17 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/14706/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобіїізаційну підготовку та мобілізацію»:
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560 та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обгрунтування позову позивач зазначає, що він є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у відповідача та 07.02.2025 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із постійним доглядом за сестрою, яка є інвалідом ІІ групи. Інші повнолітні особи, які можуть здійснювати догляд за сестрою, відсутні, оскільки її батьки за станом здоров'я не можуть доглядати доньку - інваліда ІІ групи; її чоловік помер; її діти є неповнолітніми, а ще один рідний брат не бажає здійснювати за нею догляд, оскільки працює на повну зміну і через це не має вільного часу для здійснення догляду. Всі відповідні документи було надано до заяви, проте відповіді позивач так і не отримав, що спонукало представника позивача 18.04.2025 звернутися до відповідача із адвокатським запитом про стан розгляду справи. У відповідь 05.05.2025 відповідач надіслав відмову у наданні відстрочки згідно протоколу від 04.03.2025 №44, у якій зазначається, що поданий перелік документів не відповідає Порядку № 560, при цьому не аргументовано, яким саме вимогам Порядку не відповідає поданий перелік документів.
Ухвалою суду від 05.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 05.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 01.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.08.2025 продовжено розгляд справи.
Від представника відповідача відзив на позовну заяву не надходив, тому, відповідно до ч.5 ст.162 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач, вважаючи, що має право на відстрочку від призову згідно абзацу 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 07.02.2025 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте відповіді на вказану заяву не отримав.
Представник позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом від 18.04.2025 про стан розгляду справи.
Листом від 01.05.2025 №2862 позивачу повідомлено, що Комісія ухвалила рішення протоколом від 04.03.2025 №44 про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та він підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови: поданий перелік документів не відповідає вимогам Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; у подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався і триває донині.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Суд зазначає, що у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Так, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Пунктом 58-1 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві про відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Судом встановлено, що позивач 07.02.2025 звернувся до відповідача з заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за членами сім'ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи) як особа, що здійснює постійний догляд за своєю сестрою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є особою з інвалідністю II групи.
Оскаржуваним рішенням було відмовлено в наданні відстрочки, причина відмови: поданий перелік документів не відповідає вимогам Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Таким чином, предметом спору у цій справі є встановлення правомірності та обґрунтованості рішення відповідача, оформленого протоколом від 04.03.2025 № 44 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За змістом наявного у матеріалах справи повідомлення від 01.05.2025 № 2862 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову, у якій зазначається, що поданий перелік документів не відповідає Порядку № 560, при цьому не аргументовано, яким саме вимогам Порядку не відповідає поданий перелік документів, тобто не зазначено причину відмови.
З урахуванням того, що у повідомленні відповідача від 01.05.2025 №2862 не аргументовані мотиви відмови у наданні відстрочки позивачу, суд вважає протиправними дії відповідача в цій частині. Враховуючи дискреційність повноважень відповідача у спірних правовідносинах, належним способом захисту буде зобов'язати комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.14 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком № 560, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
17.02.26