17 лютого 2026 року
м. Київ
справа №340/2025/25
адміністративне провадження № К/990/296/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №340/2025/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗ-МАШ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання противними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗ-МАШ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18.02.2025р, №00014060702 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЗ-МАШ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1.860.850,00 грн, №00014040702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЗ-МАШ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 757.138,00 грн, №00014070702, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЗ-МАШ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 603.446,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 05.01.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №340/2025/25.
Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Дану ухвалу контролюючим органом одержано 21.01.2026, з урахуванням приписів пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України. На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом 02.02.2026, в межах встановленого судом строку, надіслано заяву про уточнення касаційної скарги, заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, а 13.02.2026 надіслано платіжну інструкцію від 03.02.2026 №80, відповідно до якої сплачено 48448,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області вказано підставою касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.05.2018 у справі №820/11536/14, від 17.02.2021 у справі №804/588/17. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки вказаній аргументованій позиції податкового органу, а також не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у вищезазначених рішеннях, що в свою чергу призвело до ухвалення необґрунтованих рішень у даній справі.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №160/12714/22, від 28.03.2024 у справі №620/1755/22, від 11.07.2024 у справі №320/7160/19, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 16.07.2024 у справі №826/671/18, зроблено висновки про порушення контролюючим органом порядку призначення перевірки та, як наслідок, протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України, однак скаржником відповідні норми КАС України не вказані та не обґрунтовані.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №340/2025/25 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова