Справа № 487/9512/25
Провадження № 2/487/914/26
17.02.2026 м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в особі директора Марії Ткаченко звернулося у Заводський районний суд міста Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики у загальному розмірі 103 355,98 грн, а також судових витрат.
В обґрунтування позову представник зазначив, що 15.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 77511714.
Відповідно до умов вказаного Договору загальний розмір наданої відповідачу позики становив 14 652,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок останньої. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач вказав, що позичальник свої зобов'язання виконав повністю, надавши відповідачу у користування кредитні кошти. Проте відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 43 635,98 грн, з яких: 14 652,00 грн - борг за основним зобов'язанням; 28 981,58 грн - борг за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2,40 грн - 3% річних.
Також зазначив, що 22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77511714.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77511714. Таким чином зазначав, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77511714.
Крім того, у позові представник також вказав, що 30.09.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3520635.
Відповідно до умов вказаного договору відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості та поворотності.
Зазначив, що згідно з п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом становили 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У Розділі 2 Договору сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
У позові вказав, що 28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3520635.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3520635. Таким чином вважав, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3520635.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3520635 від 30.09.2021 становить 59 720,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 51 720,00 грн.
Посилаючись на викладені обставини, просив стягнути з відповідача загальний добр за кредитними договорами у розмірі 103 355,98 грн.
Ухвалою суду від 17.12.2025 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводськогорайонного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копію ухвали надіслано сторонам.
За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 15.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 77511714 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Товариство надало відповідачу кошти у позику в розмірі 14 652,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, як позичальника. Договір укладений в електронному виді та підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора «HbHp14gJhb» (а.с. 8).
Сторони узгодили, що позика надається строком на 25 днів, тобто до 10.10.2021. Процентна ставка (базова) на день становить 1,99% та є фіксованою. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п.п. 2.2.-2.3., п.4 Договору).
Відповідач був ознайомлений з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальною річною процентною ставкою за договором про споживчий кредит, який є Додатком № 1 до Договору позики № 77511714, про що також свідчить електронний підпис відповідача з одноразовим ідентифікатором «HbHp14gJhb» (а.с. 8).
Факт виконання позикодавцем своїх зобов'язань за договором підтверджений наявною у матеріалах справи довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 07.11.2025 за вих. № КД-000079832/ТНПП про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції про переказ коштів та успішне завершення платіжної операції від 15.09.2021 на перерахування коштів в розмірі 14 652,00 грн, а також довідкою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 11.11.2025 за вих. № 11/11/25-19 про підтвердження видачі на банківську карту відповідача онлайн позики, право вимоги яких відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.15-18).
З наданих відомостей позивача слідує, що 09.10.2021 та 12.10.2021 відповідачем були у добровільному порядку сплачені кошти на погашення заборгованості у загальному розмірі 305,20 грн, які були зараховані позикодавцем на погашення заборгованості за відсотками. З наданої виписки також слідує, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором позики № 77511714 була нарахована заборгованість за період 15.09.2021 до 11.01.2022 у загальному розмірі 43 633,58 грн, з яких: 14 652,00 грн - борг за основним зобов'язанням; 28 981,58 грн - борг за відсотками (а.с. 19-22).
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77511714.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, згідно з умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77511714.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ОСОБА_1 є боржником за Договором надання позики № 77511714 від 15.09.2021.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що кредитні кошти за тілом кредиту в розмірі 14 652,00 грн відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 14 652,00 грн є такими, що підлягають задоволенню.
Перевіряючи правильність розрахунків заборгованості за договором позики, що належить до стягнення з відповідача, суд встановив, що позивачем було здійснено нарахування боргу за відсотками поза межами строку обумовленого сторонами у договорі.
Так, з договору позики № 77511714 від 15.09.2021 слідує, що позика була надана відповідачу строком на 25 днів зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1,99% на день. Умови та порядок пролонгації строку дії договору та користування позиченими коштами у названому договорі не визначені.
У підпункті 5.2. Договору сторони хоча і визначили, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначену в Правилах процедуру і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, які йому зрозумілі, проте, надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", затверджені наказом директора № 12/08/2021 від 12.08.2021, не містять підпису відповідача. За такого, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ознайомився зі змістом названих Правил, умовами пролонгації договору та був обізнаний про наслідки продовження користування ним позиченими коштами, розумів зміст Правила та умов і погодився з ним.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
У постанові від 05 квітня 2023 року по справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У договорі позики № 77511714 від 15.09.2021, зокрема підпункті 2.2., сторони погодили, що позика надається строком на 25 днів з датою надання такої позики 15.09.2021 та датою повернення (останнім днем) позики - 10.10.2021.
Будь-яких інших відомостей про продовження строку дії договору (пролонгацію) матеріали справи не містять.
Отже з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за вказаним договором позики, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 25 днів, тобто строку, на який була надана позика та який узгоджений сторонами у договорі. Враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитом, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.
Аналізуючи умови укладеного договору, суд також доходить переконання, що відсутні підстави для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії Договору, а кошти, які були добровільно сплачені відповідачем у загальному розмірі 305,20 грн слід зарахувати на погашення боргу за відсотками.
Ураховуючи зазначене, розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за договором складає 6 984,17 грн (14 652,00*1,99%*25 - 305,20 грн).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, за період з 22.02.222 до 23.02.2022 відповідачу була нарахована заборгованість за прострочення виконання зобов'язань - 3% річних від простроченої суми, що склало 2,40 грн, що відповідає вимогам чинного законодавства.
За такого, загальний розмір заборгованості за договором позики № 77511714 від 15.09.2021, що належить до стягнення з відповідача складає 21 638,57 грн, з яких: 14 652,00 грн - борг за тілом кредиту; 6 984,17 грн - борг за відсотками; 2,40 грн - 3%річних.
Судом також встановлено, що 30.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 3520635, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 8 000,00 грн строком на 15 днів з 30.09.2021 та датою повернення кредиту і сплати комісій за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 15.10.2021 (а. с. 26-30).
Договір укладений в електронному виді та підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора «J84561».
Узгодили, що за надання кредиту відповідач сплачує позивачу комісію у розмірі 1520.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.п. 1.5.1 Договору).
Сторони домовилися, що проценти за користування кредитом: 3 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.
Серед інших умов сторони також обумовили умови пролонгації договору, зокрема, у підпункті 2.3.1.1 Договору домовилися, що Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
У підпункті 2.3.1.2 Договору визначили, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Факт виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за договором підтверджений квитанцією № 2384f0bd-87a1-4f1c-9670-44555bef18a5_637685876196566416 про перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 8 000,00 грн (а.с. 104).
Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, що згідно з наданим розрахунком позивача становить 59 720,00 грн.
Крім того, 28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3520635.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3520635.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ОСОБА_1 є боржником за Договором надання позики № 3520635 від 30.09.2021.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.
Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Враховуючи те, що кредитні кошти за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 000,00 грн є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у загальному розмірі 51 720,00 грн, з яких: 28 520,00 грн нарахував ТОВ «МІЛОАН» та 23 200,00 нарахував ТОВ «Вердикт-Капітал».
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».
За умовами договору про споживчий кредит № 3520635 від 30.09.2021 кредитні кошти надавалися до 15.10.2021.
Крім того, підпунктом 2.3.1.2 Договору сторони передбачили стандартні (базові) умови пролонгації, за якими загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.
За такого, ТОВ «МІЛОАН» мало право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за період 30.09.2021 до 16.12.2021.
Як слідує з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3520635 від 30.09.2021, ТОВ «МІЛОАН» нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами було здійснено кредитодавцем включно до 14.12.2021, що відповідає узгодженими сторонами умовам договору.
Що ж стосується заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, які нараховані ТОВ «Вердикт-Капітал» за період з 28.12.2021 до 23.02.2022 в розмірі 23 200 грн, то такі нарахування не узгоджуються з умовами кредитного договору № 3520635 від 30.09.2021, а тому не підлягають задоволенню.
Аналізуючи викладені обставини, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за договором позики № 77511714 від 15.09.2021 у загальному розмірі 21 638,57 грн; за договором про споживчий кредит № 3520635 від 30.09.2021 у загальному розмірі 36 520,00 грн.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача були задоволені на 56%, то компенсації відповідачем понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору підлягає сума у розмірі 1 363,09 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»" та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»»; витяг з тарифів на послуги; Заявку на надання юридичної допомоги № 11 від 03.11.2025; Витяг з Акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 на загальну суму наданих послуг 25 000,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - надання усної консультації з вивченням документів; 6 000,00 грн - підготовка пропозицій; 15 000,00 грн складання позовної заяви про стягнення боргу.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та доходить висновку, що заявлена ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову.
З урахуванням того, що позовну заяву було задоволено частково, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатським об'єднанням на надання правової допомоги, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 25 000,00 грн до 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у загальному розмірі 58 158,57 грн, з яких: за договором № 77511714 від 15.09.2021 борг за тілом кредиту - 14 652,00 грн; борг за відсотками - 6 984,17 грн; 3%річних - 2,40 грн; за договором №3520635 від 30.09.2021 борг за тілом кредиту - 8 000,00 грн, борг за відсотками - 28 520,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати зі сплати судового збору у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в розмірі 1 363,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.02.2026.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926; адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: К.М. Скоринчук