"28" січня 2026 р. Справа № 596/1219/25
Провадження № 3/596/13/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Митражик Е.М., при секретарі Стасюк О.Д., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Черніцького І.Р., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №3 Чортківського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №434475 від 26.08.2025 року вбачається, що «26.08.2025 року в 10:31 год. в с. Личківці, по вулиці Центральна, Чортківського району у Тернопільській області, водій ОСОБА_1 , 14.02.1979 р. керував автомобілем марки HYUNDAI ELANTRA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). На законну вимогу працівників поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки і за допомогою газоаналізатора алкотест 6820 DRAGER номер ARLJ 0571 чи проїхати в медичний заклад КНП Гусятинської КЛ для визначення стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп'яніння або вживання лікарськи», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно письмових пояснень та заперечень ОСОБА_1 від 15.10.2025 року слідує, що останній з обставинами викладеними в протоколі категорично не погоджується, зазначає про те, що вони не відповідають дійсності, не підтверджені належними та допустимими доказами та суперечать іншим матеріалам даної справи. Вважає, що дії працівників поліції, з урахування практики Європейського суду з прав людини, носили провокативний характер, оскільки рух транспортним засобом за керування ОСОБА_1 відбувся виключно на вимогу працівників поліції, якими попередньо цей транспортний засіб не зупинявся і рух якого належними та допустимим доказами не було зафіксовано. Відсутні докази, які б беззаперечно свідчили, що до вказівки працівників поліції перемістити транспортний засіб у зв'язку з його неправильним паркуванням, ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом, а також те, що цей транспортний засіб був і зупинений працівниками поліції, що є обов'язковою ознакою диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. На відеозаписі зафіксовано що автомобіль марки «Hyndai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , близько 10 год. 31 хв. 26 серпня 2025 року був припаркований, а ОСОБА_1 перебував у ньому, однак функцій водія не виконував. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про необхідність перемістити автомобіль в інше місце, показавши рукою куди саме. Відомостей про винесення відносно нього постанови за порушення будь яких ПДР України матеріали цієї справи також не містять. Таким чином, у працівників поліції не було підстав вимагати у нього проходження огляду на стан сп'яніння через керування ним транспортним засобом. Крім того, вимогу проходження огляду на стан сп'яніння поліцейський мотивував не наявністю ознак сп'яніння, а лише вказував на запах в салоні автомобіля, що не є ознакою алкогольного сп'яніння відповідно до Інструкції та інших вимог закону. За таких обставин та враховуючи відсутність даних про порушення ним ПДР України, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434475, 26.08.2025 року відносно нього складений внаслідок провокації з боку працівників патрульної поліції. Недотримання процедури і порядку виявлення у нього, ознак алкогольного сп'яніння, та провокація перемістити транспортний засіб є істотним порушенням процедури проходження огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує його конституційні права і свободи, а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі. Вина не може бути підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення, а враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України яке ставиться йому у провину, то в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи в його відсутності за участі адвоката Черніцького І.Р.
Адвокат Черніцький І.Р. в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в письмових запереченнях та вважає що правадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, вислухавши представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Черніцького І.Р., дослідивши письмові докази, відеозаписи вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно приписів пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: рапорт інспектора СРПП відділення поліції №1 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 27.08.2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.08.2025 року; електронний рапорт чергового відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26.08.2025 року; відеоматеріалами з службового автомобіля поліції та відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право зупиняти транспортні засоби.
Даний перелік передбачає такі випадки: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Так, за положеннями статті 9 КУпАП адміністративним порушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зокрема, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП регламентується відповідальність особи за вчинення правопорушень під час керування транспортним засобом.
Тлумачення терміну «керування транспортним засобом» наведено і в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом кваліфікується, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Тобто, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Отже, факт керування у справі про адміністративне правопорушення повинен бути підтверджений будь-яким доказом, яким його зафіксовано за допомогою відеозапису, фотофіксації, письмових пояснень правопорушника або свідків, тощо.
Керування та зупинку транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на те, що автомобіль марки «Hyndai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , був припаркований а рух він здійснив за вказівкою працівника поліції перемістити транспортний засіб в інше місце.
Як слідує із долучених відеозаписів з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського, на відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано що відео розпочинається із того, що до автомобіля марки «Hyndai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , який стоїть та рух не здійснює, з боку водія підходить поліцейський та рукою показує водієві, куди він має перемістити автомобіль, після чого водій здійснює рух т/з в сторону дороги, в яку показував рукою поліцейський та зупиняється. На відеозаписах з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що працівник поліції підійшов до водія та запропонував йому на приладі Драгер пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з салону автомобіля чути запах алкоголю. Пройти огляд на місці та в Гусятинській лікарні водій відмовився. Зафіксовано також порядок складання адміністративного протоколу.
З відеозапису нагрудних камер поліцейських і відеореєстратора патрульного автомобіля не вбачається, що на момент їх прибуття та до вказівки поліцейського перемістити транспортний засіб в інше місце, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyndai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 .
З врахуванням наведеного, само по собі знаходження ОСОБА_1 за часом та місцем вчиненого адміністративного правопорушення в автомобілі, яке зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, до вказівки працівником поліції ОСОБА_1 перемістити транспортний засіб, який до того рух не здійснював, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не доводить факт керування транспортним засобом.
Ні відеозапис, ні інші матеріали справи не містять фактичних даних які би підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинку працівниками поліції транспортного засобу під час керування, вчинення порушення Правил дорожнього руху.
Тому, суд визнає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що відсутність в матеріалах справи належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, порушення будь-яких правил дорожнього руху, свідчить про недотримання процедури проходження огляду на стан сп'яніння. Згідно правового висновку викладеного в Постанові КАС ВС від 08.07.2020 р. №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Долученими до справи доказами не підтверджено факту виконання ОСОБА_1 функцій водія, тому застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, приходжу до висновку про те, що факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без доведення поза розумним сумнівом того, що особа керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Елла МИТРАЖИК