28 січня 2026 року
справа № 761/29453/23
провадження № 22-ц/824/462/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Сахабутдінова Віктора Юрійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року, постановлене під головуванням судді Мальцева Д.О. у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у вигляді 3% річних, -
У серпні 2023 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у вигляді 3% річних у розмірі 10 000, 00 швейцарських франків, а також стягнути судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 в березні 2008 року було укладено Кредитний договір №063-2008-917. Відповідно до умов Кредитного договору , ОСОБА_1 отримала у Банку кредит в сумі 315 000, 00 дол. США, строком до 10.03.2038 року зі сплатою 11, 95% річних за користування кредитом. Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Умовами договору передбачено дострокове повернення кредиту у випадку сплати чергового платежу. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернення кредиту у визначені даним договором термін, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного Договору. Проте, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувались, тому Банк змушений був звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2014 року у справі №761/3968/13-ц задоволені в повному обсязі позовні вмоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №063-2008-917 від 26.03.2008 року в загальному розмірі 335 280, 93 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2011 року складає 2 675 038, 90 гривень, судовий збір 1700, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 грн., а всього 2 676 858, 90 грн.
На виконання зазначеного рішення, судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 вказаної вище суми боргу.
Вказаний виконавчий лист неодноразово направлявся на виконання до відділу державної виконавчої служби.
Станом на день подачі позовної заяви виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 було втрачено під час пересилки Солом'янським РВ ДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ).
Оскільки, вищевказане рішення суду не виконано, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідач на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у вигляді 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за рішенням від 13.02.2014 року, яким визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 за період з 10.07.2020 року по 23.02.2022 року становить 16 341, 50 дол. США та понесені судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Сахабутдінов Віктор Юрійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги обґрунтовані тим, що рішення суду є обов'язковим, зокрема і для відповідача, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Зауважує, що зобов'язання щодо сплати 3 % річних відповідачем нарахованих позивачем, виникло у зв'язку із зволіканням відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, та призвело до девальвації грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням. Таким чином, розмір процентної ставки 3% річних були визначені позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України, а не умов кредитного договору. Розрахунок заборгованості ж належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості 3 % річних, адже містить розпис розрахункового періоду, кількість днів простроченої заборгованості, залишок заборгованості на початок періоду та суму за ставкою 3 % річних.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив втрату права на примусове стягнення заборгованості за кредитом, відсутність активної процесуальної поведінки банку із реалізації захисту своїх прав і відповідно дійшов правильних висновків із застосуванням права щодо відмови у зодоволенні позову із стягнення 3 % річних. Таким чином, втрата права на примусове стягнення заборгованості виключає можливість 3 % річних за ст. 625 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача Сахабутдінов В.Ю. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було доведено достатніми та належними доказами наявність протиправного та умисного невиконання (неналежного виконання) судового рішення, за яким на користь позивача були стягнуті кошти, а тому пред'явлені позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за наведених в позові підстав, на думку суду, не ґрунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 в березні 2008 року було укладено Кредитний договір №063-2008-917. Відповідно до умов Кредитного договору , ОСОБА_1 отримала у Банку кредит в сумі 315 000, 00 дол. США, строком до 10.03.2038 року зі сплатою 11, 95% річних за користування кредитом. Цільове призначення кредиту - на придбання майна, а саме: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувались, тому Банк змушений був звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2014 року у справі №761/3968/13-ц задоволені в повному обсязі позовні вмоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №063-2008-917 від 26.03.2008 року в загальному розмірі 335 280, 93 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2011 року складає 2 675 038, 90 гривень, судовий збір 1700, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 грн., а всього 2 676 858, 90 грн.
19.06.2014 року на виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист.
26.08.2015 р. головним державним виконавцем, Подпоріним Романом Олександровичем , відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
24.03.2017 року старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Пацуріною Оксаною Василівною, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Як зазначає позивач, оскільки, рішення суду є обов'язковим, зокрема, й для відповівдача, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з виплати суми заборгованості, у позивача виникли право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стиягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до розрахунку від 10.07.2023 року 3% річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за рішенням від 13.12.2014 року, яким визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 за період з 10.07.2020 року по 23.02.2022 становить 16 341,50 дол. США.
Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексуУкраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж у силу вимог частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 вказала, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Предметом позову по даній справі є стягнення з відповідача 3 % річних нарахованих на суму боргу в частині невиконаного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2014 року по справі № 761/3968/13-ц, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 063-2008-917 від 26.03.2008 року в загальному розмірі 335 280,93 дол США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.05.2001 року складає 2 675 038,90 грн, судовий збір 1 700,00 грн, витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 120,, грн, а всього 2 676 858,90 грн.
Зобов'язання щодо сплати 3 % річних відповідачем нарахованих позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України, виникло у зв'язку із зволіканням відповідача з виконання рішення суду, що набрало законної сили та призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням. Таким чином, розмір процентної ставки 3 % річних були визначені позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України, а не умов кредитного договору.
Згідно з розрахунку заборгованості, наданої позивачем, станом на 10.07.2023 року за період з липня 2020 року по лютий 2022 року заборгованість становить 16 341,50 дол. США.
Розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості 3 % річних, адже містить розпис розрахункового періоду, кількість днів простроченої заборгованості, залишок заборгованості на початок періоду за ставкою 3 % річних.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних нарахованих на суму боргу в частині невиконаного рішеннящодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Сахабутдінова Віктора Юрійовича задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у вигляді 3% річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у вигляді 3 % річних у розмірі 10 000,00 швейцарських франків, що становить 521 500,00 гривневому еквіваленту за курсом НБУ на момент ухвалення цієї постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» сплачений судовий збір у розмірі 13 713,22 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 12 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді