04 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 914/970/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" - Шумелда Р. Р.,
Львівської міської ради - Коржевич У. Ф.,
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" - Гарбузюк Р. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
(судді Галушко Н. А., Желік М. Б., Орищин Г. В.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація"
до Львівської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 07.12.2017 в частині пункту 12 додатку, визнання права постійного користування на земельну ділянку та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"
до відповідачів: 1) Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація"; 2) Львівської міської ради
про визнання права користування земельною ділянкою.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" (далі - позивач, скаржник, АТ "БМУ "Львівгазифікація") звернулося до суду з позовною заявою до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада) про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 07.12.2017 № 2780 (в редакції ухвали від 25.04.2019 № 4939) в частині пункту 12 Додатку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:05:020:0009 та визнання права постійного користування на вказану земельну ділянку. Позов мотивовано тим, що АТ "БМУ "Львівгазифікація" є користувачем вказаної земельної ділянки, а Львівською міськрадою не визнається його право користування такою земельною ділянкою.
1.2. Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - третя особа, АТ "Львівгаз") звернулася до суду з позовом до відповідачів АТ "БМУ "Львівгазифікація" та Львівської міськради про визнання права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136300:05:020:0009 за АТ "Львівгаз". Позов мотивовано тим, що саме АТ "Львівгаз" є законним землекористувачем спірної земельної ділянки на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, виданого у 1987 році Виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів Виробничому об'єднанню газового господарства "Львівгаз".
2. Обставини справи, встановлені судами
2.1. АТ "БМУ "Львівгазифікація" створено 16.05.1951 згідно наказу Мінкомунгоспу України у складі тресту "Львівгаз" на правах юридичної особи (назва на момент створення Будівельно-монтажна контора).
2.2. 22.08.1975 постановою Ради Міністрів УРСР № 400 "Про удосконалення планування і посилення економічного стимулювання роботи газозбутових підприємств і організацій" вирішено: зосередити управління газозбутовими підприємствами і організаціями в Міністерстві комунального господарства УРСР, поклавши на нього забезпечення газопостачання споживачів незалежно від їх відомчої підпорядкованості в межах виділених лімітів (пункт 1); затвердити розроблену Міністерством комунального господарства УРСР схему управління газопостачання, яка передбачає, зокрема, перехід на управління по три ланковій системі: Міністерство комунального господарства УРСР республіканське об'єднання виробниче об'єднання, підприємство (пункт 2); виробничому об'єднанню можуть бути підпорядковані окремі самостійні підприємства, що користуються правами, передбаченими Положенням про соціалістичне державне виробниче підприємство. Об'єднання, якому підпорядковані самостійні підприємства, виступає по відношенню до них як вищестоящий орган (пункт 2); створено Львівське виробниче об'єднання газового господарства "Львівгаз" на місці ліквідованого Львівського обласного виробничого тресту по експлуатації газового господарства "Львівгаз". Таким чином, змінено організацію усієї газозбутової системи на державному рівні; проведено першу реорганізацію газозбутових підприємств, за результатами якої трести перетворено у Виробничі об'єднання.
2.3. З 1975 року Львівське будівельно-монтажне управління Спеціалізоване рембудуправління № 1 ВО "Львівгаз" (надалі Будівельно-монтажне управління) на правах підприємства входило до складу Львівського виробничого об'єднання газового господарства "Львівгаз", яке для Будівельно-монтажного управління було вищестоящим органом і органом господарського управління.
2.4. 05.03.1980 начальник Будівельно-монтажного управління звернувся до директора радгоспу "Львівський" Пустомитівського району із заявою про виділення земельної ділянки площею 1,8 га для побудови виробничої бази управління.
2.5. 12.12.1980 складено Акт вибору земельної ділянки під розміщення виробничої бази спеціалізованого ремонтно-будівельного управління № 1 виробничого об'єднання "Львівгаз".
2.6. У 1984 році філіалом Проектного інституту № 3 у м. Львові розроблена проектна документація (шифр № 2541) "Будівництво виробничої бази "СРБУ №1 в/о Львівгаз" (Спеціалізованого рембудуправління № 1 ВО "Львівгаз").
2.7. У лютому-березні 1987 року план вибору земельної ділянки перепогоджений, у зв'язку із зміною площі, необхідної для будівництва виробничої бази, а саме: з 1,8 га на 2,5 га, за підписом представника РБУ № 1 ВО Львівгаз, директора радгоспу "Львівський" та головного інженера-землевпорядника Пустомитівського району.
2.8. Поряд з тим, директором радгоспу "Львівський" надано висновок "Про погодження вибору земельної ділянки під будівництво виробничої бази БМУ ВО Львівгаз", згідно якого Будівельно-монтажному управлінню Виробничого обєднання Львівгаз приступити до освоєння ділянки лише після оформлення відводу в установленому порядку.
2.9. 14.02.1987 представник радгоспу "Львівський" (користувач земельної ділянки) та Будівельно-монтажне управління ВО "Львівгаз" (підприємство, що заінтересоване у відводі земельної ділянки) склали Акт визначення збитків і втрат сільського виробництва, зв'язаних з вилученням земельних ділянок, за яким на Будівельно-монтажне управління ВО Львівгаз покладено обов'язок відшкодувати радгоспу Львівський" затверджені цим Актом збитки від вилучення земельної ділянки.
2.10. 19.02.1987 Виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів прийнято рішення №99 "Про затвердження акта визначення збитків і втрат с/г виробництва в зв'язку з відведенням земель БМУ в/о Львівгаз під будівництво виробничої бази", за яким на БМУ ВО "Львівгаз" покладено обов'язок відшкодувати радгоспу "Львівський", затверджені цим Актом збитки від вилучення земельної ділянки.
2.11. 18.06.1987 рішенням Виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів №300 "Про видачу державного акта на право користування землею Львівському виробничому об'єднанню газового господарства "Львівгаз" затверджено встановлені межі та розміри землекористування та прийнято рішення про видачу державного акта на право користування землею Львівському виробничому об'єднанню газового господарства "Львівгаз" площею 2,5 га під будівництво виробничої бази будівельно-монтажного управління за рахунок земель радгоспу "Львівський".
2.12. На виконання рішення видано Державний акт на право користування землею Б №040843 ВО "Львівгаз".
2.13. Пізніше Будівельно-монтажне управління вийшло зі складу ВО "Львівгаз", а згодом воно було корпоратизоване шляхом перетворення на акціонерне товариство, його правонаступником є позивач АТ "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація".
2.14. 11.10.1991 Львівське будівельне монтажне управління разом з іншими будівельно-монтажними підприємствами підписало Установчий договір про створення державного галузевого об'єднання /концерн корпорація/ по газифікації "Укргазифікація".
2.15. Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №104 від 17.10.1991 (далі - Наказ №104): створено у складі Держжитлокомунгоспу України галузевий концерн по газифікації "Укргазифікація"; звільнено Наукове-виробниче об'єднання газопостачання та газифікації "Укргаз" і обласні виробничі об'єднання газового господарства від виконання функцій управління підрядною діяльністю по газифікації і прийнято рішення передати їх створеному концерну "Укргазифікація"; установлено, що концерн "Укргазифікація" є правонаступником Науково-виробничого об'єднання газопостачання та газифікації "Укргаз" з питань підрядної діяльності по газифікації; об'єднання та організації, що входять до складу концерну, зберігають самостійність і права юридичної особи; взаємовідносин між об'єднаннями і організаціями, що входять до складу концерну, а також між ними і концерном, визначаються укладеними договорами і статутом концерну. Також пунктом 11 наказу визначено, що Комісія має подати у комітет для затвердження розподільний акт / баланс до 01.12.1991.
2.16. Як наслідок ПАТ "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" стало одним із засновників (учасників) Галузевого концерну по газифікації "Укргазифікація", утвореного в жовтні 1991 року як правонаступника Науково-виробничого об'єднання газопостачання та газифікації "Укргаз" з питань підрядної діяльності по газифікації.
2.17. 22.01.1992 на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 104 від 17.10.1991 складено Акт приймання передачі будівельно-монтажних організацій від Науково-виробничого об'єднання по газопостачанню та газифікації "Укргаз" у галузевий державний концерн по газифікації "Укргазифікація", затверджений головою Держжитлокомунгоспу України, "… у тому, що за станом на 1 жовтня 1991 року проведена передача будівельно-монтажних організацій /… Львівське БМУ…/ від науково-виробничого об'єднання по газопостачанню та газифікації "Укргаз" у галузевий державний концерн по газифікації "Укргазифікація". Передача проведена зі всіма активами і пасивами по передавальному балансу на 01.10.1991 з основними засобами та позаобіговими активами, нормованими обіговими коштами, грошовими коштами в розрахунках та джерелами їх покриття, коштами та витратами капітального будівництва та джерелами його фінансування, затвердженими для них планами виробництва, капітального будівництва, матеріально-технічного забезпечення".
2.18. В серпні 1995 року прийнято рішення № 1829 про приватизацію підприємств згідно з додатком, серед яких визначено і Львівське державне будівельно-монтажне управління концерну "Укргазифікація".
2.19. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 11.10.1995 № 2254 на підставі Державної програми приватизації майна державних підприємств, визначено спосіб приватизації Львівського державного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" викуп товариством покупців, створеним членами трудового колективу, для об'єктів приватизації.
2.20. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області від 28.02.1996 № 373 змінено спосіб приватизації Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" на продаж акцій Відкритого акціонерного товариства.
2.21. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області від 25.03.1996 № 640 створено комісію з приватизації Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" .
2.22. Комісією з приватизації на виконання згаданих наказів РВ ФДМУ по Львівській області проведено оцінку вартості майна Львівського держаного будівельно- монтажного управління концерну "Укргазифікація" відповідно до вимог Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 р. N 36, про що зазначено у протоколі засідання комісії з приватизації № 1 від 26.03.1996 та в Акті оцінки вартості ЦМК Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" від 27.03.1996, затвердженого начальником РВ ФДМУ по Львівській області.
2.23. У березні 1996 наказом РВ ФДМУ по Львівській області № 693 затверджено акт оцінки вартості майна Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація".
2.24. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області від 10.07.1996 № 1797 затверджено план приватизації Львівського будівельно - монтажного управління концерну "Укргазифікація" і перетворено державне підприємство Львівське будівельно - монтажне управління концерну "Укргазифікація" у Відкрите акціонерне товариство; затверджено тимчасовий статут Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація".
2.25. У пункті 3.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" зазначено, що воно є правонаступником прав і обов'язків Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація".
2.26. Відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" 24.07.1996 зареєстровано у ЄДРПУО, що підтверджується довідкою управління статистики № 5555/20 від 15.08.1996.
2.27. Наказом Реєстраційної палати Департаменту економічної політики та ресурсів Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 24.07.1996 скасовано державну реєстрацію Львівського державного будівельно-монтажного управління (дата реєстрації 24.02.1994).
2.28. Рішенням чергових загальних зборів акціонерів №3 від 04.02.2013 Відкрите акціонерне товариство "БМУ "Львівгазифікація" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація".
2.29. Згідно зі Статутом ПАТ "БМУ "Львівгазифікація" в редакції, затвердженій 04.02.2013, воно створене згідно з наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській області від 10.07.1996 № 1797 шляхом перетворення в процесі приватизації Львівського БМУ концерну "Укргазифікація", яке є правонаступником РБУ ВО "Львівгаз", відповідно до указів Президента України від 26.11.1994 № 699 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" та від 19.03.1996 № 194-96 "Про завдання та особливості приватизації майна у 1996 році".
2.30. На замовлення ПАТ "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" спеціалізована землевпорядна організація виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва виробничої бази будівельно-монтажного управління загальною площею 2,5000 га за адресою: місто Львів, промзона "Сигнівка" (район вулиці Північної).
2.31. 22.09.2017 за результатами розгляду заяви АТ "БМУ "Львівгазифікація" державний кадастровий реєстратор зареєстрував у Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 2,5 га з присвоєнням кадастрового номера 4610136300:05:020:0009, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.09.2017№ НВ-4605692022017.
2.32. Ухвалою Львівської міської ради від 07.12.2017 № 2780 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які призначені для продажу на земельних торгах у формі аукціону": затверджено перелік земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону, згідно з додатком; надано дозвіл Управлінню земельних ресурсів департаменту містобудування на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу на земельних торгах у формі аукціону, перелічених у додатку.
2.33. В переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону, за порядковим номером 1 зазначена земельна ділянка на вул. Данила Апостола, промзона "Сигнівка", орієнтовною площею 7,6 га, на яку накладається спірна земельна ділянка площею 2,5 га.
2.34. Ухвалою Львівської міської ради від 25.04.2019 № 4939 внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 07.12.2017 №2780, а саме у додаток до вказаної ухвали, шляхом вилучення пункту 1, доповнення пунктами 12, 13, якими до переліку земельних ділянок, що призначені для продажу на земельних торгах у формі аукціону, включено дві земельні ділянки, серед яких і земельна ділянка на вул. Данила Апостола, промзона "Сигнівка" (ділянка 1), орієнтовною площею 5,1 га (пункт 12 Додатку).
2.35. На вказану земельну ділянку накладається земельна ділянка площею 2,5 га з кадастровим номером 4610136300:05:020:0009, що не заперечується відповідачем у справі.
2.36. Львівським окружним адміністративним судом розглядалась справа №380/2824/21 за позовом Львівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, державного кадастрового реєстратора Карбовник О. Р., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" про визнання протиправними дій та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії виключити з Державного земельного кадастру запис про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,5 га з кадастровим номером 4610136300:05:020:0009.
2.37. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 закрито провадження в адміністративній справі № 380/2824/21; роз'яснено позивачу, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції господарського суду. Вказана ухвала залишена без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 та Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 380/2824/21.
2.38. Відтак, Львівська міська рада не визнає АТ "БМУ "Львівгазифікація" користувачем земельної ділянки площею 2,5 га кадастровий номер 4610136300:05:020:0009 на підставі державного акта про право користування землею №Б040843, виданого Пустомитівською районною радою народних депутатів у 1987 році.
2.39. Ці обставини слугували підставою для звернення АТ "БМУ "Львівгазифікація" до суду з позовом про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 07.12.2017 № 2780 (в редакції ухвали від 25.04.2019 № 4939) в частині пункту 12 Додатку щодо земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:05:020:0009 та визнання права постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:020:0009.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 15.12.2023 про відмову у задоволенні позову АТ "БМУ "Львівгазифікація" та про задоволення позову АТ "Львівгаз". Визнав за АТ "Львівгаз" право постійного користування земельною ділянкою площею 2,5 га з кадастровим номером 4610136300:05:020:0009, що розташована в промзоні "Сигнівка" м. Львова, на підставі Державного акта Б №040843 на право користування земельною ділянкою, площею 2,5 га, в межах згідно з планом землекористування, виданого у 1987 році Виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів Виробничому об'єднанню газового господарства "Львівгаз".
3.2. Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 15.04.2024 про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про задоволення позову АТ "БМУ "Львівгазифікація" та відмову у позові АТ "Львівгаз". Визнав незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 07.12.2017 № 2780 (в редакції ухвали від 25.04.2019 №4939) в частині пункту 12 Додатку щодо земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:05:020:0009. Визнав право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:05:020:0009 за АТ "БМУ "Львівгазифікація".
3.3. Верховний Суд постановою від 24.07.2024 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2023 у справі, справу направив на новий розгляд до Господарського суду Львівської області, зокрема, з таких підстав:
- колегія суддів зазначила, що вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що у зв'язку з виходом Будівельно-монтажного управління із складу виробничого об'єднання "Львівгаз" відбулась реорганізація останнього, а внаслідок такої реорганізації Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" виділилося зі складу виробничого об'єднання "Львівгаз" з усім майном (правами та обов'язками), призначеним для виконання функцій управління підрядною діяльністю по газифікації;
- Верховний Суд вказав, що для вирішення питання про те, чи є позивач правонаступником Будівельно-монтажного управління в частині права постійного користування земельною ділянкою судам слід було встановити обставини приватизації Будівельно-монтажного управління, суд апеляційної інстанції не виправив помилок суду першої інстанції, а обставини відсутності у переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація", відомостей про земельну ділянку не дослідив і залишив поза увагою.
3.4. За результатами нового розгляду Господарський суд Львівської області рішенням від 05.05.2025 відмовив у задоволенні позовних вимог АТ "Львівгаз" та задовольнив позовні вимоги АТ "БМУ "Львівгазифікація".
3.5. Суд першої інстанції виходив з того, зокрема, що АТ "БМУ "Львівгазифікація" є правонаступником Будівельно-монтажного управління в частині права постійного користування спірною земельною ділянкою, набутою в постійне користування Будівельно-монтажним управлінням на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів Львівської області від 18.06.1987 № 300 та державного акта № Б040843 про право користування землею 2,5 га для будівництва виробничої бази Будівельно-монтажного управління, а відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
3.6. Західний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2025 скасував в частині задоволення позовних вимог АТ "БМУ "Львівгазифікація" та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог
3.6. Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка не підлягала передачі до статутного фонду позивача та вважає, що АТ "БМУ "Львівгазифікація" не довело, що воно є правонаступником Будівельно-монтажного управління в частині права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки в затвердженому плані приватизації такі відомості відсутні. При цьому суд апеляційної інстанції врахував положення Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 №36 та Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 N 250.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. АТ "БМУ "Львівгазифікація" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, у якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2025.
4.2. АТ "БМУ "Львівгазифікація" зазначило, що оскаржує судові рішення у справі з підстав, визначених у частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у випадках, передбачених пунктами 1, 3 цієї частини статті.
4.3. У касаційній скарзі вказано, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги частини четвертої статті 236 ГПК України, не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 щодо переходу в порядку правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою у результаті корпоратизації підприємств.
4.4. Водночас скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 2 частини другої статті 3, частини першої статті 5, частин першої та шостої статті 18 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", пункту 3 частини першої статті 27 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час корпоратизації Будівельно-монтажного управління, у поєднанні з пунктом 49 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 250, у подібних правовідносинах.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Львівська міськрада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що суд апеляційної інстанції достеменно встановив обставини відсутності у переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "БМУ "Львівгазифікація", відомостей про земельну ділянку.
5.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Львівгаз" просить постанову від 25.11.2025 Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/970/22 скасувати і передати справу повністю на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, зокрема про те, що судам належало з'ясувати який саме орган державної влади на час виникнення спірних відносин був уповноваженим органом, який мав право розпорядитися земельною ділянкою, і чи приймалося ним рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
6. Мотивувальна частина
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, суд, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
6.4. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
6.5. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції є запорукою дотримання принципу правової визначеності.
6.6. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
6.7. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
6.8. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі. Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц.
6.9. Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
6.10. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 щодо переходу в порядку правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою в результаті корпоратизації підприємства.
6.11. Дослідивши зміст наведеної скаржником постанови, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 розглядалося питання щодо підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою та викладено висновок, відповідно до якого право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул. Право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду (пункт 85 постанови).
6.12. У справі № 906/620/19, на відміну від справи, що розглядається, мала місце приватизація цілісного майнового комплексу, тоді як за обставинами цієї справи перетворення БМУ "Львівгазифікація" було здійснено на виконання державної програми про роздержавлення економіки, відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" та Положення про порядок корпоратизації підприємств.
6.13. З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що правовідносини у наведених скаржником справах є подібними із правовідносинами у справі, що переглядається у касаційному порядку, а тому Верховний Суд вважає за необхідне закрити касаційне провадження у цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
6.14. Щодо суті спору, колегія суддів враховує, що як встановили суди у цій справі, перетворення Будівельно-монтажного управління "Львівгазифікація" у Відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" було здійснено на виконання державної програми про роздержавлення економіки відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств".
6.15. Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.
6.16. Пунктом 6 Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств, Кабінету Міністрів України запропоновано затвердити Положення про порядок корпоратизації підприємств.
6.17. Згідно з пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств №508 від 05.07.1993 з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
6.18. Таким чином, внаслідок організаційно-правових перетворень та передачі до статутного фонду державного підприємства об'єктів нерухомого майна до його правонаступника переходить право власності, зокрема, на всі будівлі і споруди корпоратизованого підприємства, що знаходяться на земельних ділянках, щодо яких останньому був виданий акт на право користування землею. Акціонерне товариство в порядку правонаступництва набуває право власності на об'єкти нерухомості корпоратизованого підприємства, що були включені до його статутного фонду.
6.19. Направляючи цю справи на новий судових розгляд, Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 звернув увагу судів попередніх інстанцій на необхідність дослідити складений Фондом державного майна України у Львівській області 08.06.2006 на виконання наказу № 1797 перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація".
6.20. При новому розгляді справи, суд апеляційної інстанції врахував, що згідно з пунктом 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств №508 від 05.07.1993 розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 N 36).
6.21. За змістом пункту 13 цієї Методики приналежність майна до основних і оборотних засобів визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 N 250, у пункті 49 розділу V «Оцінка статей бухгалтерської звітності» якого вказано, що у складі нематеріальних активів відображаються придбані підприємством, установою права користування землею. Нематеріальні активи відображаються у балансі в сумі витрат на придбання і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання відповідно до запланованої мети.
6.22. У плані приватизації Львівського будівельно - монтажного управління концерну "Укргазифікація" визначено розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства. При цьому, оціночна вартість цілісного майнового комплексу Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" розрахована відповідно до вимог цієї Методики.
6.23. Суд апеляційної інстанції встановив, що за змістом акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" до вартості цілісного майнового комплексу включено вартість нематеріальних активів. При цьому, в розділі «Характеристика об'єкта» плану приватизації Львівського держаного будівельно-монтажного управління концерну "Укргазифікація" виділено окремий підрозділ 1.9. «Характеристика земельної ділянки», в якому зазначено площу ділянки -0,839га, натомість відомості про зазначену в Державному акті на право користування землею земельну ділянку розміром 2.5 га відсутні, а відтак така земельна ділянка, на відміну від зазначених у підрозділі 1.9. «Характеристика земельної ділянки», не передана до статутного фонду ВАТ "БМУ "Львівгазифікація".
6.24. Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
6.25. Зміст зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
6.26. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами було застосовано неправильно).
6.27. Верховний Суд зауважує, що для спростування будь-якого висновку, наведеного в оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи, від якого висновку необхідно відступити з наведенням обґрунтування такої необхідності та/або який висновок сформувати (пункт 183 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21).
6.28. При цьому формування правового висновку не може ставитися в пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
6.29. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм права, на якому наполягає скаржник, з огляду на встановлені обставини справи, а відтак касаційну скаргу в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
7. Висновки Верховного Суду
7.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
7.2. За вказаних обставин касаційне провадження, відкрите відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
7.3. Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.4. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а в іншій частині касаційного провадження - за виключним випадком, передбаченим пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, наведених скаржником у касаційній скарзі.
8. Розподіл судових витрат
8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 914/970/22, відкрите за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційну скаргу Акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Львівгазифікація" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 914/970/22 залишити без змін.
3. Поновити дію постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 914/970/22.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Г. Мачульський
Є. Краснов