вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2026 р. Справа№ 910/11061/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025
постановлену за результатом розгляду
зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7»
до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг»
про стягнення 21 950 863,07 грн.
у справі № 910/11061/25 (суддя Алєєва І.В.)
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг"
про стягнення 21 950 863, 07 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Прокурор в інтересах держави в особі - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» про стягнення 21 950 863,07 грн.
25.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» надійшла зустрічна позовна заява до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн повернуто заявнику.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі №910/11061/25 про повернення зустрічної позовної заяви задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 про повернення зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» у справі №910/11061/25 скасувати. Направити справу №910/11061/25 до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» до спільного розгляду з первісним позовом та продовження розгляду справи.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на відсутність законодавчої вимоги про пред'явлення зустрічного позову виключно до первісного позивача, а конструкція статті 180 ГПК України не закріплює суб'єктної вимоги щодо того, до кого із учасників судового процесу може бути пред'явлений зустрічний позов. Натомість законодавець встановив два критерії прийняття зустрічного позову: взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів та доцільність їх спільного розгляду.
Скаржник зазначає, що у даній справі первісний позов прокуратури в інтересах Департаменту економіки та інвестицій КМДА до ТОВ «АТП-13057-7» та зустрічний позов ТОВ «АТП-13057-7» до ТОВ «Будбілдінг» повністю відповідають критеріям взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду, встановленим статтею 180 ГПК України та роз'ясненим Верховним Судом, оскільки обидва позови виникають з одних правовідносин, первісний та зустрічний позови виникають з єдиного ланцюга правовідносин: Договір від 14.05.2017 між ТОВ «АТП-13057-7» та ТОВ «Будбілдінг» про несення змін та доповнень до Договору №1 від 08.07.2016; правовідносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва за об'єкти будівництва ІІ та ІV черг, які випливають з вимог Департаменту економіки та інвестицій КМДА; розрахунків обсягу пайової участі, складених Департаментом; обов'язків замовника будівництва щодо сплати пайової участі; делегування цих обов'язків від ТОВ «АТП-13057-7» до ТОВ «Будбілдінг» на підставі договору; виконання ТОВ «Будбілдінг» функцій замовника будівництва. Обидва позови мають ідентичні підстави та предмет обох позовів: стягнення грошових коштів у розмірі 21 950 863,07 грн, пов'язаних з несплатою пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва. Підстави обох позовів: ідентичний розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, складений Департаментом економіки та інвестицій КМДА; однакові об'єкти будівництва (ІІ та ІV черги); однакові сертифікати про готовність об'єктів до експлуатації; однакові вимоги Департаменту економіки та інвестицій КМДА.
Також скаржник зазначає про те, що обидва позови ґрунтуються на одних і тих же доказах і вимоги за первісним і зустрічним позовами можуть зараховуватись.
Скаржник вважає, що доцільність спільного розгляду підтверджується:
- Процесуальна економія: ТОВ «АТП-13057-7» фактично транслює позовні вимоги за основним позовом до ТОВ «Будбілдінг»; уникнення дублювання дослідження одних і тих же доказів; запобігання повторному з'ясуванню однакових обставин; скорочення процесуальних строків та судових витрат;
- Уникнення ризику суперечливих судових рішень: окремий розгляд позовів може призвести до ситуації, коли: в одній справі буде встановлено одні фактичні обставини; в іншій справі буде встановлено інші фактичні обставини; це може призвести до взаємовиключних висновків щодо належного платника пайової участі;
- Комплексне з'ясування правовідносин: спільний розгляд дозволить: повно і всебічно встановити правову природу відносин між ТОВ «АТП-13057-7» та ТОВ «Будбілдінг»; встановити, хто фактично виконував функції замовника будівництва; визначити, хто є належним платником пайової участі; запобігання подвійному стягненню: Департамент економіки та інвестицій КМДА має право на отримання пайової участі лише один раз. Спільний розгляд дозволить правильно визначити належного боржника;
- Відсутність необхідності примусового виконання двох судових рішень: за умови спільного розгляду виконавче провадження буде відкрито лише щодо однієї особи, що забезпечить ефективність виконання судового рішення та захист прав кредитора.
Скаржник вказує на те, що у господарській справі №910/10549/24 за позовом прокуратури в інтересах Департаменту економіки та інвестицій КМДА до ТОВ «Будбілдінг» про стягнення коштів пайової участі (третя особа - ТОВ «АТП-13057-7») ТОВ «Будбілдінг» у відзивах на позов, апеляційну та касаційну скарги підтвердило, що положеннями пункту 5.1.23 Договору передбачено обов'язок ТОВ «Будбілдінг» компенсувати ТОВ «АТП-13057-7» грошові кошти, які останнє сплатило або зобов'язане сплатити за пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Ці обставини мають преюдиційне значення для даної справи та підтверджують наявність зобов'язання ТОВ «Будбілдінг» перед ТОВ «АТП-13057-7».
Узагальнені доводи відзивів та письмових пояснень на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ТОВ «Будбілдінг» у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що враховуючи положення ст. 180 ГПК України, у зустрічному позові має бути пред'явлена вимога первісного відповідача до первісного позивача в будь якому випадку.
На переконання ТОВ «Будбілдінг» сама суть зустрічного позову свідчить про те, що позовні вимоги у цьому позові мають бути заявлені відповідачем до первісного позивача. Відсутність законодавчо закріпленого положення, яке б прямо вказувало на необхідність подання такого позову саме до первісного позивача, не може автоматично свідчити про можливість подавати зустрічний позов до будь яких інших учасників справи чи осіб, оскільки втрачається суть подання зустрічного позову. З огляду на це, не заслуговують уваги і доводи відповідача щодо відповідності поданого ним зустрічного позову критеріям, встановленим частиною 2 статті 180 ГПК України, а також, вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України.
ТОВ «Будбілдінг» звертає увагу на те, що скаржник свідомо не зазначає в апеляційній скарзі наведені у п.п. 5.25 та 5.26 постанови правові висновки у справі №916/3245/17, акцентує тільки на певних уривках, не враховуючи контекст постанови, тим самим вдається до маніпулювання та введення суду апеляційної інстанції в оману стосовно наявної судової практики, яка підтверджує, що відповідач може подати зустрічну позовну заяву не до позивача, а до будь-якої особи. Отже, вказане вище свідчить про відсутність подібності правовідносин та обставин подання зустрічного позову у першій справі і позову третьої особи у другій справі, які розглянуті Верховним Судом, з правовідносинами у справі, яка розглядається, а також обставинами подання у ній позову відповідачем.
ТОВ «Будбілдінг» зазначає про те, що суд першої інстанції встановив, а апелянтом не заперечується, що у позовній заяві ТОВ «АТП-13057-7» до ТОВ «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн не заявляється вимога до позивача Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Прокуратура у письмових поясненнях на апеляційну скаргу, поданому до суду вказала на те, що за змістом зустрічної позовної заяви ТОВ «АТП-13057-7», товариство звертається із позовними вимогами до ТОВ «Будбілдінг», яке за первісним позовом є третьою особою, а не до позивача за первісним позовом, що суперечить вимогам ст. 180 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва в ухвалі 14.10.2025 обґрунтовано та мотивовано повернув ТОВ «АТП-13057-7» зустрічну позовну заяву до ТОВ «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн за відсутності підстав для її прийняття та здійснення спільного розгляду з первісною позовною заявою, у зв'язку із чим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів апеляційної скарги, вказав на те, що первісна та зустрічна позовні заяви мають різні підстави позову, а саме: підставою первісного позову є невиконання скаржником вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон) та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції, що діяла на момент введення об'єкта в експлуатацію) (далі - Порядок), а підставою зустрічного позову є невиконання ТОВ «Будбілдінг» перед скаржником умов договору № 1 про будівництво та купівлю-продаж майнових прав, який викладено у новій редакції Додатковим договором від 14.05.2017 (далі - Договір № 1). Також, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або часткового задоволення первісного позову, оскільки у первісному позові Київська міська прокуратура просить стягнути кошти пайової участі до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій; у зустрічному позові скаржник просить стягнути кошти пайової участі на його користь. Поданий зустрічний позов не доводить відсутність у позивача підстав для задоволення первісного позову, а навпаки скаржник наводить доводи, якими фактично визнає первісний позов. Первісний позов, на відмінну від зустрічного позову, не ґрунтується на виконанні/невиконанні ТОВ «Будбілдінг» зобов'язань за умовами Договору № 1, а також не містить посилання на документи про сплату ТОВ «Будбілдінг» пайової участі за І чергу будівництва.
Також у відзиві вказано про те, що за результатами розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/10549/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 та постановою Верховного Суду від 06.08.2025, у задоволенні позову Прокуратури відмовлено повністю. У вказаному рішенні, Господарський суд міста Києва наголосив на тому, що: згідно з інформацією, наведеною у вказаному дозволі та сертифікатах готовності, замовником будівництва є ТОВ «АТП-13057-7». Будь-яких доказів зміни замовника або ж передачі його функцій іншій особі з належним повідомленням про такі зміни органу державного архітектурно будівельного контролю, сторонами не надано. Більш того, матеріалами справи підтверджується, що у всіх дозвільних документах щодо об'єкту будівництва житлового комплексу з об'єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва, замовником визначено саме ТОВ «АТП-13057-7». Положеннями п. 5.1.23 договору від 08.07.2016 в редакції додаткового договору від 14.05.2017 передбачено обов'язок компенсувати ТОВ «АТП-13057-7» грошові кошти, які те сплатило або зобов'язано сплатити за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Разом з тим, зобов'язання щодо відшкодування витрат або їх компенсації, які виникають у ТОВ «АТП-13057-7» та ТОВ «Будбілдінг», ніяким чином не породжують і не встановлюють обов'язки відповідача перед позивачем, оскільки позивач не є стороною цього договору та у договорі відсутні положення, що передбачають право позивача вимагати у відповідача сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва звернувся до суду з вказаним позовом до неналежного відповідача.
12.11.2025 ТОВ «АТП-13057-7» до суду подані додаткові пояснення у справі (на відзив ТОВ «Будбілдінг» на апеляційну скаргу), у яких зазначено про те, що твердження ТОВ «Будбілдінг» про те, що «сама суть зустрічного позову свідчить про те, що позовні вимоги у цьому позові мають бути заявлені відповідачем до первісного позивача», суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 (п.41).
Також ТОВ «АТП-13057-7» вказало на те, що вимоги за обома позовами повністю підлягають зарахуванню, оскільки є однорідними (грошові зобов'язання), стосуються однієї суми - 21 950 863,07 грн, строк виконання настав. ТОВ «Будбілдінг» не заперечує наявність договірних зобов'язань зі сплати пайової участі. Більше того, у справі №910/10549/24 ТОВ «Будбілдінг» у відзивах прямо підтвердило, що: "положеннями п.5.1.23 Договору передбачено та сторони погодили обов'язок ТОВ «Будбілдінг» компенсувати ТОВ «АТП-13057-7» грошові кошти, які та сплатила або зобов'язана сплатити за пайову участь". ТОВ «Будбілдінг» вже самостійно сплатило пайову участь за І чергу будівництва, що підтверджується: договором №67 від 24.07.2019 з Департаментом економіки, довідкою Департаменту від 31.01.2020 №050/18-700, платіжними дорученнями на загальну суму 11 165 870,32 грн. Це беззаперечно доводить, що ТОВ «Будбілдінг» визнавало і виконувало свій обов'язок зі сплати пайової участі як девелопер будівництва. За позицією ТОВ «Будбілдінг», пайову участь має сплатити ТОВ «АТП-13057-7». Але якщо суд задовольнить первісний позов до АТП-13057-7, а потім в окремому провадженні буде встановлено обов'язок Будбілдінг компенсувати ці кошти, виникне ситуація подвійного стягнення та необхідність подальших регресних позовів.
У відповіді на відзив Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на апеляційну скаргу, ТОВ «АТП-13057-7» зазначило про те, що Департамент розділяє єдине зобов'язання на два окремі, представляючи їх як непов'язані, проте суть обох позовів полягає у стягненні коштів пайової участі у розмірі 21 950 863,07 грн. І в давному випадку кінцевим належним платником пайової участі є ТОВ «Будбілдінг».
ТОВ «АТП-13057-7» вказує на те, що за наявності умов взаємопов'язаності суд зобов'язаний прийняти зустрічний позов незалежно від суб'єктного складу.
На думку ТОВ «АТП-13057-7» окремий розгляд позовів створює реальну загрозу постановлення взаємовиключних рішень: за первісним позовом - стягнення з ТОВ «АТП-13057-7» на користь бюджету, а за окремим позовом - стягнення з ТОВ «Будбілдінг» на користь ТОВ «АТП-13057-7», що призведе до правової невизначеності. Така позиція суперечить принципам справедливості, ефективності та доступності правосуддя.
ТОВ «АТП-13057-7» у додаткових поясненнях на пояснення прокуратури вказало про помилкове тлумачення норм процесуального права - ст. 180 ГПК України, оскільки це суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.03.2019 року у справі №910/2987/18 (пункт 41) та зазначає про те, що якщо суд задовольнить обидва позови, то ці зобов'язання підлягатимуть зарахуванню.
На думку ТОВ «АТП-13057-7», якщо третя особа може подати позов із самостійними вимогами до будь-якої сторони справи (стаття 49 ГПК), то відповідач також повинен мати право подати зустрічний позов до будь-якого учасника справи за умови дотримання критеріїв статті 180 ГПК. Інше тлумачення створює процесуальну нерівність між учасниками справи та порушує баланс процесуальних прав, встановлений законом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/11061/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя; суддів - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11061/25.
20.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/10161/25.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, надходження матеріалів справи 20.11.2025, тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/11061/25 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, Прокурор в інтересах держави в особі - Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» про стягнення 21 950 863,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2025 та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
25.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» надійшла зустрічна позовна заява до Товариство з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн, яка в подальшому була повернута заявнику ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/10161/25, оскільки у зустрічному позові відсутні ознаки зустрічного позову та відповідно відсутні підстави для його прийняття та здійснення спільного розгляду з первісною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 180 ГПК України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Господарський суд міста Києва зазначає про те, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 ГПК України.
Зустрічний позов - це позов, заявлений відповідачем для спільного розгляду з первісним позовом, який містить звернені до господарського суду вимоги щодо виключення повністю або частково задоволення первісного позову.
Тобто, зустрічний позов - це самостійна вимога відповідача до позивача, подана в межах справи, яка вже розглядається судом. Особливість полягає в тому, що він має процесуальний характер і спрямований на взаємне вирішення спору між сторонами.
Однак, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, із чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції зустрічний позов у даній справі не пред'явлено до позивача за первісним позовом, а до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відтак такий позов не містить самостійної матеріально-правової вимоги відповідача до позивача, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна заява, як зустрічна, не є такою в розумінні статті 180 ГПК України, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом у справі, тому зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбілдінг» про стягнення 21 950 863,07 грн у справі № 910/11061/25 для спільного розгляду з первісним позовом, відтак, ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у даній справі постановлено з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Посилання скаржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 (п.41) є безпідставними, оскільки обставини справи № 910/2987/18 є відмінними від обставин справи 910/11061/25.
Так, предметом зустрічного позову можуть бути вимоги, які випливають як із спільної з первісною вимогою правової підстави, так і з інших підстав, для цих позовів характерна близькість підстав, однак, зв'язок зустрічного позову з первісним позовом полягає насамперед у такому їх співвідношенні, коли задоволення зустрічної вимоги виключає задоволення первісної вимоги повністю або в частині.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що задоволення зустрічного позову не виключить повного чи часткового задоволення первісного позову, з огляду на те, що зустрічний позов подано до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також те, що у первісному позові Київська міська прокуратура просить стягнути кошти пайової участі до бюджету міста Києва на користь Департаменту економіки та інвестицій, натомість у зустрічному позові скаржник просить стягнути кошти пайової участі на його користь.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25, відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-13057-7» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/11061/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/11061/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич