ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
17 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2631/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
перевіривши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг»
на рішення Господарського суду Одеської області
від 11 вересня 2025 року (повний текст складено 16.09.2025)
у справі № 916/2631/25
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг»
про стягнення
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі -Торг» про стягнення збитків у розмірі 594 208 грн 50 коп. - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" збитки у розмірі 594 208 грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 130 грн 50 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 04.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 по справі №916/2631/25 і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, апелянт зазначає, що за наслідками моніторингу інформації в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» - адвокатом Андрюк Артемом Миколайовичем, було виявлено в АСВП інформацію щодо відкритого 06.11.2025 року приватним виконавцем Манікіним Дмитром Сергійовичем, виконавчого провадження № 79526165, де боржником є ТОВ “Профі-Торг», а стягувачем АТ "Херсонська теплоелектроцентраль". 23.01.2026 року за № 23/01-26 представником ТОВ “Профі-Торг», адвокатом Андрюк А.М. було підготовлено та направлено на адресу приватного виконавця Манікіна Д.С. адвокатський запит, на який було надано відповідь та постанову ВП № 79526165 про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2025 року. З наслідками ознайомлення з вищезазначеною постановою приватного виконавця Манікіна Д.С., було встановлено про наявність рішення господарського суду Одеської області від 11 вересня 2025 року по справі № 916/2631/20, яким задоволено позовні вимоги АТ "Херсонська ТЕЦ" до ТОВ “Профі-Торг» про стягнення збитків у розмірі 594 208 грн 50 коп. Зазначене, за твердженням апелянта, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваного судового рішення.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 04.02.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів вищезазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
12.02.2026 матеріали справи №916/2631/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з поданими матеріалами апеляційної скарги та дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Положенням ч. 2 п. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі №916/2631/25 є одна майнова вимога про стягнення збитків у розмірі 594 208 грн 50 коп.
З прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25 у повному обсязі.
Тобто, мова йде про оскарження судового рішення в цілому, враховуючи, що ціна позову, як зазначалось вище, становить 594 208,50 грн.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 13369,70 грн. ((594 208,50 грн. * 1,5%) * 150%).
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана представником апелянта через систему “Електронний суд», а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 10695,76 грн. (13369,70 грн. * 0,8).
Проте, апелянтом сплачено судовий збір у меншому розмірі, а саме в сумі 8556,00 грн.
Таким чином, слід доплатити судовий збір у розмірі 2139,76 грн.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 11.09.2025, повний текст складено - 16.09.2025, отже, двадцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, для подання апеляційної скарги сплив 06.10.2025.
Як вже зазначалось вище, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 04.02.2026, отже, відповідна апеляційна скарга надіслана з пропуском процесуального строку, встановленого діючим законодавством, на апеляційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, апелянт зазначає, що 23.01.2026 року представником ТОВ “Профі-Торг», адвокатом Андрюк А.М. було направлено на адресу приватного виконавця Манікіна Д.С. адвокатський запит, на який було надано відповідь та постанову ВП № 79526165 про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2025 року. З наслідками ознайомлення з постановою приватного виконавця Манікіна Д.С., було встановлено про наявність рішення господарського суду Одеської області від 11.09.2025 року по справі № 916/2631/20.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25 було направлено на адресу відповідача 18.09.2025, однак, повернулось відправнику (Господарському суду Одеської області) із зазначенням причини повернення - “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 53).
Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Водночас, відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Колегія суддів зазначає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18, від 19.09.2019 у справі №922/1775/16.
Більш того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялись копії процесуальних документів на адресу відповідача, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції.
Матеріали справи свідчать, що інформація про зміну місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутня.
Також, Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» не внесено змін щодо відомостей про реєстрацію (місцезнаходження) останнього.
Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відтак, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного отримання поштової кореспонденції залежала виключно від власного волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим (офіційним) місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» (код ЄДРПОУ: 40783352) є: 73000, місто Херсон, просп. Кутузова, буд. 4, офіс 1.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
З матеріалів справи вбачається, що поштові судові відправлення з процесуальними документами надсилались Господарським судом Одеської області саме на вищезазначену адресу відповідача.
Крім того, відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстру судових рішень, повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 було оприлюднено 18.09.2025.
Отже, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялися копії процесуальних документів на адресу відповідача; доказами у матеріалах справи підтверджується отримання таких документів апелянтом; відповідачем не підтверджено відповідними доказами спростування факту отримання поштової кореспонденції.
Відтак, з урахуванням наведеного та можливістю контролювати стадії судового процесу та наявність процесуальних документів за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, судова колегія зауважує, що можливість своєчасного ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням залежала виключно від власного волевиявлення відповідача.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги апелянт посилається на необізнаність щодо існування судового рішення.
Між тим, означені обставини не можуть бути визнані поважними, оскільки факт отримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Таким чином, наведені апелянтом обставини не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлені не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Частинами 3, 4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати апелянту строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.3 ст. 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25 - залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг» строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 у справі №916/2631/25, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та доказів доплати судового збору у розмірі 2139,76 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “Профі-Торг», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький