03 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/16025/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 р. (суддя Олійник В.М) в адміністративній справі №160/16025/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не включення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок йому грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 72 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та провести її виплату із урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 в період з 07 лютого 2023 р. по 15 листопада 2024 р. проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після звільнення з військової служби йому не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , із посиланням на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти
постанову, якою задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що за час проходження військової служби ОСОБА_1 отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Така винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якої обчислюється розмір компенсації за невикористані дні відпустки, про що вказано Верховним Судом в постановах від 23 вересня 2024 р. у справі №240/32125/23 та від 20 грудня 2024 р. у справі №240/21650/23.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 в період з 07 лютого 2023 р. по 15 листопада 2024 р. проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 . 30 грудня 2024 р. представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила, зокрема, надати інформацію чи було враховано йому додаткову грошову винагороду при обрахунку грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку за 2022-2024 роки. Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №613/31118 від 20 січня 2025 р. повідомлено, що додаткова грошова допомога, не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпуску.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не включення додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпуску, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану, не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для включення її до складу грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1,14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 р. № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється, виходячи із посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, із урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач наполягає на тому, що за період проходження служби у відповідача з лютого 2023 року по листопад 2024 року, йому виплачувалася додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168, яка підлягає включенню до складу його грошового забезпечення як розрахункової величини, з якої обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні відпустки, про що також було вказано Верховним Судом у справах з аналогічними правовідносинами в постановах від 23 вересня 2024 р. у справі №240/32125/23 та від 20 грудня 2024 р. у справі №240/21650/23.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2026 р. №420/77/25 вказано, що додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168, виплачується лише у період дії воєнного стану, в залежності від виконання завдань, її розмір не є сталим, тобто вона має тимчасовий характер, тому не може бути врахована у розмір місячного грошового забезпечення, з якого провадиться обрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпустки військовослужбовцю.
Крім того, наявною в матеріалах справи довідкою про грошове забезпечення позивача за період з лютого 2023 року по листопад 2024 року не підтверджується отримання ним додаткової грошової винагороди згідно Постанови КМУ №168 (а.с. 14 - зворот).
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/16025/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 лютого 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий