17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/5178/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року (суддя Ремез Катерина Ігорівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №160/5178/25 апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року скасовані та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 23.06.2022 по 05.11.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.06.2022 по 05.11.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум, врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 06.11.2022 по 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 06.11.2022 по 19.05.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час до воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
ОСОБА_1 13 грудня 2025 року звернувся до суду з заявою, в якій просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_3 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 у справі № 160/5178/25 в редакції постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 160/5178/25 та долучити документи, що підтверджують обставини в ньому (розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 23.06.2022 по 19.05.2023 та копію заявок-розрахунків на фінансування виконання даного рішення): щодо перерахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, грошової допомоги на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено.
Суд виходив з того, що встановлення судового контролю у справі є диспозитивним правом суду і має вирішуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, яких в цьому випадку заявником надано не було. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим. Станом на теперішній час, не зважаючи на набрання постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 законної сили, заявник не отримав відповідний виконавчий лист у справі № 160/5178/25 та, відповідно, не надав жодних доказів звернення до державної виконавчої служби з метою пред'явлення такого виконавчого листа до примусового виконання, а також не надав доказів щодо неможливості його примусового виконання. Судом не встановлено і того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 160/5178/25.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та встановити судовий контроль у справі № 160/5178/25.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що позивачем було подано заяву щодо видачі виконавчих листів у цій справі, проте виконавчі листи станом на дату подачі апеляційної скарги не видані. На адвокатські запити про надання інформації щодо нарахованих ОСОБА_1 сум на виконання судового рішення, ухваленого у справі № 160/5178/25, відповідачами інформації не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_2 просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції, може встановити судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах відповідно до статті 382 КАС України, який здійснюється шляхом перевірки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що метою встановлення судового контролю є забезпечення виконання боржником рішення суду, яке набрало законної сили, спонукання боржника до добросовісних дій та попередження необґрунтованої бездіяльності щодо його виконання.
В даній справі суд першої інстанції не взяв до уваги, що підставою для звернення позивача до суду з заявою в порядку статті 382 КАС України стала та обставина, що рішення в справі № 160/5178/25 у визначений судом спосіб не виконується відповідачами, оскільки відповідачами ані не надається інформація (розрахунки) щодо нарахованих ОСОБА_1 сум на виконання судового рішення ухваленого у справі № 160/5178/25, ані не здійснюється фактична виплата коштів.
Натомість суд, не надавши оцінку доводам заявника, самоусунувся від покладених на нього процесуальним законом повноважень щодо здійснення контролю за виконання рішення, пославшись на те, що адміністративним процесуальних законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю.
Натомість колегія суддів зазначає, що саме суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має бути заінтересованим в укріпленні поваги до власного рішення та сприяти позивачеві у забезпеченні його належного виконання шляхом встановлення судового контролю.
При цьому не є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивач може реалізувати своє право на належне виконання рішення суду, звернувшись до органів виконавчої служби, адже наявність такого права не позбавляє позивача права звертатися до суду в порядку статті 382 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ці дві законодавчо визначені процедури щодо забезпечення виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не пов'язані між собою та можуть бути застосовані на вибір позивача як окремо одна від одної, так і одночасно.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року в адміністративній справі № 160/5178/25 скасувати.
Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з 17 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова