28 січня 2026 року
справа № 369/6170/25
провадження № 22-ц/824/1150/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2025 року, постановлене під головуванням судді Янченка А.В. у справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Нікушиної Валерії Сергіївни про забезпечення позовної заяви, -
Представник заявника ОСОБА_1 - адвоката Нікушина Валерія Сергіївна звернулася до суду 09.04.2025 року з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 має намір подати до Києво-Святошинського районного суду Київської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (далі ТОВ «ФК «Толока») про визнання зобов'язання вчинити дії, зокрема зобов'язати ТОВ «ФК «Толока» поновити позивача у реєстрі інвесторів, які брали участь в інвестуванні будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , закріпивши за ним об'єкти інвестування майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, (надалі Об'єкт інвестування); зобов'язати ТОВ «ФК «Толока» видати позивачу довідку про набуття у власність об'єкту інвестування однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . номер об'єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, (надалі Об'єкт інвестування) та внести дані щодо нього до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов'язаний передати у власність об'єкт інвестування однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2.
25.03.2025 року позивачу стало відомо з Інформаційної довідки № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року про те, що Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 35008087) відносно особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Фінансова компанія «Толока» (код ЄДРПОУ 32955460) накладено арешт на вищевказану квартиру на підставі Постанови Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві серія та номер: 53667939 від 23.05.2017 року.
Таким чином, наразі спірний об'єкт інвестування, який мав би бути зареєстрований за позивачем зареєстровано за відповідачем, та перебуває під арештом з інших підстав, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року.
Тобто, на думку ОСОБА_1 існують реальні ризики, що даний спірний об'єкт нерухомості буде реалізовано в майбутньому, оскільки дані дії частково були реалізовані відповідачем.
Зокрема, відповідно до Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 290204555 від 14.12.2021 року, спірна квартира була зареєстрована на третю особу - ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ТА ГРОШІ», код ЄДРПОУ 39165528.
Надалі, спірний об'єкт повторно зареєстровано за відповідачем, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765240 від 17.01.2024 року.
Як зазначає заявник, відповідач неодноразово вдається до незаконних дій щодо реєстрації права власності спірної квартири за третіми особами, що створює ризики незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що звернення до суду з позовом мотивоване саме відновлення права власності апелянта на нерухоме майно.
Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане та може настати в майбутньою, фактично неможливо, але користування, проживання відповідача у спірній квартирі та невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик її подальшого знищення/пошкодження з метою унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а дії відповідача підтверджують спрямованість таких дій.
У поясненнях на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Толока» - Мосюк Мирослава Миколаївна зазначає, що позивачка не навела переконливих доводів та не надала будь-яких доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.
Обраний вид забезпечення позову виходить за межі предмета спору та призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «ФК «Толока» .
В судовому засіданні представник відповідача Мосюк М.М.проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
Апелянт в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 08.11.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толока» (далі Управитель, Відповідач) та ОСОБА_3 укладено договір №183/1-82 про участь у фонді фінансування будівництва (далі Договір ФФБ).
Відповідно до п. 1 Договору ФФБ довіритель на підставі повного визнання ним правил фонду фінансування будівництва, що затверджені Наказом № 22-11/12 від 22 листопада 2012 року (далі правила фонду), надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А.
За приписами п. 2 Договору ФФБ довіритель приймає на себе зобов'язання виконувати правила фонду та передати управителю в обсягах та на умовах цього договору кошти в управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування, визначеного у пункті 6 цього договору.
Пунктом 6 Договору ФФБ визначено, що за довірителем закріплюється об'єкт інвестування з такими основними характеристиками: квартира, IV черга будівництва житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 , номер об'єкта інвестування 183/1, поверх 16, 1 кімната, загальна площа 51,60 м2, надалі Об'єкт інвестування.
20.12.2016 року між Управителем та ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про участь у фонді фінансування удівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року, відповідно до якої оформлено уступку прав довірителя на користь ОСОБА_4 . Всі кошти, сплачені ОСОБА_3 в сумі 683 700,00 грн вважаються закріпленими за правонаступником ОСОБА_4 . Управителем підтверджено, що правонаступником та Довірителем проведено повний розрахунок на майнові права на Об'єкт інвестування.
29.01.2018 року між Управителем та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_5 укладено Додаткову угоду № 2 Договору про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року (далі Додаткова угода № 2), відповідно до якої оформлено уступку прав довірителя на користь Позивача. Всі кошти, сплачені ОСОБА_3 в сумі 683 700,00 грн. вважаються закріпленими за правонаступником ОСОБА_1 . Управителем підтверджено, що правонаступником та Довірителем проведено повний розрахунок на майнові права на Об'єкт інвестування.
Таким чином, на підставі Додаткової угоди № 2 відбулась уступка права вимоги за Договором ФФБ на Об'єкт інвестування. Отже, Довірителем у договорі про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016 року на даний час виступає Позивач.
Відповідно до пункту 4 Договору ФФБ після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за Довірителем Об'єкт інвестування та видає Довірителю свідоцтво про участь у фонді, в якому зазначається: вид фонду; дані Довірителя; дата видачі свідоцтва; закріплений за Довірителем об'єкт інвестування; запланована дата введення об'єкту в експлуатацію (місяць і рік); сума коштів, передана Довірителем Управителю в управління; кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкта інвестування; графік внесення довірителем коштів; витяг з договору про зобов'язання забудовника перед управителем, який діє в інтересах довірителя, щодо спорудження об'єкта будівництва та передачі у власність довірителя об'єкта інвестування.
У разі зміни будь-яких даних, що зазначені у свідоцтві про участь у фонді, таке свідоцтво підлягає заміні.
На виконання вимог пункту 6 Договору 29.01.2018 року ФФБ Управителем видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 183/1-B2.
У відповідності до даного свідоцтва, за Довірителем, ОСОБА_1 , закріплено 100% загальної проектної площі Об'єкта інвестування. Також у наведеному вище свідоцтві сторонами погоджено, що ОСОБА_1 до фонду фінансування будівництва внесено кошти в сумі 683 700,00 грн.
Того ж дня між Управителем та Позивачем укладено додаткову угоду № 3 до Договору ФФБ (далі Додаткова угода № 3). Відповідно до зазначеної угоди Сторони узгодили, що у зв'язку з тим, що фактична загальна площа об'єкта інвестування, вказаного у Договорі, за даними Технічного паспорта, становить 52,40 м2, та є більшою на 0,80 м2, від проектної загальної площі, яка зазначена в договорі, Довіритель зобов'язується сплатити Управителю різницю між фактичною та проектною площами об'єкта інвестування в сумі 11 600,00 грн., виходячи з поточної ціни вимірної одиниці Об'єкта інвестування на день підписання даної Угоди.
Загальна вартість Об'єкта інвестування складає 695 300,00 грн., загальна фактична площа об'єкта інвестування збільшилась на 0,80 м2 та складає 52,40 м2.
Того ж дня між сторонами укладено Акт уточнення загальної площі Об'єкта інвестування до Договору про участь у фонді фінансування будівництва виду А № 183/1-В2 від 08.11.2016, відповідно до якого за даними технічного паспорта, виданого ТОВ «Оксі-К Консалтинг», фактична загальна площа об'єкта інвестування складає 52,40 м2. Різниця між фактичної та проектною площею об'єкта інвестування становить 0,80 м2.
Згідно квитанції №211210072 від 12.11.2018 року, Позивачем були доплачені грошові кошти за збільшену на 0,80 кв.м. фактичну загальну площу об'єкта інвестування в сумі 12 400,00 грн.
Таким чином, обов'язок Позивача з фінансування Об'єкту інвестування за Договором виконаний у повному обсязі.
Після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та здійснення остаточних розрахунків Довірителя з Управителем, Управитель, згідно з п. 7 Договору, зобов'язаний: передати Довірителю майнові права на такий об'єкт за договором про уступку майнових прав; надати Довірителю в обмін на свідоцтво про участь у фонді довідку про право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об'єкта інвестування; включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов'язаний передати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування.
Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ) за https://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=subgaluz&order=DESC та посиланням відповіді Департаменту ДАБІ у Київській області № 1010-611/03 від 27.05.2019 декларацію про готовність об'єкта житлового комплекс,. IV черга, Корпус Г; АДРЕСА_2 (далі житловий комплекс) до експлуатації зареєстровано в березні 2017 року.
Отже, станом на березень 2017 року житловий комплекс введено в експлуатацію. Проте, Відповідач ухилився від виконання вищевказаних обов'язків за Договором ФФБ.
15.03.2019 року на адресу Відповідача був направлений лист від 14.03.2019р. з додатками, відповідно до якого Позивач просив Відповідача у триденний строк: надати ОСОБА_1 довідку про право ОСОБА_1 , як довірителя за Договором, на набуття у власність закріпленого за нею об'єкта інвестування відповідно до Договору про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016р. та додатків до нього; передати ОСОБА_1 майнові права на об'єкт інвестування, який визначений Договором про участь у фонді фінансування будівництва №183/1-В2 від 08.11.2016р. та додатків до нього, за договором про уступку майнових прав.
Зважаючи на вищенаведене, заявник не може у повній мірі скористатись своїми правами на майно.
Тому на підставі вище наведеного заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.
Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Верховний Суд в постанові від 19.11.2020 у справі №334/6521/19 навів наступний правовий висновок.
Забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 290204555 від 14.12.2021 року, спірна квартира була зареєстрована на третю особу - ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ТА ГРОШІ», код ЄДРПОУ 39165528.
Надалі, спірний об'єкт повторно зареєстровано за відповідачем, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765240 від 17.01.2024 року.
25.03.2025 року позивачу стало відомо з Інформаційної довідки № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року про те, що Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 35008087) відносно особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ «Фінансова компанія «Толока» (код ЄДРПОУ 32955460) накладено арешт на вищевказану квартиру на підставі Постанови Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби в м. Київ Головного територіального управління юстиції в м. Києві серія та номер: 53667939 від 23.05.2017 року.
Таким чином, наразі спірний об'єкт інвестування, який мав би бути зареєстрований за позивачем зареєстровано за відповідачем, та перебуває під арештом з інших підстав, що підтверджується Інформаційною довідкою № 5005099229245-16448765243 від 25.03.2025 року.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В постановах Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказано, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У даній справі звернення ОСОБА_1 про забезпечення позову обумовлені тим, що ТОВ «ФК «Толока» вдається до дій щодо реєстрації права власності спірної квартири за третіми особами, що створює ризики незабезпечення ефективного захисту порушених прав апелянта, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав апелянта, за зихистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, існують підстави, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням всього вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним ефективно захищаються законні інтереси позивачів на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення.
При цьому суд зазначає, що арешт на майно не завдає жодних збитків власнику майна, оскільки останній вільний у праві користуватися майном у період дії заходу забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про часткове забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2025 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Нікушиної Валерії Сергіївни про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
В іншій частині заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 12 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді