1Справа № 335/995/26 3/335/409/2026
17 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 серії ЕПР1 № 570750 16.01.2026 о 09 год 10 хв в м. Запоріжжі, вул. Феросплавна, 38, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Magnum з реєстраційним номером НОМЕР_2 з напівпричепом Floor FLO 17 30H2 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , ставши учасником ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 17.02.2026 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає, наполягає на поясненнях, наданих інспектору поліції, які містяться в матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підпунктом «а» пунктом 2.10 Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Так, статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає прямий умисел.
Стаття 62 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге та Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди, письмові поясненнями ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , надані інспектору поліції, суддя доходить висновку, що надані ОСОБА_1 пояснення стосовно того, що він не відчув момент зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем потерпілого, наміру залишати місце ДТП не мав, не можна визнати неспроможними, остільки спростувати їх наявними в справі доказами неможливо. Зокрема, суду не надано пояснень очевидців ДТП, відеозаписів, на яких би воно було зафіксоване. Потерпілий моменту зіткнення транспортних засобів також не бачив.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, доходжу висновку, що провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Стеценко