"05" лютого 2026 р. Справа №914/406/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК.Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Телинько Я.П.
представники від:
скаржника - Цимбрило Н.О. та Несторович Б.В. (в порядку самопредставництва);
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівської області (вх.ЗАГС №01-05/3006/25, 01-05/3010/25 від 15.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 (повна ухвала - 06.10.2025, суддя Чорній Л.З.)
та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 (повна ухвала - 06.10.2025, суддя Чорній Л.З.) за результатами попереднього засідання
у справі №914/406/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро», Київська область, м. Обухів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро -Галич-ІФ» Львівська область, м. Львів
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/406/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ».
Суд ухвалою від 19.03.2025 відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Галич-ІФ»; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитораТОВ «Спектр-Агро» до боржника у розмірі 1 897 415,58 грн, з яких: 1 528 454,33 грн заборгованості (четверта черга), 266 681,25 - пеня (яка не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство) (шоста черга); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
25.04.2025 до суду від ГУ ДПС у Львівській області надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 733 086,10 грн, в т.ч. 6 056,00 грн судового збору.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 01.10.2025 задовольнив частково заяву ГУ ДПС в Львівській області про визнання кредиторських вимог. Визнав грошові вимоги ГУ ДПС в Львівській області до ТОВ «Агро-Галич-ІФ» в розмірі 1 086 772,87 грн і в решті вимог на суму 13 644 515,20 грн відмовив.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 01.10.2025 за результатами попереднього засідання включив до реєстру вимог кредиторів визнанні грошові вимоги ГУ ДПС в Львівській області до ТОВ «Агро-Галич-ІФ» у розмірі 1 086 772,87 грн., з яких: 570 041,70 грн - ЄСВ (2 черга), 494 088,05 грн - основний борг (3 черга), 16 587,12 грн - штрафні санкції, пеня (6 черга) та 6 056,00 грн - судовий збір (1 черга).
Суд встановив обґрунтованість грошових вимог до боржника у розмірі 1 086 772,87 грн. Водночас дійшов висновку про відмову у визнанні грошових вимог в іншій частині, з огляду на те, що повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, оскаржені боржником в судовому порядку. Відтак вказаний борг є неузгодженим, а подана заява у цій частині - передчасною.
ГУ ДПС в Львівській області подало апеляційну скаргу на зазначені ухвали в частині відхилення його грошових вимог у розмірі 13 644 515,20 грн, в якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Львівськоі? області від 01.10.2025 у цій справі в частині не визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівськіи? області та винести рішення, яким задоволити кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівськіи? області до ТОВ «Агро- Галич-ІФ» в повному обсязі у розмірі 14 733 086,10 грн;
- скасувати ухвалу Господарського суду Львівськоі? області від 01.10.2025 за результатами попереднього засідання у цій справі та винести нове рішення, яким внести до реєстру вимог кредитора кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівськіи? області в повному обсязі у розмірі 14 733 086, 10 грн.
Апеляційна скарга загалом мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, дійшов помилкових висновків щодо правової природи та порядку заявлення грошових вимог кредитора, а також безпідставно відмовив у їх визнанні, не врахувавши, на думку апелянта, положення Кодексу України з процедур банкрутства та відповідні правові висновки Верховного Суду. Апелянт вважає, що оскаржувані ухвали прийняті без повного та всебічного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Відзиву на апеляційну скаргу, а також інших заяв чи клопотань учасниками справи не було подано.
05.02.2026 в судовому засіданні взяли участь представники апелянта, які навели доводи по суті апеляційної скарги, просила її задовольнити. Представники інших учасників у справі в судове засідання не з?явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників у справі, які не з?явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного розгляду у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання грошових вимог кредитора ГУ ДПС у Львівськіи? області до ТОВ «Агро-Галич-ІФ» в частині суми 13 644 515,20 грн, а також правомірність включення таких до реєстру вимог кредиторів боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Статтею 1 КУзПБ визначено термін кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ. Так, відповідно до положень частин 1, 1, 6 ст. 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностях (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №913/479/18).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
У заяві про визнання грошових вимог ГУ ДПС в Львівській області просило визнати вимоги у розмірі 14 733 086,10 грн, в тому числі 6 056,00 грн судового збору за подання заяви та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Суд ухвалою від 01.10.2025 визнав грошові вимоги у розмірі 1 082 514,87 грн (заборгованість станом на 02.04.2025). У цій частині ухвала суду не оскаржується, а тому вказані грошові вимоги не є предметом апеляційного розгляду.
Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Агро-Галич-ІФ" за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових і насіння олійних культур. Інші види: 10.11. Виробництво м'яса; 10.31 Перероблення та консервування картоплі; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості та інші.
На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 04.09.2024 №4705-ПП та направлень від 17.09.2024 № 10129, 10130, № 10131, № 10132, № 10133 головними державними інспекторами ГУ ДПС у Львівській області проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Агро-Галич-ІФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.12.2017 до 31.03.2024, за результатами якої складений акт перевірки від 14.10.2024 № 43257/13-01-07-11/41838260 .
Перевіркою встановлені порушення, зокрема:
- п. 44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ "Агро-Галич-ІФ" податку на прибуток на загальну суму 5 403 005 грн, у тому числі за 1 квартал 2022 року на суму 108 693 грн, 2 квартал 2022 року на суму 196 460 грн, 3 квартал 2022 року на суму 425 054 грн, 4 квартал 2022 року на суму 536 908 грн, 1 квартал 2023 року на суму 79 300 грн, 2 квартал 2023 року на суму 38 260 грн, 3 квартал 2023 року на суму 9544 грн, 4 квартал 2023 року на суму 2531 576 грн, 1 квартал 2024 року на суму 1 477 212 грн;
- п. 198.5 "г" ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ "Агро-Галич-ІФ" податку на додану вартість на загальну суму 5 023 132 грн, у тому числі за: квітень 2022 року 19 117 грн, травень 2022 року 28 962 грн, червень 2022 року 23 155 грн, липень 2022 року 144 840 грн, серпень 2022 року 73 229 грн, вересень 2022 року 29 552 грн, жовтень 2022 року 85 933 грн, листопад 2022 року 47 479 грн, грудень 2022 року 77 236 грн, січень 2023 року 4 932 грн, лютий 2023 року 11 808 грн, квітень 2023 року 12 021 грн, липень 2023 року 15 219 грн, серпень 2023 року - 9 650 грн, вересень 2023 року 10 283 грн, листопад 2023 року 442 753 грн, грудень 2023 року 2 370 109 грн, січень 2024 року 8 339 грн, лютий 2024 року - 444 266 грн, березень 2024 року 1 164 249 грн;
- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ч. а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ТОВ "Агро-Галич-ІФ" не перерахувало до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 449 059,79 грн за період з квітня 2022 по березень 2024 року та несвоєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб у сумі 182 557,30 грн, у тому числі за 2022- 2023 роки;
- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176, пп. 1.5 пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ТОВ "Агро-Галич-ІФ" не перерахувало до бюджету військовий збір у сумі 37787,57 грн за період з квітня 2022 по березень 2024 року та несвоєчасно перерахувало податок на доходи фізичних осіб в сумі 15417,61 грн, у тому числі за 2022- 2023 роки.
На підставі акту перевірки № 43257 контролюючий орган 11.11.2024 прийняв податкові повідомлення-рішення: № 48600/13-01-07-11, № 48619/13-01-07-11, № 48625/13-01-07-11, №48624/13-01-07-11, № 48719/13-01-24-10, № 48721/13-01-24-10, № 48722/13-01-20-10, №48723/13-01-24-10, № 48725/13-01-24-10.
Згідно довідки від 02.04.2025 № 3843/5/13-01-13-02 у боржника наявні оскаржувані суми податкових зобов'язань у розмірі 13 644 515,20 грн., а саме по:
1) податку на прибуток приватних підприємств:
податкове повідомлення-рішення №48619/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 753 756,25 грн (в т.ч.: 5 403 005,00 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 1 350 751,25 грн - штрафні санкції,);
2) податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг):
податкове повідомлення-рішення №48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 278 915,00 грн (в т.ч.: 5 023 132,00 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 1 255 783,00 грн - штрафні санкції,);
3) податку на доходи фізичних осіб:
податкове повідомлення-рішення №48719/13-01-24-10 від 11.11.2024 на суму 611 843,95 грн (в т.ч.: 449 059,79 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 112 264,94 грн - штрафні санкції, 50 519,22 грн - пеня);
Відмовляючи у визнанні грошових вимог у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими, оскільки такі оскаржені в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду (справа №380/722/25). Предметом оскарження є повідомлення-рішення № 48619/13-01-07-11 від 11.11.2024; №48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 та № 48719/13-01-07-11 від 11.11.2024.
Зазначені правовідносини щодо виникнення, узгодження та оскарження податкових зобов'язань регулюються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 14.1.39., 14.1.157. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до положень ПК України, зокрема статей 54, 56 та 57, податкове зобов'язання вважається узгодженим у разі, якщо платник податків не скористався правом на його адміністративне або судове оскарження, або якщо за результатами такого оскарження податкове повідомлення-рішення залишено в силі.
Відповідно до п. 56.15., 56.18. ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
З аналізу наведених норм ПК України випливає, що грошове зобов'язання (податковий борг) вважається неузгодженим лише за умови оскарження податкового повідомлення-рішення в межах строків, встановлених податковим законодавством. Зокрема, відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України, скарга на податкове повідомлення-рішення подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такого рішення платником податків.
Лише у випадку подання адміністративної скарги або звернення до суду у межах зазначеного строку настають передбачені правові наслідки у вигляді зупинення виконання грошового зобов'язання та визнання його неузгодженим до моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Натомість оскарження податкового повідомлення-рішення поза межами встановленого строку не зумовлює автоматичного визнання грошового зобов'язання неузгодженим та не припиняє обов'язку платника податків щодо його виконання.
Вказані вище спірні повідомлення-рішення боржник отримав 02.01.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Водночас, як зазначив в судовому засіданні представник апелянта та не спростовано представником боржника, ТОВ «Агро-Галич-ІФ» звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень із пропуском встановленого десятиденного строку.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями № 48619/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 753 756,25 грн, № 48600/13-01-07-11 від 11.11.2024 на суму 6 278 915,00 грн та № 48719/13-01-24-10 від 11.11.2024 на суму 611 843,95 грн є узгодженими у розумінні ПК України, оскільки боржником оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень здійснено поза межами встановленого п. 56.3 ст. 56 ПК України десятиденного строку, що не тягне правових наслідків у вигляді зупинення виконання грошового зобов'язання та визнання його неузгодженим.
Факт узгодження відповідних грошових зобов'язань, у поєднанні з їх несплатою у встановлений законом строк, свідчить про набуття ними статусу податкового боргу, який відповідно до приписів ПК України підлягає погашенню у порядку, визначеному законом, та може бути заявлений контролюючим органом як грошові вимоги у справі про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що заявлені грошові вимоги є конкурсними в розумінні КУзПБ, а тому правомірно заявлені кредитором в межах справи про банкрутство протягом встановленого тридцяти денного строку.
Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
За результатами розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
За таких обставин, вказані грошові вимоги контролюючого органу на суму 13 644 515,20 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у встановленому законом порядку.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що станом на момент розгляду цієї справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/722/25 не набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що за насідками розгляду апеляційної справи №380/722/25 щодо визнання незаконним та скасування спірних податкових повідомлень - рішень та набранням рішення суду у цій справі законної сили, ухвала (постанова) про визнання грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області до боржника може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про неузгодженість спірних податкових повідомлень-рішень виключно з підстав їх оскарження у судовому порядку, не врахував положення ПК України щодо строків такого оскарження, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відмову у визнанні грошових вимог у зазначеній частині.
За наведених підстав, ухвала суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про визнання грошових вимог контролюючого органу.
Також підлягає зміні ухвала суду за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області у сумі 13 644 515,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на боржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівської області задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 у справі №914/406/25 в частині відмови у визнанні грошових вимог кредитора Головного управління ДПС у Львівської області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» у розмірі 13 644 515,20 грн скасувати.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівської області у розмірі 13 644 515,20 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» визнати.
3. Змінити ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2025 у справі №914/406/25 за результатами попереднього засідання в частині грошових вимог кредитора Головного управління ДПС у Львівської області. Внести до переліку визнаних кредиторів грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівської області до боржника у розмірі 13 644 515,20 грн.
4. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Галич-ІФ» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 172; код ЄДРПОУ 41838260) на користь Головного управління ДПС у Львівської області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) 7 267, 2 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку та на умовах, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК