16 лютого 2026 року
м. Київ
справа №200/7706/25
адміністративне провадження № К/990/6048/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №200/7706/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01 січня 2020 року по 19 березня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01 січня 2020 року по 19 березня 2023 року, ураховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01 січня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2025 року у справі №200/7706/25 - повернуто апелянту.
11 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №200/7706/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою судді-доповідача Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено термін для усунення виявлених судом недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали відповідачу доставлено до електронного кабінету 06 грудня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Тобто, останнім днем виконання вищезазначеної ухвали є 15 грудня 2025 року, враховуючи вихідні дні.
Заявником у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, документ про сплату судового збору до суду не надходив.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку повернути апеляційну скаргу заявнику.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі №200/7706/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов