про залишення позовної заяви без розгляду
17 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/20245/25
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до Державної служба геології та надр України, Державної комісія України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю " УкрГеоРесурс" про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу, наказу та спеціального дозволу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави із позовом, в якому, просить :
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України ТОВ " УкрГеоРесурс" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об'єкта РДГВН № У-15-259/1.
- визнати протиправним та скасувати протокол №3513 від 28.12.2015 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 09. 02. 2017 №71 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "УкрГеоРесурс" згідно з п.5 Додатку 1"Перелік спеціальних дозволів, які надаються згідно з підпунктом першим п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від №6584 виданий 29.10.2021 ТОВ "УкрГеоРесурс" з метою видобування корисних копалин Білокоровицького родовища ділянки 2.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави залишено без руху, в тому числі зобов'язано надати окреме клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Прокурор на виконання вимог ухвали надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 02.09.2025 поновлено пропущений строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Проте, відповідачем - Державною комісією України по запасах корисних копалин подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, посилаючись на те, що протоколи колегії ДКЗ оприлюднювалися на сайті Державного науково-виробничого підприємства " Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в України Указом Президента України " Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. На офіційному сайті Держгеонадр міститься інформація від 30.04.2020р., 02.06.2020р.,25.06.2020р. та від 25.09.2020р., тобто до введення воєнного стану в Україні (24.02.2022р.)
Накази ( з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр. Наказ Дергеонадра від 09.02.2017 №71 "Про надання спеціальних дозволівна користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2017рік, доступ до якого є і нині. Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "УкрГеоРесурс" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до п.1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2011 № 615. Цей підпункт Порядку передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Разом з тим в клопотанні зазначено, що відомості, щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну". У спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація щодо, зокрема, підстави надання та протоколів засідання колегії ДКЗ. Оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Укрресурс" 29.10.2021 доступ до якого є і наразі.
За таких обставин вважають, що у прокуратури була реальна можливість дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "УкрГеоРесурс" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання таких дозволів, відомості щодо оскаржуваного протоколу та ознайомитися з його змістом.
Відповідачем Державною службою геології та надр України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду. Звертає увагу, що оскаржувані документи на отримання яких посилався прокурор як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом, перебували в загальному доступі. Водночас, триваюча пасивна поведінка прокурора після прийняття оскаржуваного протоколу, спеціального дозволу та направлення запиту органами прокуратури у 2025 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Прокурор подав заперечення на заяви про залишення позову без розгляду, де вказує, що після прийняття Державною службою геології і надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України протоколу, наказу та спеціального дозволу на користування надрами органи прокуратури не володіли усіма документами, що стали підставою для прийняття таких рішень. Лише за результатами скерованого на адресу Офісу Генерального прокурора листа Державної служби геології та надр від 15.05.2025 № 3710/03-4/2-25 із долученим оскаржуваним спецдозволом та протоколом ДКЗ прокурору стало об'єктивно відомо про обставини прийняття таких рішень відповідача. Такий лист Держгеонадр надійшов на адресу Офісу Генерального прокурора 21.05.2025 № 126970-25.
Вказує, що саме з 21.05.2025 у прокурора виникли документально підтверджені, а не засновані на припущеннях, підстави для звернення до суду, які остаточно підтверджені після отримання відповіді з Держгеонадр України.
Таким чином, прокурор вважає, що строк звернення до суду не пропущено.
Ухвалою суду від 02.09.2025 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГеоРесурс", як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Від третьої особи не надійшло пояснень щодо клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Розглянувши вказані клопотання сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це тривалість часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб'єкта владних повноважень розраховується з дня виникнення підстав, що дають такому суб'єкту право на пред'явлення визначених законом вимог.
Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі № 420/473/20 та від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22, від 13.11.2024 у справі 560/22224/23.
Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/9772/17.
Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 300/863/21 зазначено, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Та для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вирішуючи питання про дотримання прокурором строку звернення до суду слід встановити: 1) момент виникнення у прокурора права на звернення з цим позовом до суду з урахуванням положень статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; 2) дату, з якої прокурор мав дізнатися про фактичні обставини, що слугували підставою для його звернення до суду з позовом у цій справі.
У цій справі прокурор, обґрунтовуючи дотримання ним строку звернення до суду з позовом, зазначає, що його право на звернення до суду виникло після отримання від Держгеонадр інформації, яка була надана листом № 126970-25 від 21.05.2025, тому, на думку позивача, направлення позову 18.08.2025 здійснено у межах строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Вказує, що передумовою для витребування Житомирською обласною прокуратурою вказаних матеріалів стало доручення Офісу Генерального прокурора.
В даному випадку, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про те, що ТОВ «УкрГеоРесурс", не мало спеціального дозволу на користування надрами під час розгляду колегією ДКЗ матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки Ділянки№2 Білокоровицького родовища кварцитовидних пісковиків, поданих ТОВ "УкрГеоРесурс", а також загалом про наявність чи відсутність у товариства спеціального дозволу на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами. Тобто, достатньо було встановити дату протоколу засідання ДКЗ та строк чинності спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "УкрГеоРесурс" (у разі наявності).
Суд враховує, що відповідно до пунктів 3 наказу Генерального прокурора України від 28.05.2015 № 6гн "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень" (чинний до 21.09.2018) та 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" (чинний до 22.08.2020) вказано органам прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень, зокрема, з публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (далі - наказ № 389) розширено положенням "публічної інформації у формі відкритих даних".
Згідно з підпунктом 8.2 наказу № 389 керівникам підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівникам окружних прокуратур, їхнім першим заступникам і заступникам наказано контролювати своєчасність здійснення моніторингу та прийняття обґрунтованих рішень щодо застосування представницьких повноважень за встановленими фактами порушень інтересів держави.
Слід зауважити, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022.
Отже, доступ до протоколу ДКЗ №3513 від 28.12.2015 був відкритий до 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.
В силу положень Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" рішення, прийняті дозвільним органом підлягають обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 25 Порядку надання спеціальних дозволів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 № 615, облік наданих дозволів та заяв ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» в установленому Держгеонадрами порядку.
Накази (з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр.
Наказ Держгеонадра від 09.02.2017 № 71 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2017 рік, доступ до якого є й нині.
Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "УкрГеоРесурс" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 30.05.2011 № 615.
У спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація, в тому числі щодо підстави надання (посилання на накази Держгеонадр, що перебувають у відкритому доступі) та протоколу(ів) засідання колегії ДКЗ.
Оскаржувані протокол №3513 від 28.12.2015 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.10.2021 № 6584 з моменту їх прийняття перебували у вільному та відкритому доступі, в тому числі для ознайомлення із їх змістом органами прокуратури.
Проте, активні дії щодо витребування додаткових документів для з'ясування інформації щодо отримання ТОВ "УкрГеоРесурс" спеціального дозволу на користування надрами орган прокуратури почав вчиняти лише у 2025 році.
Слід звернути увагу, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
Згідно з ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
Тобто, незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» органи прокуратури зобов'язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.
Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 свідчить про триваючу пасивну поведінку.
При цьому, суд враховує, що в силу ч.1 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, тому позивач мав можливість дізнатись про наявність порушень щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами та почати вчиняти дії щодо витребування додаткових документів для їх перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна служба геології та надр України, на запити від 01.05.2025 року, надала 15.05.2025 року Офісу Генерального прокурора інформацію та пакет документів щодо оскаржуваного спеціального дозволу № 6584 від 29.10.2021.
У подальшому Офісом Генерального прокурора надіслано лист до Житомирської обласної прокуратури щодо вивчення та надання оцінки правомірності отримання ТОВ "УкрГеоРесурс" спеціального дозволу на користування надрами, зі змісту якого вбачається, що у ньому міститься посилання на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 "Щодо стану справ у сфері надрокористування", уведеним у дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, а також вказується на опрацювання відкритої інформації єдиної геоінформаційної системи на Державному геологічному веб-порталі за результатами якого виявлено спеціальні дозволи на користування надрами, які видані Державною службою геології та надр України без проведення аукціону на підставі пп.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у органів прокуратури була реальна можливість, ще до травня 2025 року дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "УкрГеоРесурс" спеціального дозволу на користування надрами, підстав його отримання, витребувати додаткові відомості щодо складання оскаржуваного протоколу та встановити усі необхідні підстави для звернення до суду з даним позовом.
Посилання прокуратури на 21.05.2025р., як на дату отримання документів та інформації від Держгеонадр, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.05.2024 у справі № 460/12886/23.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що прокурором не наведено обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом та підтверджені належним чином.
Крім того, суд вважає застосовним до даних правовідносин висновок, сформований у постанові від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, відповідно до якого регулярні звернення прокурора з метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом. Це призвело б до постійного стану невизначеності у публічно-правових відносинах та порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду від 02.09.2025 про відкриття провадження у справі, заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою з підстав, вказаних прокурором та з метою дотримання принципу доступу до правосудді.
Однак з урахуванням з'ясованих обставин справи, заявленого відповідачем клопотання, та за одночасної відсутності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про передчасність висновку суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення Керівником Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави до суду з позовом до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГеоРесурс", про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.09.2025.
З огляду на викладене, керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Визнати передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області, який діє в інтересах держави при зверненні з позовом до Державної служба геології та надр України, Державної комісія України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю " УкрГеоРесурс", про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу, наказу та спеціального дозволу.
Заяви Державної служба геології та надр України та Державної комісія України по запасах корисних копалин про залишення без розгляду адміністративного позову керівника Коростенської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави до Державної служба геології та надр України, Державної комісія України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГеоРесурс", про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу, наказу та спеціального дозволу, - задовольнити.
Адміністративний позов керівника Коростенської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави до Державної служба геології та надр України, Державної комісія України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрГеоРесурс", про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу, наказу та спеціального дозволу- залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Г.В. Чернова
17.02.26