договір оренди землі з строком на 15 років та з іншою нормативно грошовою оцінкою (найвищою ставкою 12%). Відтак спірні правовідносини виникли у зв'язку з укладенням нового договору оренди землі з іншими істотними умовами: щодо строку дії договору, розміру орендної плати.
Водночас колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" без волевиявлення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у користування, неможливе укладення нового договору оренди землі на змінених умовах.
Суд не може підміняти інший орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідного органу.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 липня 2021 року в справі № 915/2586/20, від 8 липня 2021 року в справі №915/1889/19, від 9 квітня 2024 року в справі № 902/453/23.
Виходячи із системного аналізу положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", в разі досягнення між орендарем та орендодавцем домовленості щодо істотних умов нового договору оренди землі, але подальшої відмови або зволікання орендодавця з укладенням такого договору, орендар може звернутися з позовом про визнання укладеним договору оренди в редакції з істотними умовами, визначеними сторонами під час процедури їх погодження.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
При цьому, така умова як строк дії договору відноситься саме до істотних умов Договору, котрі в силу дії статті 638 Цивільного кодексу України підлягають узгодженню саме сторонами такого договору.
Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Позивача про визнання укладеною угоди до договору про внесення змін до Договору від 6 листопада 2015 року, право оренди за котрим зареєстроване 25 вересня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38373930 у редакції Позивача.
Положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно із частиною 3 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство» земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
Приписами статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом, для державної реєстрації юридичних осіб.
Отже можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.
У відповідності до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
За змістом статтей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Таким чином, після створення та державної реєстрації Позивач набув прав та обов'язків орендаря за укладеними гр. ОСОБА_1 договорами оренди землі, зокрема і за Договором.
У апеляційній скарзі Позивач зазначив, що рішення Відповідача №603 від 24 червня 2021 року та рішення №1848 від 9 червня 2023 року ніби то порушують права Позивача як користувача земельної ділянки за захистом яких позивач звернувся до господарського суду.
При цьому апеляційним господарським судом враховується правова позиція Великої Палати Верховного Суду яка неодноразово зазначала, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності Закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року в справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року в справі №910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року в справі № 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.
Відтак, надаючи оцінку доводам Ппозивача щодо незаконності прийнятого Відповідачем рішення №1848 від 9 червня 2023 року 43 сесії Відповідача 8 скликання "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)", яким було відмовлено у поновленні договорів оренди землі № 1-388, № 1-389, № 1-390 та Договору від 6 листопада 2015 року судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно частини 1 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У відповідності до вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Згідно із пунктом “а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключних повноважень органу місцевого самоврядування віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами 1-3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням (том 1, а.с. 42 на звороті), окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
У пункті 4.6 постанови Верховного Суду від 9 листопада 2021 року в справі № 910/4790/20 зазначено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.
Таким чином, закріплений у статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" принцип колегіальності місцевого самоврядування та вимоги пункту 34 частини 1 статті 26 зазначеного Закону передбачають прийняття рішення з питання регулювання земельних відносин, у тому числі з розгляду клопотань про надання в оренду земельних ділянок, укладення, зміни, продовження, поновлення договорів оренди землі на пленарному засіданні ради у формі рішення ради.
Із матеріалів справи вбачається, що після набуття Відповідачем права власності на спірні земельні ділянки та відповідно прав орендодавця за укладеними із Позивачем договорами оренди землі (в тому числі і за Договором), Відповідачем на 14 сесії 8 скликання Відповідача прийнято рішення №603 від 24 червня 2021 року "Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади".
У преамбулі та пунктах 1-4 вказаного рішення, зазначено, що розглянувши службову записку начальника управління земельних відносин Відповідача С.В. Тишкевич від 17 травня 2021 року щодо не продовження терміну користування земельними ділянками з метою сприяння соціально-економічному розвитку Хмільницької міської територіальної громади відповідно до статтей 12, 19, 22, 122, абзацу 2 частин 1, 3 статті 126-1 Земельного кодексу України, керуючись Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 6, 24, 25, 31, 34 Закону України “Про оренду землі», керуючись статтями 25, 26, 59, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» Відповідач вирішив:
"1. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 9,1912 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0395, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-396, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
2. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 42,4250 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0394, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-389, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
3. Відмовити у поновленні Договору площею 12,8041 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0397, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим.
4. Відмовити у поновленні договору оренди землі площею 20,8681 Га за кадастровим номером 0524880300:04:002:0396, що розташована за межами населеного пункту Хмільницької міської територіальної громади (територія колишньої Березнянської сільської ради), для ведення фермерського господарства (01.02) гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання (за договором): АДРЕСА_1 ). Договір оренди землі від 6 листопада 2015 року № 1-387, після закінчення його терміну дії, а саме - 5 листопада 2022 року, вважати припиненим."
Пунктами 12-14 цього рішення Позивача встановлено: "12. Міському голові подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з реєстру відомостей про поновлення договору оренди земельних ділянок. 13 Управлінню земельних відносин міської ради - надіслати особам зазначеним в пунктах 1-12 копію цього рішення листом з повідомленням про вручення; оформити акти прийому-передачі земельних ділянок згідно пунктів 1-12 цього рішення між сторонами договорів оренди земельних ділянок. 14 Після закінчення терміну дії договорів оренди, зазначених у пунктах 1-12 цього рішення, земельні ділянки зарахувати до земель запасу Хмільницької міської територіальної громади".
Разом з тим апеляційний господарський суд враховує, що під час розгляду справи №902/125/24 судом було встановлено, що: «Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради на адресу ОСОБА_1 направлено супровідний лист №206/01-18 від 26.01.2023 до якого додано витяг з рішення 14 сесії 8 скликання № 603 від 24.06.2021, який отримано адресатом 09.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Надаючи оцінку змісту такого рішення, судом враховано, що відповідач завчасно, до спливу строку дії договорів оренди, ухвалив рішення не продовжувати термін користування земельними ділянками за укладеними з позивачем договорами оренди землі, відмовивши у їх поновленні.
Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Судом установлено, що рішення №603 від 24 червня 2021 року щодо подальшого використання спірних земельних ділянок ухвалено відповідачем як власником та розпорядником земельних ділянок завчасно до спливу строку дії договорів оренди з метою правової визначеності у спірних правовідносинах у межах його повноважень та у спосіб передбачений Законом.
Щодо рішення Хмільницької міської ради №1848 від 09 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)" судом установлено, що вказане рішення ухвалено відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року про намір укласти договори оренди землі №1-387, №1-388 №1-389 №1-390 від 06 листопада 2015 року на новий строк.»
З огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанції дослідивши зміст рішення зазначає, що на 43-й сесії 8 скликання Відповідача, за підсумками відкритого поіменного голосування, прийнято рішення №1848 від 9 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)".
Згідно преамбули та пункту 1 цього рішення, розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 від 24 березня 2023 року щодо продовження дії договорів оренди земельних ділянок (в тому числі й Договору), що розташовані за межами населених пунктів Відповідача (територія колишньої Березнянської сільської ради), враховуючи пропозицію постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування (том 1, а.с 41 на звороті), керуючись статтями 12, 19, 22, 23, 31, 93, 95, 96, 116,122, 123, 124, 125, 126, 1261, 206 Земельного кодексу України, статтями 626-632, 638-642 Цивільного кодексу України, статтями 6, 13, 21-25, 30, 322, 33 Закону України “Про оренду землі», Законом України №2145-ІХ від 24 березня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», рішенням 14 сесії Хмільницької міської ради 8 скликання №575 від 24 червня 2021 року, Законом України “Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України “Про Державний земельний кадастр», статтею 25, пунктом 34 частини 1 статтями 26, 59, 60 та пунктом 6-1 розділу V Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», Відповідач вирішив: "1. Керуючись рішенням 14 сесії Хмільницької міської ради 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року “Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади» відмовити у поновленні договорів оренди землі на новий строк, а саме:
· до договору оренди землі №1-389 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 42,4250 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0394 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до договору оренди землі №1-388 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку площею 12,8041 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0397 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до Договору від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку загальною площею 20,8681 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0396 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради);
· до договору оренди землі №1-390 від 6 листопада 2015 року (зі змінами), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 ) на земельну ділянку загальною площею 9,1912 Га, кадастровий номер 0524880300:04:002:0395 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради), із внесенням змін до пункту 1 рішенням 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року де цифри “№1-396» замінити на "№1-390".
Окрім того, колегією суду враховується, що під час розгляду справи №902/125/24 судом встановлено, що: « 22 червня 2023 року Виконавчий комітет Відповідача надіслав на поштову адресу ОСОБА_1 лист №1293/01-18 із повідомленням про прийняте рішення № 1848 від 9 червня 2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у поновленні договорів оренди землі (в тому числі й Договору) на новий строк, до листа додано рішення Відповідача № 1848 від 9 червня 2023 року та встановлено, що ОСОБА_1 отримала цей лист 30 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.»
Разом з тим, Позивач в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвалене на сесії рішення № 1848 від 9 червня 2023 року про відмову у поновленні договорів оренди землі на новий строк не відповідає змісту проєкту рішення оприлюдненого на сайті ради 5 червня 2023 року.
Позивач зазначає, що на сайті Відповідача не було оприлюднено проєкт рішення, яке фактично Відповідач прийняв на сесії, що на його думку свідчить про наявність порушення порядку його ухвалення.
Із матеріалів справи вбачається, що на офіційному веб-сайті Відповідача 5 червня 2023 року оприлюднено проект рішення "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)".
За змістом проєкту цього рішення пропонувалося внести зміни до договорів оренди землі №1-388 №1-389 №1-390 та Договору від 6 листопада 2015 року укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (01.02), за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради) шляхом укладання угоди, згідно додатку 1 до рішення. У цьому проекті рішення та додатку до нього пропонувалося укладення договорів строком на 15 (п'ятнадцять) років.
Водночас, згідно із висновком постійної комісії Відповідача з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування від 9 червня 2023 року, наданим щодо проекту рішення Відповідача "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)", комісією, з урахуванням раніше прийнятого рішення про припинення договорів оренди, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524880300:04:002:0396 оренду якої Відповідач не продовжуватиме, запропоновано відмовити у продовженні дії договорів оренди, у тому числі Договору.
Судом апеляційної інстанції під час вчинення підготовчих дій було досліджено відеозапис пленарного засідання 43 сесії Відповідача 8 скликання від 9 червня 2023 року у частині розгляду заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (від 48 хв).
Під час відтворення запису було встановлено, що доповідач під час розгляду питання внесеного до порядку денного щодо заяви ОСОБА_1 доповів, що земельною комісією з урахуванням рішення 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року “Про не поновлення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вільних від забудови, за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади» прийнято рішення відхилити вказану заяву та запропоновано ухвалення проекту рішення про відмову у поновленні договорів оренди землі на новий строк.
В той же час доводи Позивача, що протокол голосування депутатів ніби то свідчить, що депутати голосували за проект рішення, який був оприлюднений, а не за фактично ухвалений, відхиляються судовою колегією та вважаються такими, що не підтверджені жодним доказом, оскільки протокол голосування не містить таких відомостей.
Окрім того, Позивач в апеляційній скарзі більшу її частину приділяє увагу саме порядку прийняттю рішення Відповідача від 9 червня 2023 року, а саме невідповідності його раніше висвітленому проєкту, на що колегія суду зауважує, що саме в даних правовідносинах з позовною вимогою про визнання додаткової угоди укладеною, дослідженню підлягає не проєкт рішенням (оскільки проєкт рішення є лише формалізованим проектуванням задачі), а саме кінцеве рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що проєкт рішення органу місцевого самоврядування - це документ, що містить пропозицію щодо врегулювання певного питання на місцевому рівні, розроблений та поданий на розгляд відповідного органу.
Водночас, якщо проєкт рішення не було підтримано більшістю голосів на сесії, він вважається неприйнятим, не набуває юридичної сили та не може впливати на спірні правовідносини.
Суд наголошує, що жодний регламент чи проєкт, apriori не може вважатись зобов'язанням прийняти депутатів тої чи іншої ради саме запланованого проєкту, адже рада більшістю голосів наділена правом як прийняти так і відмовити в прийнятті будь-якого рішення, що поставилося на голосування (винесення апаратом ради певного питання не може вважатися зобов'язанням депутатів прийняти таке рішення (голосувати за нього "за"), адже у такому разі зникне сама сутність місцевого самоврядування і місцевих рад, якби винесеня певного питання на голосування майже автоматично заставляло би депутатів прийняти таке рішення.
Враховуючи вищевказане колегія суду вважає, що розміщений на сайті міської ради проєкт рішення не свідчить про досягнення згоди сторін щодо внесення змін до договору оренди землі і не зобов'язує депутатів прийняти позитивне рішення щодо цього, а відтак не має правового значення для вирішення спору.
Також Позивач в апеляційній скарзі зауважує, що не допускаються будь-які розбіжності між паперовим та електронним варіантом тексту проєкта рішення, з огляду на що, колегія суду вважає, що Позивач підміняє поняття проєкту та самого прийнятого рішення, адже в даному разі йдеться саме про відповідність паперового варіанта проєкта рішення - електронному варіанту тексту проєкта рішення, а не прийнятому рішенню, що в даних правовідносинах також не досліджується.
Поряд з тим, Позивач обрунтовує свою апеляційну скаргу із покликанням на статті щодо Регламенту Відповідача, з приводу чого колегія суду зауважує, що регламент органу місцевого самоврядування - це нормативний акт, затверджений відповідною радою або виконавчим комітетом, що визначає процедурні та організаційні правила їхньої діяльності, а в загальному значенні даний Регламент не впливає на прийняття рішення (та обгрунтованість підстав) щодо укладення додаткової угоди чи щодо відмови в її укладення (як і щодо будь-якого іншого питання, що ставиться на голосування перед депутатами та про що зазначено вище в цій постанові).
При цьому саме в даних правовідносинах з огляду на існування в юридичній природі рішення Відповідача від 9 червня 2023 року, яке проголосовано 19 депутатами з 20 депутатів (том 1. а.с. 42 на звороті) не досліджується сама процедура прийняття такого рішення, в тому числі немає місце покликання на проєкт рішення, який не є нормативно-правовим актом, а тому його не можна використовувати як обґрунтування юридичних дій самого Відповідача, доки він не стане рішенням.
Окрім того, на сайті Відповідача оприлюднюються прийняті на сесії ради рішення. Водночас, докази наявності звернень депутатів, які голосували за ухвалене рішення з приводу того, що на сайті ради оприлюднене інше рішення, ніж те яке було поставлено на голосування, або інші докази, які спростовують цю обставину у матеріалах справи також відсутні.
Відтак суд апеляційної інстанції виснує, що порушень, про які стверджує Позивач в апеляційній скарзі, та котрі могли б свідчити про незаконність прийнятого рішення колегією суду не встановлено.
Зважаючи на все описане вище колегія суду виснує, що рішення Відповідача №1848 від 9 червня 2023 року прийняте у межах повноважень, шляхом відкритого поіменного голосування на пленарному засіданні, що підтверджується протоколом сесії, та що не спростовано Позивачем.
При цьому, Позивач заявляючи позовну вимогу про визнання угоди укладеної, будує свої доводи та заперечення на підтвердження своєї позиції шляхом оскарження процедури прийняття рішення Відповідача від 9 червня 2023 року та зокрема покликається не на прийняте рішення, а на проєкт такого рішення, що критично оцінено судом вище у даному судовому рішенні.
Окрім того, суд звертає увагу скаржника і на те, що рішення прийнято з урахуванням висновку постійної комісії Відповідача з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування та попереднього рішення ради №603 від 24 червня 2021 року, у якому було відображено волевиявлення ради як власника земельних ділянок щодо подальшого використання земельних ділянок та щодо не продовження терміну дії договорів оренди та відмови у їх поновленні на новий строк.
Окрім того, рішення Відповідача №1848 від 9 червня 2023 року №1848 відповідало змісту рішення Відповідача №603 від 24 червня 2021 року щодо спірних земельних ділянок та щодо не продовження дії договорів оренди землі укладених з Позивачем, яке було чинним та підлягало виконанню.
Як вбачається з висновку постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, наданого безпосередньо перед прийняттям рішення, комісія, враховуючи попереднє рішення про не поновлення договорів оренди та намір виставити вказані земельні ділянки на земельні торги, прямо рекомендувала відмовити у поновленні договорів оренди землі, що в свою чергу свідчить про послідовність рішень Відповідача, а не про наявність певних процедурних порушень чи довільну зміну волевиявлення колегіального органу.
Судом апеляційної інстанції враховується, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Схожа правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року в справі № 906/1314/21.
Обставин, що суперечать актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси прийнятим рішенням Відповідача від 9 червня 2023 року, з підстав зазначених Позивачем у позові судом апеляційної інстанції не встановлено.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується, що під час розгляду справи № 902/125/24 Господарським судом Вінницької області та Північно-західним апеляційним господарським судом в ухвалених судових рішеннях за результатом розгляду вимог Позивача до Відповідача, зокрема і щодо оцінки зазначених рішень встановлено, що рішення прийняті Відповідачем 14 сесії 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року, 43 сесії 8 скликання №1848 від 9 червня 2023 року є правомірними.
Відповідно до приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду від 18 червня 2024 року у справі №914/585/22 зазначено, що преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
За встановлених вище обставин у цій справі, а також обставин встановлених судами під час розгляду справи №902/125/24, доводи Позивача про незаконність рішень прийнятих Відповідачем на 14 сесії Відповідача 8 скликання №603 від 24 червня 2021 року та на 43 сесії 8 скликання №1848 від 9 червня 2023 року, не знайшли свого підтвердження та спростовуються усім вищевстановленим в даній постанові та відповідними судовими рішеннями.
Що ж до фактичної підстави позову, то зміст угоди до Договору, яку Позивач просить визнати укладеною у редакції Позивача відповідає змісту угоди, що була додатком до проєкту рішення оприлюдненого на офіційному веб-сайті Хмільницької міської ради Вінницької області 5 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)".
В той же час як встановлено вище в даній постанові, проєкт рішення оприлюдненого на офіційному веб-сайті Відповідача 5 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)" депутатами не було прийнято, натомість ухвалено рішення №1848 від 9 червня 2023 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо земельних ділянок за межами населених пунктів Хмільницької міської територіальної громади (колишня територія Березнянської сільської ради)", яким відмовлено у поновленні дії договорів оренди землі, у тому числі і Договору.
Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Положеннями частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, із сукупного аналізу статті 651 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі" слідує, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених умовами договору або в силу закону.
За змістом частини 1 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
При цьому розглядаючи позовні вимоги, колегією суду враховується позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 17 вересня 2025 року в справі № 906/1220/24 про те, що норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами.
Подібні висновки викладені також і у постанові Верховного Суду від 9 квітня 2024 року в справі № 902/453/23.
Згідно статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Частиною 1 статті 630 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Положеннями пункту 8 Договору оренди землі сторони погодили, що договір укладено на 7 (сім) років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 5 листопада 2022 року.
З урахуванням приписів підпункту “б» п.1 розділу 1 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ дію Договору поновлено на один рік до 5 листопада 2023 року.
Із обставин встановлених судами під час розгляду справ № 902/125/24, 902/750/24 слідує, що після ухвалення Відповідачем 9 червня 2023 року рішення №1848 Позивач надалі неодноразово звертався до Відповідача із заявами про внесення змін до договорів оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", за результатами розгляду яких Відповідачем ухвалено рішення, якими відмовлено у внесенні змін до Договору та поновленні дії договорів оренди землі.
Відповідно до пункту 34 Договору, дія договору припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який їх було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.
Зі змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається реєстрація припинення речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 0524880300:04:002:0396, орендовану Позивачем на підставі Договору.
Відтак, станом на момент звернення Позивача з позовом у цій справі, строк дії Договору сплинув, в той же час правова та фактична підстава позову в частині вимоги про визнання укладеної угоди до Договору у редакції Позивача та зміст цієї угоди грунтуються на намірі Позивача внести зміни до Договору, строк дії якого на момент звернення з позовом вже закінчився.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що за загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за чинним правовідношенням та внесення змін до договору є можливом лише до закінчення строку його дії.
Згідно з частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов?язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов?язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
За змістом зазначеної норми внесення змін можливе лише до чинного договору (такого, що діє на час звернення до суду з позовом та ухвалення відповідного судового рішення). В іншому випадку буде відсутній договір, до якого вносяться зміни.
Схожа правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 910/288/20 та від 9 березня 2023 року в справі №914/3461/21.
Таким чином, закінчення строку дії Договору є правоприпиняючою обставиною, що унеможливлює внесення змін до нечинного договору.
У свою чергу, укладення нового договору оренди землі без дотримання порядку, визначеного Законом України "Про оренду землі" та статтею 134 Земельного кодексу України не відповідає вимогам чинного законодавства та є безпідставним.
Дане рішення частині прийняте місцевим господарським судом, а тому колегія суду залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2025 року в справі №902/201/25 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його зміни колегією суду не встановлено.
Відповідно суд апеляційної інстанції залишає без задоволення апеляційну скаргу Позивача, з огляду на її безпідставність.
Згідно із статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Позивача.
Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Світ Біо" на рішення Господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2025 року по справі №902/201/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 31 жовтня 2025 року по справі №902/201/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
5. Справу №902/201/25 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2026 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.