14.12.10р.Справа № 31/332-10
За позовомЗакритого акціонерного товариства "Консультаційна компанія "Енергетичний консалтинг", м.Київ
до відповідачаПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Дніпропетровськ
про стягнення 28 600,00 грн.
Суддя Єременко А.В.
Представники:
Від позивачане з'явився;
Від відповідачаДанильченко О.О., дов.№ 7036 від 29.12.09 р.
Закрите акціонерне товариство "Консультаційна компанія "Енергетичний консалтинг" (м.Київ) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ) та просить суд дії відповідача, які полягають у ненаданні відповіді на претензію від 18.12.09 р. за № 00557/юр, визнати протиправними; стягнути з відповідача завдані позивачу збитки у сумі 28600,00 грн., у тому числі матеріальні - 25400,00 грн., нематеріальні - 3200,00 грн.
Позов вмотивовано тим, що 03 червня 2009 року позивач платіжним дорученням № 192 здійснив платіж на суму 10000,00 гривень на користь одержувача - ОСОБА_1 - на р/р № НОМЕР_1 у КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299. Позивач вважає, що в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, відповідач зазначені кошти у встановлений законом термін ані на рахунок одержувача не зарахував, ані на рахунок позивача не повернув. 18.12.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 00557/юр, якою просив припинити порушення власних прав та відшкодувати завдані збитки, відповіді на яку позивач не отримав. Позивач зазначає, що за час господарського правопорушення з 10.06.2009 р. по 31.05.2010 р. позивач зазнав наступних збитків: 10000,00 грн. - вартість неповернутих коштів; 2022,44 грн. - пеня; 2428,20 грн. - проценти за користування чужими коштами; 5000,00 грн. - штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам господарювання;1200,00 грн. - вартість додаткових робіт по складанню юридичних документів; 2500,00 грн. - вартість додаткових робіт по отриманню юридичних консультацій; 107,75 грн. - вартість поштових послуг; 3200,00 грн. - нематеріальні збитки.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 03.06.2009 року позивач здійснив перерахування коштів у сумі 10000,00 гривень на користь ОСОБА_1 Вказаний платіж здійснювався через банк, що обслуговує позивача, а саме "ВіЕйБі Банк", шляхом електронного переказу коштів. Відповідно до інформації, що наведена позивачем в платіжному дорученні, кошти надійшли 04.06.2009р. на транзитний рахунок ПРИВАТБАНКУ НОМЕР_1, з якого всі надходженні розподіляються по рахункам одержувачів. В той же день кошти з транзитного рахунку НОМЕР_1 були перераховані на рахунок НОМЕР_2 (карта "Миттєва"), що відкритий у ПРИВАТБАНКУ на ім'я ОСОБА_1, що свідчить про те, що відповідач належним чином виконав покладені на нього обов'язки, та своєчасно зарахував кошти на рахунок одержувача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
Платіжним дорученням від 03.06.09 р. № 192 Закрите акціонерне товариство "Консультаційна компанія "Енергетичний консалтинг" перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10000,00 грн., призначення платежу: "Безпроцентна фіндопомога на зворотній основі згідно договору № 29-ФП від 29.05.2009 р. на картрахунок № НОМЕР_3 отримувач ОСОБА_1.Без ПДВ."
18.12.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 00557/юр) про відшкодування збитків у сумі 25524,22 грн., понесених позивачем у зв'язку з порушенням ВАТ КБ "Приватбанк" Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 щодо зарахування коштів на рахунок отримувача, яка отримана відповідачем 26.12.09 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 22 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника. Обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.
Як вбачається з меморіального ордеру від 04.06.09 р. грошові кошти у сумі 10000,00 грн. були перераховані банком, що обслуговує отримувача, на рахунок одержувача № НОМЕР_2 (карта "Миттєва").
Знаходження цих коштів на картрахунку № НОМЕР_2 також підтверджується заявою ОСОБА_1 від 12.11.2010 р.
За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо нанесення йому шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягає у безпідставному користуванні відповідачем грошовими коштами у сумі 10 000,00 грн.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За ст.,ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено протиправності дій відповідача та наявності підстав для відшкодування збитків. Позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача, що також не підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, суд не погоджуються з доводами позивача та вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 28600,00 грн., необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача, які полягають у ненаданні відповіді на претензію від 18.12.09 р. за № 00557/юр протиправними, не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, встановленим ст.16 ЦК України, тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя А.В.Єременко