Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 лютого 2026 року Справа№200/8598/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах;
- зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» позивач у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 вказаної постанови отримав травму, пов'язану із захистом Батьківщини, у зв'язку з чим набув беззаперечного права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйону гривень, яка передбачена пунктом 4 Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України «Про реалiзацiю експериментального проекту щодо пiдвищення мотивацiї до проходження окремими категорiям громадян України вiйськової служби у Збройних Силах, Нацiональнiй гвардiї та Державнiй прикордоннiй службi пiд час воєнного стану» № 153 вiд 11.02.2025 року.
На думку позивача, Постанова № 153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди колишніми військовослужбовцями за умови дотримання інших, передбачених умов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/8598/25. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на день набрання чинності Постановою № 153 (13.02.2025 року) позивач не належав до числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та не проходив військову службу, у зв'язку з чим на нього не поширюється дія Постанови № 153 про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень.
З огляду на вищевикладене, відповідач, відповідно до приписів Постанови № 153 не має законних підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої він підтримав позицію викладену у позовній заяві.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу 12.03.2022 року у вiцi 24 роки на пiдставi Указу Президента України № 69/2022 вiд 24.02.2022 року, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 12.03.2022 року № 40.
Надалi проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 08.02.2023 року по 20.01.2025 року.
Згідно з довідкою про участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 24205 від 13.06.2024 року позивач брав участь у заходах необхiдних для забезпечення оборони України, перебуваючи в Донецькiй областi, Краматорському районi, Костянтинівський мiськiй територiальнiй громадi у наступнi перiоди: з 10.02.2023 року по 31.05.2023 року; з 23.07.2023 року по 03.08.2023 року; з 06.08.2023 року по 21.08.2023 року.
Згідно з довідкою про обставини травми № 13000 від 28.10.2023 року 21.08.2023 року позивач отримав мінно- вибухову травму. Вогневе осколкове наскрізне поранення правої гомілки з відкритим переломом правої великогомілкової кістки.
За змістом вказаної довідки згідно з даними, отриманими з журналу бойових дій встановлено, що за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 зазнав поранення в результаті ворожого артилерійського обстрілу.
Згідно зі Свідоцтвом про хворобу № 31974 від 10.12.2024 року, виданим Центральною військово - лікарською комісією України щодо позивача, травма, поранення, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 20.01.2025 року №25-РС позивача звільнено у запас за підпунктом "б" пункту 2 (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
30.04.2025 року до військової частини НОМЕР_1 направлено адвокатський запит щодо з'ясування інформації щодо включення позивача до списку осiб, яким передбачена виплата одноразової грошової винагороди у розмiрi 1 мiльйону гривень, згiдно з Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України «Про реалiзацiю експериментального проекту щодо пiдвищення мотивацiї до проходження окремими категорiям громадян України вiйськової служби у Збройних Силах, Нацiональнiй гвардiї та Державнiй прикордоннiй службi пiд час воєнного стану» № 153 вiд 11.02.2025 року.
За результатами розгляду зазначеного запиту, листом від 08.05.2025 № 1781/21791 відповідачем надано відповідь, в якій вказано що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 11 лютого 2025 р. № 153 одноразова грошова винагорода у розмірі 1 млн. гривень виплачується виключно діючим військовослужбовцям.
Солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби від 20.01.2025 року, а на момент набрання Постановою чинності не був військовослужбовцем, тому, відповідно, не має права на виплат.
Вважаючи, що відповідач фактично відмовив у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Як встановлено судом позивач був призваний на військову службу 12.03.2022 року у вiцi 24 роки на пiдставi Указу Президента України № 69/2022 вiд 24.02.2022 року, наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 12.03.2022 року № 40 , брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та отримав травму, поранення, пов'язані із захистом Батьківщини.
Суд відхиляє доводи відповідача про звільнення позивача з військової служби як на підставу для невиплати спірної винагороди, оскільки Постанова №153 не містить обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили службу, і звільнені за станом здоров'я.
При цьому тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 у вузькому значенні, буде дискримінаційним відносно осіб, які були звільненні з військової служби при настанні обставин, визначених Постановою №153.
Матеріали справи не містять відомостей про притягнення позивача до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень, строк дії яких не закінчився.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153, а позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч