з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
13 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/689/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Майстренко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №240/689/25 адміністративний позов задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 10.07.2024 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 10.07.2024 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн. за місцем розгляду справи, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 484,48 грн. за місцем розгляду справи, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
22.01.2026 на адресу суду надійшла заява від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зміну та встановлення способу і порядку виконання рішення, в якій вона просить змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 240/689/25 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 гривень шляхом "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплатити судовий збір у сумі 484,48 грн на користь Державного бюджету України".
В обґрунтування заяви зазначено, що Територіальним управлінням пред'явлено виконавчий документ до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області. Проте зазначений виконавчий документ було повернуто органом Казначейства без виконання у зв'язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має відкритих рахунків у органі Казначейства. Зазначає, що Територіальне управління, як стягувач, в межах наданих Законом повноважень здійснило всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого 16.12.2025 у справі № 240/689/25, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в дохід Державного бюджету України судового збору у розмірі 484,48 гривень, однак з причин, які не залежать від стягувача, рішення суду залишилось невиконаним.
Розгляд заяви призначено на 13.02.2026 о 10 год. 30 хв.
У судове засідання учасники справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
За приписами статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи поданої заяви, оцінивши надані докази, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №240/689//25, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 484,48 грн. за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
16 грудня 2025 року стягувачу видано виконавчий лист у справі №240/689//25 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судового збору у розмірі 484,48 грн. за місцем розгляду справи, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, згідно відмітки на виконавчому листі, 24.12.2025 вказаний документ повернуто без виконання.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В даному випадку виконавчий лист у цій справі передбачає стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору на користь Державного бюджету України.
Так, згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, в судовому рішенні від 13.06.2025 Житомирським окружним адміністративним судом було розподілено судові витрати згідно ст. 139 КАС України, а саме стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 484,48 грн. за місцем розгляду справи, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Іншого способу розподілу судових витрат ні Кодексом адміністративного судочинства України, ні Законом України "Про судовий збір", ні іншими законами чи нормативно-правовими актами не встановлено.
Таким чином, стягнення при розподілі судових витрат у судовому рішенні не можливо замінити шляхом зміни способу виконання рішення на сплату відповідачем судового збору.
Як зазначалось раніше, судовий збір згідно статей 1, 3 Закону України "Про судовий збір" сплачується лише при поданні позовної заяви, а не при виконанні судового рішення, де може мати місце лише розподіл судових витрат шляхом стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі.
Суд також зазначає, що у спірних правовідносинах, управління органу казначейства є встановленою Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. № 845, особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державних органів.
За положеннями Порядку №845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
Отже, управління Державної казначейської служби України повинно вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком №845.
Згідно правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16. виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.
Таким чином, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду у справі.
З урахуваннями наведеного, суд дійшов висновку, що заява про зміну порядку та способу виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.25 в адміністративній справі № 240/689/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко