Справа № 752/2007/26
Провадження № 1-кс/752/903/26
26 січня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві (шляхом проведення відеоконференції) клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026100010000138, відомості про яке 24.01.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участі:
прокурора (шляхом проведення відеоконференції) - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_6
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 днів, без можливості внесення застави.
Так, вказуючи на обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100010000138 від 24.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 24.01.2026 року виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, з метою збуту, у великих розмірах.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, але не пізніше 24.01.2026 ОСОБА_5 , придбав та помістив до поліетиленових пакетів речовину рослинного походження, чим став незаконно зберігати наркотичний засіб, з метою збуту.
В подальшому, за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , 24.01.2026 в період часу з 11 години 44 хвилини по 13 годину 52 хвилини, проведено санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, справа №752/23530/25, провадження №1-кс/752/812/26 в ході якого виявлено та вилучено 20 полімерних пакетів, з речовиною рослинного походження, кожен з яких становить вагу близько 100 г, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, скляну банку з речовиною рослинного походження та пристрої для куріння.
Під час проведення обшуку від 24.01.2026 року один прозорий полімерний пакет з речовиною рослинного походження був підданий первинному експрес-дослідженню із застосуванням індикаторного тесту «MOBILEDETECT». Реакція тесту є позитивною індикатор змінив колір на коричневий, що відповідно до інструкції до тесту підтверджує про наявність у вилученій речовині наркотичного засобу, що відноситься до групи синтетичних канабіноїдів.
Того ж дня, в період часу з 14 год 07 хв по 14 год 14 хв, останнього затримано відповідно до вимог ст. 208 КПК України.
Встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, з метою збуту, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, 25.01.2026 року повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю, міста Київ, громадянину України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адрасою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Слідчий вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може знищити або приховати інші наркотичні засоби, засоби фасування, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, у тому числі осіб, які можуть бути встановлені в подальшому як покупці наркотичних засобів, а також на інших осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, з метою узгодження показань або схилення їх до відмови від дачі показань; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, або вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того, слідство вважає що з огляду на положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не доцільно застосовувати заставу щодо ОСОБА_5 .
Таким чином, слідство вважає, що лише тримання під вартою є достатнім заходом для запобігання цим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, зазначивши, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, а встановлені обставини кримінального провадження свідчать про наявність кваліфікації за незаконне зберігання наркотичних засобів з метою збуту. Також прокурор вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні..
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджені матеріалами клопотання. При цьому захисник не заперечував факт вилучення наркотичної речовини, однак наголосив, що речові докази у кримінальному провадженні вже зібрані та вилучені, а отже підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню, відсутні. Також захисник зазначив, що ризик незаконного впливу на свідків є необґрунтованим, оскільки в матеріалах провадження наявні протоколи проведення НСРД. У зв'язку з викладеним захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність у нього зареєстрованого місця проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти повідомленої йому підозри не заперечував, однак пояснив, що вирощував та зберігав наркотичний засіб виключно для власних потреб і мети збуту не мав. Також підозрюваний зазначив, що має батька, який хворіє на онкологічне захворювання та потребує догляду, у зв'язку з чим просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, наголосивши, що наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду не має.
Вирішуючи клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є Голосіївське УП ГУНП у м. Києві.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що 25.01.2026 року повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю, міста Київ, громадянину України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адрасою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується даними, що містяться у досліджених матеріалах, які додані до клопотання, а саме: протоколом проведення обшуку, постановою про визнання речовими доказами, протоколом допиту свідка, протоколом затримання, протоколом допиту підозрюваного, протоколами НСРД ті іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Дії, які ставляться у вину підозрюваному ОСОБА_7 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 України, тобто є кримінально караними.
Крім того, слідчий суддя вважає, що з урахуванням зібраних у матеріалах клопотання доказів, за критерієм «об'єктивного спостерігача», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, що підтверджується матеріалами долученими в обґрунтування клопотання у свої сукупності.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає , що дії підозрюваного є такими, що містять ознаки та склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у клопотанні та підтримані прокурором в судовому засіданні в обґрунтування ризиків для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає доведеним, що наявні достатні підстави вважати, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, зокрема щодо ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.
Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування належним чином доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджує обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу. Зокрема, встановлений ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), з огляду на тяжкість інкримінованого злочину; ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваному стали відомі їхні анкетні дані, показання цих осіб мають істотне значення для повного, всебічного й об'єктивного досудового розслідування та подальшого судового розгляду. При цьому слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями кримінального процесуального закону, під час судового розгляду підлягають оцінці саме ті докази, які здобуті безпосередньо у судовому засіданні, зокрема показання свідків.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 КК України), який за своїм характером пов'язаний із системною злочинною діяльністю та отриманням незаконного прибутку. Під час санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваного виявлено та вилучено значну кількість наркотичного засобу, зокрема 20 окремих полімерних пакетів з речовиною рослинного походження, а також інші ємності з такою речовиною та пристрої для куріння, що свідчить про розфасування і підготовку до можливого збуту, а не зберігання для власного вживання. Крім того, експрес-тест підтвердив наявність наркотичного засобу, а загальна маса вилученої речовини близько 2000 г відноситься до великого розміру. За таких обставин існує обґрунтована підстава вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, або вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на те, що досудове розслідування не завершено, не встановлено каналів надходження наркотиків та осіб, причетних до їх збуту.
Отже, органом досудового розслідування обґрунтовано доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт або особисте зобов'язання, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Разом із тим, наведені стороною захисту доводи не спростовують наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не свідчать про можливість їх належного запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Сам по собі факт вилучення наркотичного засобу та окремих речових доказів не означає завершення досудового розслідування, оскільки на даному етапі підлягають встановленню канали надходження наркотичних засобів, можливі співучасники та інші обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження. Посилання підозрюваного на відсутність умислу на збут є його позицією захисту та підлягає перевірці в ході досудового розслідування і судового розгляду. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави як альтернативи здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Щодо визначення застави слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, за винятком випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. Разом із тим, положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України надають суду право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, однак таке право не є обов'язком суду. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, а також з метою забезпечення балансу між суспільним інтересом та правом особи на свободу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначення підозрюваному застави як альтернативи триманню під вартою у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що достатнім розміром застави для підозрюваного є 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Тому, клопотання слідчого частині в частині не застосування до підозрюваного застави задоволенню не підлягає.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи роль підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення.
Доводи захисника не спростовують наведених слідчим ризиків та не усувають їх обґрунтованості.
Таким чином, наявні докази вже містять достатні підстави для підтвердження ризиків, передбачених пунктами 1, 3, та 5 частини 1 статті 177 КПК України, і свідчать, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належного усунення зазначених ризиків.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, суд
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів, а саме по 24 березня 2026 року до 13 год. 51 хв.
Визначити ОСОБА_5 заставу, що становить п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 166 400,00 гривень (сто шістдесят шість тисяч чотириста 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до частини п'ятої статті 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
У частині вимог клопотання слідчого про не визначення розміру застави відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до частини десятої статті 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1