Справа № 373/566/17 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2405/2026 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
04 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі
суддів: ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2025 року,
Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2025 року клопотання ОСОБА_7 (стягувач у виконавчому провадженні) до боржників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про проведення індексації суми стягнення, присудженої вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала.
Вказане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що суть клопотання ОСОБА_7 зводиться до захисту його цивільного (матеріального) права на отримання грошової компенсації від боржників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (у порядку цивільної відповідальності) у зв'язку з не виконанням ними грошового зобов'язання, що виникло на підставі судового рішення (вироку суду). Крім того, суд вказав, що правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання врегульовані Главою 51 Цивільного кодексу України, а тому саме у порядку ЦПК України ОСОБА_7 необхідно звернутись до суду за захистом своїх майнових прав у грошовому зобов'язанні, що виникло на підставі судового рішення (вироку суду).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про свою незгоду з оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та такою, що порушує його право на ефективний судовий захист. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про те, що питання індексації є частиною виконання вироку. Крім цього, зауважив, що відмовивши у розгляді по суті суд першої інстанції фактично позбавив його права на судовий розгляд, що суперечить практиці Верховного Суду та Конституції України. Разом з тим, зазначив, що використання цивільного процесу у цьому випадку є надмірним ускладненням, оскільки питання стосується виконання вироку і стягувач уже має відповідне рішення суду, а відмова у його виконанні шляхом індексації створює ризик порушення принципу обов'язковості вироків суду. За таких обставин, просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду клопотання про індексацію суми боргу по суті.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Статтею 537 КПК України визначено широкий перелік питань, які має право вирішувати суд під час виконання вироків, до якого зокрема належить вирішення інших питань про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Такими питаннями може бути уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні покарання (основного або додаткового) у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю допущено неточні, неконкретні формулювання; про звільнення з-під варти особи, засудженої до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, якщо підсудний був під вартою, і суд не вирішив питання про зміну запобіжного заходу; про застосування закону про амністію, якщо його застосування є обов'язковим, і суд при постановленні вироку не вирішив таке питання; про зарахування досудового тримання особи під вартою в строк відбування покарання, якщо таке зарахування не проведено судом або допущена неточність при його обчисленні; про долю речових доказів і документів, якщо їх не вирішено вироком суду; тощо, тобто будь-які недоліки, допущені судом при ухваленні вироку, або будь-які процедурні питання, що виникають в процесі виконання вироку, однак з урахуванням того, що під час виконання вироків суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого.
Як вбачається з матерів провадження, 30.05.2025 року ОСОБА_7 подав до суду першої інстанції клопотання про необхідність проведення індексації суми боргу у виконавчому провадженні № 63485450 від 05.11.2020 та № 63455708 від 15.11.2020, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 373/566/17 (1-кп/10/2020), виданого на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, що набрав чинності 07.07.2020, з моменту набрання законної сили рішенням суду і до його фактичного виконання.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що вироком суду з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стягнуто на його користь та його дружини грошові кошти, про що відкрите відповідне виконавче провадження, однак оскільки грошове зобов'язання про відшкодування матеріальної та моральної шкоди боржники не виконують, то виникла необхідність індексації суми стягнення внаслідок знецінення (інфляції) валюти зобов'язання - гривні.
Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно до сплати кредиторові.
Оскільки у клопотанні ОСОБА_7 порушене питання про необхідність нарахування інфляційних втрат на суму боргу внаслідок знецінення валюти зобов'язання, що регулюється відповідно до норм ст. 625 ЦК України, то заявлені ним вимоги підлягають вирішенню саме в порядку цивільного судочинства відповідно до положень ЦПК України, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. Заявлені ОСОБА_7 вимоги виходять за межі наданих суду ст. 537 КПК України повноважень щодо вирішення питань, які виникають при виконанні вироку, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу не є частиною стадії виконання рішення, а мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2025 року, якою клопотання ОСОБА_7 до боржників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про проведення індексації суми стягнення, присудженої вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала, відповідає вимогам закону, підстав для скасування або зміни вказаної ухвали колегія суддів не вбачає, а тому вважає за необхідне залишити вказану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2025 року, якою клопотання ОСОБА_7 до боржників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про проведення індексації суми стягнення, присудженої вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4