Справа № 367/1738/21
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1777/2025
18 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Кононовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року (суддя Кравчук Ю.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючий кооператив «14-16» про розірвання договору пайової участі в кооперативі, припинення права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнання права власності на майно,
встановив:
у березні 2021 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила:
розірвати договір про пайову участь у кооперативі № 13/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладений нею з ЖБК «Почаївський 3»;
припинити право власності ЖБК «Почаївський 3» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32148381 від 1 листопада 2016 року;
припинити право власності ЖБК «Почаївський 3» на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0340 га, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32157540 від 1 листопада 2016 року;
визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 0,1000 га;
визнати за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номер: 3210800000:01:036:0009 цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,034 га;
стягнути судовий збір.
Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, перебувала у її приватній власності на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 055161, виданого Відділом Держкомзему у м. Буча, Київської області. Також, у її приватній власності перебувала земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,034 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 7 жовтня 2016 року між нею та ЖБК «Почаївський 3» був укладений договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 (далі - Договір). Відповідно до п. 3.1 Договору пайовий внесок за цим договором становить 1 042 000грн. Згідно п. 3.2 Договору в якості 100% оплати пайового внеску Асоційований член вносить належні йому на праві власності дві земельні ділянки, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,034 га, та земельна ділянка кадастровим номером:3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га. Також, відповідно до п. 3.3 Договору Об'єкт нерухомості, що буде отриманий нею, як Асоційованим членом після здачі Об'єкта в експлуатацію, а його вартість буде становити 1 042 000грн, що є пропорційною вартістю внесеного нею паю (двох земельних ділянок). Відповідно до п. 3.7 Договору внесення земельних ділянок в якості паю є підставою для державної реєстрації права власності Кооперативом на ці Земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначала, що в подальшому, на підставі Договору її було прийнято в Асоційовані члени Житлово-будівельного кооперативу «Почаївський 3», про що свідчить довідка про членство в кооперативі. Крім того, між нею та кооперативом 7 жовтня 2016 року було підписано 2 акти приймання-передачі земельних ділянок з кадастровим номером:3210800000:01:036:0124, загальною площею 0,1000 га, та з кадастровим номером:3210800000:01:036:0009, загальною площею 0,034 га, по АДРЕСА_1 .
Позивачка посилалась на те, що на підставі вказаних актів приймання-передачі земельних ділянок державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради Журавською О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32148381 від 1 листопада 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером:3210800000:01:036:0124, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1000 га, за ЖБК «Почаївський 3» та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32157540 від 1 листопада 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0009, цільове призначення, якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,034 га, за ЖБК «Почаївський 3».
Позивачка стверджувала, що вона в повному обсязі виконала передбачені Договором зобов'язання, однак, на даний час ЖБК «Почаївський 3» не виконує повністю
умови Договору про пайову участь у кооперативі № 3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, будівництво на земельних ділянках, що внесені нею як пайова участь, не ведеться, будь-які взаємовідносини між нею та Кооперативом відсутні, передбачене Договором житло, вона не отримала, що порушує її права та потребує судового захисту у зв'язку з вибуттям з її власності земельних ділянок. Таким чином, внесений нею пай у вигляді земельних ділянок є поворотним внеском та у разі не виконання умов Договору підлягає поверненню.
Також, позивачка стверджувала, що у разі виходу або виключення з кооперативу, фізична або юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки в натурі.
Позивачка зазначала, що земельні ділянки вибули з її власності на підставі Договору про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року та актів приймання-передачі земельних ділянок. При цьому, договір підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом або за домовленістю сторін, а у випадку з нерухомим майном такі договори підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Однак, було допущено порушення вимог чинного законодавства щодо обов'язковості нотаріального посвідчення Договорів, предметом яких є об'єкти нерухомого майна.
Позивачка стверджувала, що на земельних ділянках, що внесені в якості пайового внеску, планувалося будівництво ЖК «Клубний дім Почаївський-3», який повинен був складатися з триповерхового багатоквартирного житлового будинку, та будівництво вищевказаного будинку повинно було розпочатися ще в 2016-2017 роках та завершитися протягом року. Однак, до теперішнього часу будівництво не завершено, і взагалі не ведеться протягом останніх років. Відповідно до п.4.4.5 Договору у строк один рік з дня одержання дозволу на початок виконання будівельних робіт щодо спорудження Об'єкту будівництва Кооператив зобов'язується збудувати вказаний об'єкт (повідомлення про початок будівництва КС 062161020936 отримано 11.04.2016). Відповідно до п.6.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов за даним Договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).
Позивачка посилалась на те, що порушення умов договору з боку відповідача є істотним та при укладенні договору про пайову участь у кооперативі № 4П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року асоційованого члена кооперативу, вона розраховувала отримати житло у власність, належним чином виконувала свої зобов'язання, передала відповідачеві земельні ділянки. Однак, через грубе порушення відповідачем строків будівництва, узгоджених сторонами, вищевказаного житла у свою власність вона не отримала.
Крім того позивачка зазначала, що об'єкт будівництва, а саме: житловий будинок мав бути завершений ще у 2018 році, але на даний час будівництво взагалі зупинено, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з позовом через необхідність захисту свого порушеного права на вільне володіння та розпорядження майном, що їй належало, оскільки на даний час земельні ділянки з кадастровим номером: 3210800000:01:036:0124,загальною площею 0,034 га, за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Житлово-будівельним кооперативом «Почаївський 3».
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року позов задоволено частково. Розірвано Договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом «Почаївський 3». У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та
ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивачка зазначає, що судом першої інстанції було необґрунтовано постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи, без з'ясування її думки та думки її представника про можливість і доцільність проведення заочного розгляду справи, як це передбачено статтею 280 ЦПК України.
Позивачка вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки її доводам з приводу того, що земельні ділянки вибули з її власності на підставі договору про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року та актів приймання-передачі земельних ділянок, які не були нотаріально посвідчені.
Також, позивачка зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що нею було обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки він порушуватиме права та законні інтереси інших асоційованих членів кооперативу. Зокрема, суд першої інстанції зробив неправильний висновок стосовно того, що спірні земельні ділянки не можуть бути повернуті їй в натурі, оскільки вони не збережені і на них розпочаті будівельні роботи, зведено об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі за грошові кошти, отримані в якості пайових внесків від інших асоційованих членів кооперативу, оскільки земельні ділянки, передані нею в якості пайової участі, збережені, на них не зводиться ніяких споруд.
Крім цього, позивачка вважає, що висновок суду про те, що задоволення позовних вимог призведе до порушення прав третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджується будь-якими наявними у матеріалах справи доказами. При цьому, треті особи скористались своїми правами на судовий захист, судом було задоволено позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розірвання договорів пайової участі у кооперативі і стягнення грошових коштів.
Позивачка стверджує, що відмовивши у позові, суд фактично позбавив її гарантованого Конституцією України права власності на житло та на земельні ділянки, які належали їй та її батькам задовго до вступу у кооператив. Крім цього, на спірній земельній ділянці розташований будинок, який належить їй на праві власності, та в якому зареєстрована вона, її донька та п'ятеро її дітей.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ЖБК «Почаївський 3» - адвокат Костюченко О.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, заочне рішення суду залишити без змін, посилаючись на безпідставне твердження позивачки про порушення вимог законодавства щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договору про пайову участь у кооперативі та актів приймання передачі земельних ділянок, оскільки згідно п. 3.1.12 статуту ЖБК «Почаївський 3» майно вноситься членами або асоційованими членами кооперативу на підставі акта приймання-передачі майна після державної реєстрації кооперативу, вимога про нотаріальне посвідчення якого відсутня. При цьому державна реєстрація права власності ЖБК «Почаївський 3» на спірні земельні ділянки відбулась 1 листопада 2016 року на підставі актів приймання-передачі від 7 жовтня 2016 року, згідно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, правомірність яких позивачка не оскаржує.
Також представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції встановив факт зведення об'єкта незавершеного будівництва на спірних земельних ділянках, яке мало місце в тому числі за рахунок коштів інших асоційованих членів кооперативу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, часткова забудова спірних земельних ділянок унеможливлює їх повернення позивачці в тому вигляді, у якому вони існували до моменту укладення договору. Крім цього, повернення позивачці спірних земельних ділянок унеможливлює звернення стягнення на об'єкт незавершеного будівництва, що мало місце у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № 74045807 з
примусового виконання рішень суду за позовами третіх осіб.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що позивачка із заявою про вихід із числа членів кооперативу не зверталась, загальні збори кооперативу не приймали рішень про припинення її членства в кооперативі та повернення паю в натурі. При цьому, згідно свого статуту, кооператив відповідає за зобов'язаннями усім своїм майном, разом з цим, на спірні земельні ділянки та об'єкт незавершеного будівництва звернуто стягнення в порядку виконання судових рішень, що унеможливлює витребування спірних земельних ділянок на користь позивачки.
Ухвалою апеляційного суду від 22 січня 2025 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Обслуговуючий кооператив «14-16», до якого перейшло право власності на спірні земельні ділянки.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про судове засідання, призначене на 18 червня 2025 року (с.с.33-42 т.3), у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_1 - адвокат Литвиненко Р.С. подав клопотання про проведення судового засідання у його відсутність (с.с.56 т.3), інші учасники справи причини неявки апеляційному суду не повідомили, тому на підставі статті 372 ЦПК України колегія суддів завершила судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко Р.С., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача - адвоката Костюченка О.В., який просив залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Бучанської міської ради № 345-14-V від 26 липня 2007 року громадянам, які до 31.12.2006 року не затвердили в установленому порядку проекти землеустрою або технічну документацію щодо відведення земельних ділянок, площею до 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах Бучі, згідно рішень Бучанської селищної ради, надано дозвіл на оформлення безоплатної приватизації земельних ділянок до 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, решта - для ведення особистого селянського господарства (с.с.45 т.1).
Рішенням Бучанської міської ради №1001/31-39-У від 25 вересня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Надано ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0340 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_1 в приватну власність земельну ділянку, загальною площею 0,03340 га для ведення особистого селянського господарства (с.с.48).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 055161 від 30 липня 2012 року ОСОБА_1 на підставі рішення Бучанської міської ради № 497/1/19 від 22 грудня 2011 року належала на праві власності земельна ділянка, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (с.с.46 т.1).
7 жовтня 2016 року між ЖБК «Почаївський 3» (кооператив) та ОСОБА_1 (асоційований член) був укладений договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 (далі - Договір), у пункті 1.1 якого зазначено, що цим договором регулюються відносини сторін, пов'язані з будівництвом, введенням в експлуатацію та отриманням квартири/частини житлового/індивідуального житлового будинку після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію житлового будинку в результаті участі
асоційованого члена в кооперативі та з оплатою (внесенням) ним пайового внеску (с.с.14-19 т.1).
Відповідно до пункту 1.2 Договору сторони домовились, що за згодою сторін адреса об'єкта будівництва, його технічна характеристика та технічна характеристика об'єкта нерухомості, що буде отриманий асоційованим членом після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, будуть вказані в договорі про внесення змін і доповнень до цього Договору. Вказаний договір про внесення змін і доповнень до цього Договору укладається ними в 30 - денний строк з дня одержання кооперативом дозволу на початок будівельних робіт щодо спорудження об'єкта будівництва (або іншого документа, необхідного для початку виконання будівельних робіт, передбаченого чинним законодавством України на момент одержання такого документа).
Відомості про укладення сторонами договору про внесення змін і доповнень до Договору в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 1.3. Договору сторони попередньо домовились, що об'єкт нерухомості, який буде отриманий асоційованим членом після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, матиме загальну площу не менше 100кв.м.
Відповідно до пункту 2.2 Договору кооператив організовує та здійснює будівництво Об'єкта будівництва та вводить його в експлуатацію.
Згідно пункту 2.3 Договору після введення об'єкта будівництва в експлуатацію асоційований член отримує у власність на своє ім'я об'єкт нерухомості та реєструє право власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 3.1 Договору пайовий внесок за цим Договором становить 1 042 000 (один мільйон сорок дві тисячі) гривень 00 копійок.
Згідно пункту 3.2 Договору в якості оплати 100% пайового внеску асоційований член вносить належні йому на праві власності дві земельні ділянки:
підпункт 3.2.1 Договору: адреса першої земельної ділянки: АДРЕСА_1 (далі - Земельна ділянка 1). Земельна ділянка 1 належить асоційованому члену на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 66394246 від 22 серпня 2016 року, за даними якої Земельна ділянка 1 має реєстраційний номер 1006584132108, номер запису про право власності: 16025013, кадастровий номер: 3210800000:01:036:0009, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площа, 0,034 га;
підпункт 3.2.2 Договору: адреса другої земельної ділянки: АДРЕСА_1 (далі - Земельна ділянка 2). Земельна ділянка 2 належить асоційованому члену на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 055161, виданим Відділом Держкомзему у м. Буча, Київської області 30 липня 2012 року, за даними якого Земельна ділянка 2 має кадастровий номер: 3210800000:01:036:0124, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площа 0,1000 га.
Відповідно до пункту 3.3. Договору сторони домовились, що об'єкт нерухомості, що буде отриманий асоційованим членом після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, сторони оцінюють в розмірі 1 042 000 ( один мільйон сорок дві тисячі) гривень 00 копійок.
Згідно пункту 3.4. Договору сторони домовились, що вони оцінюють внесену земельну ділянку № 1, яка є пайовим внеском згідно цього Договору, в розмірі 264 160 (двісті шістдесят чотири тисячі сто шістдесят) гривень 00 копійок.
Сторони домовились, що вони оцінюють внесену Земельну ділянку № 2, яка є пайовим внеском згідно Договору, в розмірі 777 840 (сімсот сімдесят сім тисяч вісімсот сорок тисяч) 00 копійок.
Асоційований член стверджує, що на момент укладення цього договору вказані вище земельні ділянки не перебувають під арештом чи забороною, щодо них не ведуться судові спори, вони не заставлені, у податковій заставі не перебувають, відносно них не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, відсутні обмеження щодо використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням, треті особи не мають прав на вищевказані земельні ділянки.
Вказані земельні ділянки вільні від забудов.
Відповідно до пункту 3.5 Договору передача земельних ділянок здійснюється в день підписання цього Договору шляхом підписання акта приймання-передачі у порядку, встановленому чинним законодавством щодо передачі нерухомого майна в якості пайового внеску до кооперативу.
Згідно пункту 3.6 Договору внесення земельних ділянок в якості паю здійснюється з метою формування земельної ділянки, необхідної для спорудження на ній об'єкта будівництва.
Відповідно до підпункту 4.4.5 пункту 4.4 Договору кооператив зобов'язаний у строк один рік з дня одержання дозволу на початок будівельних робіт щодо спорудження об'єкта будівництва збудувати об'єкт будівництва.
Згідно витягу з реєстру містобудівної документації повідомлення № КС 062161020936 про початок будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , було отримано 11 квітня 2016 року (с.с.55-65 т.1).
Згідно пункту 5.1 Договору договір вважається укладеним з дня його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та вважається виконаним та таким, що припинив свою дію, з дня державної реєстрації асоційованим членом права власності на квартиру на своє ім'я та реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 6.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов за даним Договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).
7 жовтня 2016 року між ЖБК «Почаївський 3» (кооператив) та ОСОБА_1 (асоційований член) був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки № П3/1/01-1, згідно якого асоційований член передає в якості пайового внеску до кооперативу земельну ділянку, кадастровий номер: 3210800000:01:036:0009, площею 0,034 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 66394246 від 22 серпня 2016 року, а кооператив приймає вищевказану земельну ділянку в якості пайового внеску. Оціночна вартість земельної ділянки складає 264 160грн. Земельна ділянка не зайнята та вільна від забудов (с.с.24 т.1).
Також, 7 жовтня 2016 року між ЖБК «Почаївський 3» (кооператив) та ОСОБА_1 (асоційований член) був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки № П3/1/01, згідно якого асоційований член передає в якості пайового внеску до кооперативу земельну ділянку, кадастровий номер: 3210800000:01:036:0124, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 055161, виданим Відділом Держкомзему у м. Буча Київської області 30 липня 2012 року, а кооператив приймає вищевказану земельну ділянку в якості пайового внеску. Оціночна вартість земельної ділянки складає 777 840грн. Земельна ділянка не зайнята та вільна від забудов (с.с.25 т.1).
На підставі зазначених актів приймання-передачі земельних ділянок 26 жовтня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Ірпінської міської ради
Київської області Журавською О.М. зареєстровано право власності ЖБК «Почаївський 3» на зазначені земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (с.с.20-23 т.1).
8 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ЖБК «Почаївський 3» був укладений акт прийому-передачі документів, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ЖБК «Почаївський 3» отримав наступні документи: інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66394246 від 22 серпня 2016 року (оригінал); державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 055161 від 20 січня 2016 року (оригінал). Також, ЖБК «Почаївський 3» передало, а ОСОБА_1 отримала наступні документи: договір про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року (оригінал); акт приймання-передачі земельної ділянки № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року; акт приймання-передачі земельної ділянки № П3/1/01-1 від 7 жовтня 2016 року (оригінал); інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 66394246 від 22 серпня 2016 року (копія); державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 055161 від 20 січня 2016 року (копія) (с.с.44 т.1).
Відповідно до довідки від 23 липня 2018 року, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Почаївський 3», ОСОБА_1 являється асоційованим членом ЖБК «Почаївський 3» з 7 жовтня 2016 року (с.с.26 т.1).
25 січня 2021 року позивачка направила до ЖБК «Почаївський 3» заяву про вихід з кооперативу та повернення внесеного паю (с.с.66 т.1).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем істотно порушені взяті на себе зобов'язань за договором про пайову участь у кооперативі № ПЗ/1/01 від 7 жовтня 2016 року, що призвело до неможливості одержання ОСОБА_1 об'єкта нерухомості, на одержання якого вона розраховувала при укладенні договору, у строк, встановлений договором, що є підставою для розірвання договору про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЖБК «Почаївський 3».
Разом з цим, суд зазначив, що спірні земельні ділянки не можуть бути повернуті позивачці в натурі, оскільки на них проведено частину будівельних робіт, зведено об'єкт незавершеного будівництва, в тому числі за грошові кошти, отримані в якості пайових внесків від інших асоційованих членів кооперативу, тому позивачкою було обрано неефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів, так як у випадку задоволення позову будуть порушені права та інтереси інших членів кооперативу, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Переглядаючи заочне рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» визначено, що статут кооперативу, зокрема повинен містити відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальності за порушення зобов'язань по їх сплаті.
Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Відповідно до підпункту 1.4.1 пункту 1.4 Статуту ЖБК «Почаївській 3», затвердженого рішенням загальних зборів ЖБК «Почаївський 3» від 26 вересня 2016 року (далі - Статут), кооператив організовується з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів (асоційованих членів) кооперативу на засадах самоврядування, а саме забезпечення житлом членів (асоційованих членів) кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва житлових будинків за власні кошти кооперативу, з допомогою кредитних та позичених коштів.
Пунктом 3.1.5. Статуту визначено, що пайовий внесок - це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна та/або грошових коштів.
Згідно підпункту 3.1.12 пункту 3.1 Статуту майно, що вноситься членами або асоційованими членами кооперативу, вноситься ними на підставі акта приймання-передачі майна після державної реєстрації кооперативу. Акт повинен містити опис майна, що вноситься, його грошову оцінку, дату, на яку майно вноситься до кооперативу, підпис члена (асоційованого члена) кооперативу, що вносить таке майно, підпис голови правління/голови кооперативу та печатку кооперативу.
Відповідно до підпункту 3.1.13 пункту Статуту акт укладається в 2-х оригінальних примірниках, з яких один залишається у члена кооперативу, що вносить вклад майном, а другий зберігається у кооперативі (у разі, якщо передача майна потребує державної реєстрації, то акт складається у 3-х примірниках, третій із яких передається до органу реєстрації). Майнові внески оцінюються у грошовій формі.
Пунктом 3.2.3. Статуту передбачено, що у разі виходу або виключення з кооперативу член (асоційований член) одержує внесений ним пайовий внесок у тому вигляді, в якому він був внесений (грошові кошти/майно/майнові права) у відповідності до договору, який укладається між кооперативом та асоційованим членом при вступі до кооперативу.
Пунктом 4.4.4. Договору про пайову участь сторони визначили, що кооператив зобов'язаний забезпечити необхідний комплекс робіт із будівництва об'єкта будівництва відповідно до затвердженого проекту з додержанням ДБН, СНіП та діючих в Україні нормативно-технічних вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм прожежної безпеки та охорони праці.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передані позивачкою відповідачу земельні ділянки є пайовим внеском, який сплачений на виконання договору про пайову участь у кооперативі, що пов'язано з будівництвом, введенням в експлуатацію та отриманням квартири після закінчення будівництва та вводу в експлуатацію житлового будинку.
Договори, на підставі яких здійснюється придбання у власність об'єкта житлової нерухомості, мають інвестиційний характер.
Кооператив як юридична особа - сторона договору про пайову участь, не є виконавцем будівельних робіт. Кооператив, як правило, укладає договір підряду із безпосереднім виконавцем робіт (юридичною особою, яка має відповідні права та ресурси для виконання будівельних робіт).
У відповідності до частини третьої статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (у редакції станом на момент укладення договору про пайову участь) було визначено, що інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Уклавши договір з відповідачем, позивачка набула права асоційованого члена кооперативу та виступила у якості замовника послуги із забезпечення будівництва об'єкту нерухомості (квартири/частини житлового/індивідуального житлового будинку) для особистих потреб за рахунок пайового внеску.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання і житловий будинок не збудував, а на спірних земельних ділянках знаходиться об'єкт незавершеного будівництва.
У відповідності до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
З правової позиції, висловленої Верховним Судом у своїх постановах від 07 серпня 2018 року у справі №910/22259/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/22454/17, від 28 серпня 2018 року у справі №910/20932/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/21033/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 19 лютого 2019 року у справі №910/4427/18, від 03 грудня 2019 року у справі №910/5001/19, від 10 грудня 2019 року у справі №926/1557/18, від 29 січня 2020 року у справі №920/221/19, вбачається, що істотним є таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Судом встановлено, і сторонами не заперечується, що ЖБК «Почаївський 3» не виконав взятих на себе зобов'язань і у терміни, визначені у Договорі, не здійснив
будівництво об'єкта будівництва, який позивачка розраховувала отримати у власність, тому суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для розірвання укладеного сторонами договору про пайову участь у кооперативі № П3/1/01 від 7 жовтня 2016 року, укладеного між ЖБК «Почаївський 3» та ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга не містить доводів незаконності рішення суду в цій частині.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (частини друга, п'ята статті 653 ЦК України).
Пунктом 3.2.3. Статуту кооперативу передбачено, що у разі виходу або виключення з кооперативу член (асоційований член) одержує внесений ним пайовий внесок у тому вигляді, в якому він був внесений (грошові кошти/майно/майнові права) у відповідності до договору, який укладається між кооперативом та асоційованим членом при вступі до кооперативу.
25 січня 2021 року позивачка направила до ЖБК «Почаївський 3» заяву про вихід з кооперативу та повернення внесеного паю (с.с.66 т.1).
Однак, заява відповідачем розглянута не була.
Пунктом 6.1. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов за даним договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими винними діями (бездіяльністю).
Отже, умовами укладеного сторонами договору не передбачено повернення позивачці земельних ділянок, внесених як пайовий внесок у кооператив, а передбачено отримання відшкодування заданих збитків невиконанням взятих кооперативом на себе зобов'язань.
Крім того, судом встановлено, що на спірних земельних ділянках розташований об'єкт незавершеного будівництва, який зведений за кошти інших членів кооперативу, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог зачіпає інтереси інших членів кооперативу.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що земельні ділянки, передані позивачкою в якості пайової участі, збережені, і на них не зводиться ніяких споруд, належними доказами не підтверджені.
Також колегія суддів враховує, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі № 367/2164/21 задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсея І.М. та звернуто стягнення на об'єкт незавершеного будівництва: житловий будинок садибного типу, відсоток готовності об'єкта - 19 %, площею забудови 622,8 кв. м., що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 3210800000:01:036:0124, площею 0,1 га та земельну ділянку кадастровий номер: 3210800000:01:036:0009, площею 0,034 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
5 вересня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Мойсеєм І.М. складено акт № НОМЕР_1/24-1 про проведений електронний аукціон, згідно якого переможцем аукціону сплачено кошти у повному обсязі на рахунок приватного виконавця за придбане майно: об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок садибного типу, готовністю 19 %, площею забудови 622,8 кв.м, земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:036:0124, площею 0,1 га та земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:036:0009 площею 0,034 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (с.с.208-209 т.2).
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав № 403405125 та 403408830 від 12 листопада 2024 року, спірні земельні ділянки перебувають у власності Обслуговуючого кооперативу «14-16» на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) № 5334, виданого приватним нотаріусом Бучанського районного
нотаріального округу Київської області Лопатенко В.В. (с.с.212, 213 т.2).
Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 751/1620/23 зазначав, що витребувати можна лише те майно, яке є в наявності та фактично перебуває у незаконному володінні відповідача. Якщо ж майно, яке перебуває у чужому володінні, видозмінилася, було перероблене чи знищене, а позивач довів, що вказане майно йому належить, то в такому випадку стягується вартість майна. Інакше виконати судове рішення про задоволення позову буде неможливо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав та законних інтересів позивачки, у даному випадку, є звернення з позовом про відшкодування на її користь вартості спірних земельних ділянок, внесених нею в якості паю до ЖБК «Почаївський 3», оскільки такий спосіб захисту буде сприяти відновленню порушених прав позивачки та не призведе до порушення прав інших членів кооперативу.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивачки про те, що відмовивши у позові, суд фактично позбавив її гарантованого Конституцією права власності на житло та на земельні ділянки, які належали їй та її батькам задовго до вступу у кооператив, оскільки зі змісту заочного рішення вбачається, що суд першої інстанції не відмовляв позивачці у захисті її порушеного права, а лише вказав на те, що нею було невірно обрано спосіб судового захисту, що є підставою для відмови у позові, однак не перешкоджає зверненню до суду з іншими позовними вимогами.
Крім того, укладаючи договір про пайову участь у кооперативі, позивачка діяла на власний розсуд і здійснила розпорядження належними їй земельними ділянками.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на спірній земельній ділянці розташований будинок, у якому зареєстровані позивачка, її дочка та п'ятеро її дітей, належними доказами не підтверджені, а відповідно до пункту 3.4. Договору та пунктів 3 актів приймання-передачі спірних земельних ділянок, земельні ділянки вільні від забудов.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував, що Договір про пайову участь та акти приймання-передачі земельних ділянок не були нотаріально посвідчені, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до частини першої статті 209 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року (в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок за відповідачем), для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески тощо) подаються: 1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна; 3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою); 4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача майна здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).
Отже, аналіз зазначених норм свідчить, що договір про передачу нерухомого майна, як пайового внеску до кооперативу, посвідчується нотаріально тільки у випадку, якщо про це домовилися сторони договору.
Укладений сторонами договір про пайову участь не містить домовленість сторін про нотаріальне посвідчення договору, а відтак дана обставина не може бути підставою
для висновку про нікчемність зазначеного договору.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції ухвалив заочне рішення без з'ясування думки позивачки та думки її представника про можливість та доцільність проведення заочного розгляду справи, не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Протокол судового засідання від 3 червня 2024 року не містить запису про обговорення судом з учасниками справи можливості проведення заочного розгляду справи, тому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив заочне рішення у справі без з'ясування думки представника позивачки.
Разом з цим, частина 2 статті 376 ЦПК України передбачає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Частина 3 статті 376 ЦПК України визначає, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Отже, ухвалення судом заочного рішення без з'ясування думки позивача або його представника про можливість проведення заочного розгляду справи не є обов'язковою підставою для скасування заочного рішення суду.
При цьому, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, що ухвалення судом рішення у заочному порядку призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, заочне
рішення Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук