28 січня 2026 року
справа № 753/5960/25
провадження № 22-ц/824/1254/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Таскомбанк"
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Гуртової Катерини Вікторівни на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року, постановлене під головуванням судді Шаповалова К.В. за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2025 року АТ "Таскомбанк" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 11 лютого 2022 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір № 2921393-015 про надання кредиту. За умовами договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 100 000,00 грн строком на 36 місяців, під процентну ставку - 0,01 % річних та комісію - 1,9% щомісячно. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору, у нього утворилася заборгованість, яка складає 156 846,77 грн, з яких: 94 131,32 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15,45 грн - заборгованість за відсотками; 62 700,00 грн - заборгованість по комісії, та яку наразі позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 2921393-015 від 11 лютого 2022 року станом на 29 січня 2025 року на загальну суму 94 146,77 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1454,03 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Гуртова Катерина Вікторівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині незадоволених вимог, постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір між сторонами укладено у 2022 році, відповідач протягом тривалого часу після його укладення та під час розгляду справи, жодних заперечень щодо його умов не заявляв, будь-яких претензій чи незгоди з пунктами кредитного договору не висловлював та не здійснював дій щодо відмови від договору та здійснював часткове погашення наявної заборгованості та комісії.
Із матеріалів справи слідує, що сторонами було укладено договір про надання споживчого кредиту та у письмовій формі досягнуто згоди усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру комісії за обслуговування кредитом, розміру процентів за користування кредитом та графіку платежів.
Розрахунок заборгованості та виписка з клієнтських рахунків, сформована відповідно до норм діючого законодавства є належним доказом по справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, то в іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Відмовляючи в задоволення вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови кредитного договору від 21 січня 2020 року про встановлення комісії є нікчемними, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості з комісії 62 700,00 грн, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 було підписано заяву-договір № 2921393-015 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до умов договору загальна сума кредиту склала 100 000,00 грн, строк кредиту - 36 місяців, процентна ставка - 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредиту - 1,9% щомісячно та нараховується щомісячно, в перший банківський день розрахункового періоду.
Умовами договору передбачено, що кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок № НОМЕР_1 , операції за якими здійснюються із використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 вбачається, що шляхом підписання заяви-договору позичальник підтверджує, що банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, комісія з обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Оскільки банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахункове - касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» ,що також узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість відмови суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості з комісії в розмірі 62 700,00 грн.
Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Гуртової Катерини Вікторівни залишити без задоволення..
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді