16 лютого 2026 р.Справа №160/3374/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
До позовної заяви була приєднана заява про забезпечення позову.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/3374/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає про таке.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.152 КС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами підпункту 12.4 пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо) (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі назва органу, у якому надається правова допомога.
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Із матеріалів заяви видно, що вона подана через представника позивача - адвоката Мудрака Михайла Миколайовича і ним же підписана. На підтвердження повноважень адвоката надано ордер від 01.02.2026 серії АЕ №1468492.
Суд зазначає, що відповідно до наданого ордеру, адвоката Мудрака Михайла Миколайовича уповноважено представляти інтереси позивача «у ІНФОРМАЦІЯ_2 , судах України всіх інстанцій, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Однак ордер не містить інформації щодо конкретної назви суду, в якому адвокат має право надавати правову допомогу.
Водночас, законодавець чітко відокремив, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва органу, в якому надається правова допомога, зокрема суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.02.2021 у справі №554/213/19.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону №1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
З огляду на те, що у наданому до суду ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як конкретна назва суду, в якому надається правова допомога, такий документ не може вважатися юридично значимим для цілей підтвердження повноважень адвоката Мудрака Михайла Миколайовича на представництво інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
За таких обставин, заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
За викладених обставин, наведених положень чинного законодавства, суд повертає заяву про забезпечення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили 16.02.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного її тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала складена 16.02.2026.
Суддя Н.В. Кучугурна