11 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 953/10675/23
провадження № 61-12056св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської міської радина рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2025 року у складі судді Бородіної Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, який
в подальшому уточнив шляхом зміни підстав позову.
2. На обґрунтування вимог позову вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .
3. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю позивача, ОСОБА_2 та його дочки - ОСОБА_3 .
4. Зазначив, що за життя ОСОБА_2 заповіту не склав, він, своєю чергою,
є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька, інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, на час смерті батька з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований, спадкова справа після його смерті не заводилась.
5. На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
6. Вказував, що 20 липня 2021 року він звернувся до Тростянецької районної державної нотаріальної контори із заявою про оформлення своїх спадкових прав, однак, листом №700/01-16 від 20 липня 2021 року державним нотаріусом повідомлено про те, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
7. Зауважував, що він не мав можливості звернутися до нотаріуса у визначений законом строк для прийняття спадщини, оскільки знаходився на лікуванні.
04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року він хворів на гострий тонзиліт;
з 25 лютого 2019 року по 03 травня 2019 року хворів на грип з подальшими ускладненнями у вигляді двостороннього запалення легень; у травні 2019 року
у нього стався гіпертонічний криз; у червні 2019 року він хворів на гострий гнійний пансінусіт; у липні 2019 року хворів на хронічний рецидивний панкреатит;
з 12 серпня 2019 року потрапив до лікарні з діагнозом цукровий діабет. Також зазначав, що відбувається військова агресія рф проти України та в умовах військових дій та регулярних обстрілів рф є постійний ризик втрати спадщини.
8. Вважав, що у нього були об'єктивні, незалежні від нього, поважні причини, які зумовили пропуск встановленого строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
9. З урахуванням вищевказаного ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого
ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції
10. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тростянець, в два місяці, який ухвалено рахувати з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
11. Задовольняючи позовні вимоги та визначаючи позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини, районний суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини, зокрема докази, які підтверджують тривалу хворобу позивача.
12. Більше того, суди попередніх інстанцій, врахувавши тяжкість захворювань позивача, їх тривалість, а також той факт, що стаціонарне лікування останнім цукрового діабету припало на кінець строку на подання заяви про прийняття спадщини, виснували про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської міської ради на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2025 рокуу вказаній справі.
14. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
17. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 173/1581/2015, від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі
№ 766/14595/16, від 13 лютого 2020 року у справі № 362/2685/17, від 27 січня 2021 року в справі № 659/226/19, від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18, від 14 листопада 2022 року у справі № 148/1923/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 08 грудня 2022 року у справі № 344/15735/20, від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Касаційна скарга мотивована тим, що позивач, звертаючись до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, не надав доказів на підтвердження поважності пропуску останнього, оскільки, як зауважує Харківська міська рада, сама по собі тривала хвороба позивача, без доказів на підтвердження саме фізичної неможливості подати заяву про прийняття спадщини
у встановлений строк, не свідчить про наявність підстав для встановлення судом додаткового строку для прийняття останньої.
19. Як зауважує Харківська міська рада, позивачем хоча і було надано до суду довідки на підтвердження його періодичних хвороб після початку перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини, водночас між хворобами позивача існували певні проміжки часу, у які останній мав можливість подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
20. Додатково Харківська міська рада звертає увагу суду на те, що для подання заяви про прийняття спадщини не є обов'язковим особиста подача документів безпосередньо в приміщенні нотаріальної контори, оскільки закон не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв'язку,
а також подати її через орган місцевого самоврядування.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
21. 29 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій останній, зокрема, порушив питання про продовження строку на подачу відзива на касаційну скаргу.
22. 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Харківської міської ради, у якому вказав, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
23. Позиція заявника відзива зводиться до того, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що він у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини знаходився на лікуванні, а відтак звертає увагу колегії суддів на те, що поважність причин неприйняття спадщини у встановлений законодавцем строк підтверджується безпосередньо матеріалами справи.
24. Водночас, як вже зауважувалось колегією суддів, ОСОБА_1. порушував питання про продовження строку на подачу відзива, посилаючись на неотримання копії касаційної скарги.
40. Враховуючи вищенаведене, а також положення статті 127 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у вказаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4
є батьками ОСОБА_1 (а.с.13).
26. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1
від 03 травня 2007 року, виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с.4).
27. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тростянець Сумської області (а.с.12).
28. Зі змісту листа Тростянецької районної державної нотаріальної контори
№ 700/01-16 від 20 липня 2021 року судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 липня 2021 року ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_3 , звернувся до нотаріальної контори щодо оформлення спадщини після померлого ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований на момент смерті за адресою:
АДРЕСА_2 . Повідомлено, що заявником пропущено строк для подачі такої заяви та роз'яснено право на звернення до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини (а.с.14).
29. Відповідно до листа Виконавчого комітету Тростянецької міської ради
№ 2501/4 від 25 січня 2024 року ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За вищевказаною адресою також зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28, 31).
30. Постановою приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Гребіник О. Д. від 25 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском останнім строку подання заяви про прийняття спадщини (а.с.29, 32).
31. Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Гребіник О. Д. від 27 лютого 2025 року № 10/01-09, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 80280247
від 27 лютого 2025 року (а.с.90-91).
32. Відповідно до консультативних висновків ТОВ «ЛОРІДАН ПЛЮС - центр лазерних технологій» ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні:
з 04 лютого 2019 року по 15 лютого 2019 року із діагнозом гострий тонзиліт;
25 лютого 2019 року із діагнозом грип; 26 лютого 2019 року із діагнозом грип, двобічне нижньодольове запалення легень; 01 березня 2019 року із діагнозом грип, двобічне запалення легень; 15 травня 2019 року із діагнозом гіпертонічна хвороба; 05 березня 2019 року із діагнозом двобічне нижньодольове запалення легень;
11 березня 2019 року із діагнозом двобічне нижньодольове запалення легень;
28 березня 2019 року із діагнозом стан після перенесеної двобічної нижньодольової пневмонії; з 06 квітня 2019 року по 03 травня 2019 року із діагнозом хронічне отструктивне захворювання легень; 20 травня 2019 року із діагнозом гіпертоничний криз; 25 травня 2019 року із діагнозом стан після перенесеного гіпертонічного кризу; з 11 червня 2019 року по 25 червня 2019 року із діагнозом гострий гнійний пансінусіт; 29 липня 2019 року із діагнозом хронічний рецидивний панкреатит;
з 12 серпня 2019 року по 10 вересня 2019 року знаходився на лікування в умовах денного стаціонару з діагнозом цукровий діабет (а.с.39-49).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
33. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
34. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
35. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
36. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
37. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
38. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що зміст останньої зводиться до незгоди із встановленою судами попередніх інстанцій поважністю причин пропуску позивачем строку на подачу заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 .
39. У справі, що переглядається, задовольняючи вимоги позову та, як наслідок, встановлюючи позивачу додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини, районний суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що позивачем було надано до суду докази на підтвердження перебування на лікуванні у шестимісячний строк для прийняття спадщини.
40. Відтак, встановивши, що шестимісячний строк на прийняття спадщини припав на захворювання позивача, що підтверджується відповідними доказами, суди дійшли висновку про поважність обставин пропуску такого строку.
41. Вищевказані висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на таке.
42. Відповідно до частини першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
43. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
44. Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
45. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
46. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
47. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними (постанова Верховного Суду України
від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, постанова Верховного Суду
від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц).
48. Отже, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно зважати, що поважними
є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
49. Вищезазначене узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у змісті постанови від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, та Верховного Суду, викладеними у змісті постанов від 18 січня 2018 року у справі
№ 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15-ц, від 06 червня
2018 року у справі № 592/9058/17-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16.
50. З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців
і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
51. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
52. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у змісті постанов
від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18.
53. Відтак, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-то розумність, добросовісність та справедливість.
54. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
55. Відтак, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що встановлений законом перебіг строку для прийняття спадщини розпочався 27 лютого 2019 року та сплив 28 серпня 2019 року.
56. Під час перебігу такого строку позивач хворів, що підтверджується відповідними консультативними висновками медичної установи ТОВ «ЛОРІДАН ПЛЮС - центр лазерних технологій».
57. Колегія суддів зауважує, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
58. Вищенаведене узгоджується із висновками Верховного Суду України
у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня
2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховного Суду у постановах від 26 червня
2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі
№ 450/1383/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня
2023 року у справі № 626/274/22.
59. Відтак, оскільки строк для прийняття спадщини припав на період захворювання позивача, що підтверджується медичними документами, врахувавшитяжкість захворювань останнього, їх тривалість, а також те, що стаціонарне лікування позивачемцукрового діабету припало на кінець строку на подання заяви про прийняття спадщини та створювало об'єктивні й непереборні труднощі для подання такої заяви нотаріусу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
60. Більше того, колегія суддів зауважує, що наведені в касаційній скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, на переконання Верховного Суду, відсутні підстави повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
61. Доводи касаційної скарги в частині неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі не можуть бути застосовані у справі, що переглядається, оскільки сформульовані за інших фактичних обставин та не суперечать висновкам судів попередніх інстанцій у справі, яка є предметом касаційного перегляду.
62. При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
63. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
64. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження
№ 14-446цс18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
65. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
67. Підсумовуючи, оскільки строк для прийняття спадщини припав на період захворювання позивача, що підтверджується медичними документами та, своєю чергою, створювало об'єктивні й непереборні труднощі для подання відповідної заяви нотаріусу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Харківської міської радизалишити без задоволення.
2. Рішення Київського районного суду м.Харкова від 19 березня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович