Справа № 308/16238/25
16 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Фітаса А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про повернення судового збору у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.
08.01.2026 від представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за довіреністю Пер'ян Ангеліни Андріївни на адресу суду надійшла заява про повернення сплаченого судового збору відповідно до платіжної інструкції №93621 від 14.01.2025 у розмірі 3 028,00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.11.2025 представник позивача за довіреністю Незамай Аліна Дмитрівна, що представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 93 284,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2025 вищезазначену заяву залишено без руху, оскільки така не відповідала вимогам ст. 175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2025 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.
Під час винесення ухвал про залишення позовної заяви без руху від 07.11.2025 та про повернення позовної заяви від 17.11.2025 суд звертав увагу та наголошував, що врахувати платіжну інструкцію №93621 від 14.01.2025 на суму 3028,00 грн. як належний доказ сплати судового збору не можливо, оскільки така платіжна інструкція вже врахована по іншій справі №308/2160/25.
Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
При перевірці квитанції №93621 від 14.01.2025 на суму 3028,00 грн. про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана квитанція вже подавалось до Ужгородського міськрайонного суду під час звернення з позовом у справі №308/2160/25.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.08.2025 у справі №308/2160/25 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернуто позивачу.
Згідно ст. ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.
Таким чином, у кожному випадку звернення особи до суду судовий збір цією особою обов'язково повинен бути сплачений, за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу, в тому числі не передбачено звільнення особи від сплати судового збору в разі його сплати за іншим позовом між тими ж сторонами проте з іншим предметом спору, який було визнано неподаним та повернуто позивачу.
В той же час, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 308/2160/25 в будь-який час, оскільки позовна заява була повернута позивачеві.
Отже, враховуючи все наведене вище, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника заявника про повернення судового збору у справі №308/16238/25 відповідно до платіжної інструкції №93621 від 14.01.2025 на суму 3028,00 грн., оскільки такий платіжний документ врахований у справі №308/2160/25 і позивач може звернутись із таким клопотанням в межах зазначеної справи.
На підставі та керуючись ст. ст. 12, 255, 256, 352-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про повернення судового збору у цивільній справі №308/16238/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя І.О. Шепетко