16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 752/13192/23
провадження № 61-1429ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
у розмірі 110 000 грн.
2. Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 13 березня 2025 року
у задоволенні позову відмовив.
3. Крім того, Дарницький районний суд міста Києва ухвалою від 24 квітня
2025 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду.
4. Київський апеляційний суд постановою від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року без змін; апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, ухвалу Дарницького районного суду
міста Києва від 24 квітня 2025 року скасував та справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Крім того, Київський апеляційний суд додатковою постановою від 29 грудня 2025 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн.
6. Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року.
7. 29 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року.
8. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
10. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
12. Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
15. Зі змісту судових рішень у цій справі встановлено, що ціна позову становить 110 000 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн * 250 = 832 000 грн) станом на 01 січня 2026 року.
16. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
17. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень,
а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
18. Касаційна скарга не містить посилань та мотивувань випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі зціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягають касаційному оскарженню.
19. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
20. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
21. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
22. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
23. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
24. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
25. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено та не обґрунтовано, а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
26. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду
міста Києва від 13 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 10 грудня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк