17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/24976/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року (суддя Конєва Світлана Олександрівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшеного на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 при призначенні з 18.06.2025 позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмови у застосуванні середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023, 2024 роки; зобов'язати відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.06.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 13.11.2013 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 8, 11).
З 18.06.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно з Законом № 1058 із застосуванням при її обчисленні середнього заробітку за 2014-2016 роки.
На заяву позивача від 09.07.2025 Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області листом за № 6758-5910/Г-01/8-0400/25 від 06.08.2025 повідомило про відсутність підстав для застосування при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки). Зазначило, що при обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшений на коефіцієнти визначені постановами КМУ - 8913,83 грн (3764,60 грн х 1,17 х 1,1 х 1,11; 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115) (а.с. 11).
Не погодившись з діями відповідача щодо застосування при призначенні та обрахунку пенсії з 18.06.2025 показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2014-2016, збільшеного на коефіцієнти 1,17; 1,1; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 замість показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено судом, позивачу вперше було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991.
Такий вид пенсії не охоплюється правовим регулюванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а визначається виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення» і є спеціальним видом пенсії для конкретно визначеного кола осіб.
Більш того статтею 51 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Водночас Закон № 1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-IV.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV.
Отже, при обчисленні розміру пенсійної виплати, відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду: від 16 червня 2020 року в справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року в справі № 263/6611/17, від 19 січня 2022 року в справі № 528/639/17, від 28 вересня 2022 року в справі № 184/886/17, від 29 березня 2023 року в справі № 240/4170/19, від 08 лютого 2024 року в справі № 500/1216/23.
Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при обчисленні розміру пенсійної виплати, відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року в адміністративній справі № 160/24976/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 17 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 17 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров