Справа № 740/5144/25 Головуючий у 1 інстанції Дударець Д. В.
Провадження № 33/4823/18/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
16 лютого 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката Мусієнка В.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2025 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 31 серпня 2025 року о 23 год. 10 хв. в м. Ніжині, по вул. Шевченка, 116, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «АУДІ А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на електроопору. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху.
Також, 31 серпня 2025 року о 23 год. 10 хв. в м. Ніжині, по вул. Шевченка, 116, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем «АУДІ А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі відмовився під запис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ним транспортним засобом. Посилається на те, що відеозапис працівників поліції не відображає усіх обставин події та не є безперервним. Також, ставить під сумнів направлення на огляд на стан сп'яніння. Окрім цього, акцентує увагу на тому, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника (в режимі відеоконференції), які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Дані вимоги Закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, зокрема: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439911 від 01.09.2025 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 , і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.21); схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення, із описом відповідних пошкоджень транспортного засобу (а.с.22) та іншими зібраними по справі доказами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі - Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №439917 від 01.09.2025 року, ОСОБА_1 31 серпня 2025 року о 23 год. 10 хв. в м. Ніжині, по вул. Шевченка, 116, Чернігівської області, керував автомобілем «АУДІ А6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу драгер або в медичному закладі відмовився під запис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції, на яких зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.9).
Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів вбачається, як працівники поліції, прибувши на місце події, під час спілкування із ОСОБА_1 , останній повідомляє, що не впорався із керуванням транспортного засобу та здійснив наїзд на електроопору (23:29:10), а також, що він рухався у крайній правій смузі і йому стало погано (00:33:07). При цьому, на місці події перебували і інші особи, які стверджували, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу, і це свідчить про те, що саме він виконував функцію водія.
При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній категорично відмовився.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану алкогольного сп'яніння, в разі проходження на вимогу працівника поліції відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, і зумовило таку його поведінку.
Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкоголю та намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адмінматеріали, при цьому прохав вимкнути нагрудну камеру та пропонував грошові кошти, за що був попереджений про кримінальну відповідальність, що також свідчить про спробу останнього уникнути відповідальності за вчинене.
При цьому, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було зафіксовано на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріали не можуть слугувати належними доказами, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно, є непереконливими, оскільки відеозаписи є лише одними із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.
Крім того, на відеозаписах чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даних відеозаписів відсутні.
Направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.08.2025 року, яке має місце у матеріалах справи (а.с.3), на що безпосередньо звертає увагу апелянт у поданій апеляційній скарзі, в даному випадку, судом апеляційної інстанції не може бути взято до уваги, оскільки відносно останнього було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівника поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколів щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав та складання протоколів до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте, статті 124, 130 КУпАП до цього переліку не входять.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що мають місце в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, не впорався із керуванням автомобілем, здійснивши наїзд на електроопору та у подальшому на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, яка є найбільш суворою, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчинених правопорушеннях, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач