16 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/3450/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3450/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.04.2025 № 575 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, утримані на підставі незаконних дій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 11.04.2025 № 575, починаючи з 01.02.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позовні вимоги задоволено, суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.04.2025 № 575 про утримання надміру виплачених сум пенсій;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, утримані як надміру виплачені суми пенсії за період з 01.02.2024 по 30.06.2024;
- судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 гривень 20 копійок присудив на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах від 06.02.2024 було долучено довідку від 01.02.2024 №18, яка після перевірки на її достовірність була визнана такою, що не відповідає первинним документам. З урахуванням оновленої довідки від 20.05.2024 №169 необхідного пільгового стажу у позивача немає. Таким чином, позивач станом на 06.02.2024 право на призначення пенсії не набув. В результаті подання позивачем документів з явно неправильними відомостями призвело до неправильного обрахуванню пільгового стажу та передчасного призначення пенсії. Таким чином, відповідачем надлишково зараховано позивачу суму 100690,72 грн. за період з 01.02.2024 по 30.06.2024. Судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 08.01.2025 подав заяву через вебпортал Пенсійного фонду України, в якій просив здійснити утримання суми 100690,72 грн. в рахунок майбутньої пенсії у розмірі не менше 50% від суми щомісячної пенсії, або у розмірі 100% від суми щомісячної пенсії (повного нарахування) до повного погашення переплати. Одночасно з цим просив врахувати його згоду на таке утримання. Оскільки у подальшому позивач добровільно відмовився повернути залишок суми пенсії, виплачений надміру, відповідачем винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11 квітня 2025 року №575 в розмірі 20% від суми призначеної пенсії до повного її погашення, за зверненням ОСОБА_1 від 10.04.2025. Апелянт вважає, що оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права, вважаю, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що той факт, що він погодився на утримання з моєї новопризначеної пенсії стягнення суми надміру сплаченої раніше пенсії, ще не свідчить про прямий умисел або зловживання, а лише визначає необізнаність у юридичних питаннях. Тож як визначено у чинному законодавстві тягар доказування покладено на суб?єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України. Отже факт зловживання позивачем при подачі документів на призначення первинної пенсії апелянтом належним чином не доведено, та не закріплено відповідними доказами
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою від 06.02.2024 за призначенням/перерахунком пенсії. Заяву, за принципом екстериторіальності, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 06.02.2024.
В подальшому, відповідачем здійснено перевірку відомостей довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.02.2024 № 18, виданої Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів», що надавалася позивачем разом із заявою про призначення пенсії від 06.02.2024 та установлено, що відомості, зазначені у ній за період з 12.08.1998 по 01.02.2024, не відповідають даним первинних документів.
Відтак, пенсійну справу переглянуто та рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 12.07.2024 № 083950020463 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Надалі, пенсію позивачу призначено з 07.01.2025.
Відповідно до рішення відповідача від 11.04.2025 № 575 про утримання надміру виплачених сум пенсій утворилися суми переплати пенсії в розмірі 100746,78 грн за період з 01.02.2024 по 30.06.2024, що підлягає стягненню з позивача.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо утримання надміру виплачених сум з пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку наявність переплати пенсії позивачу зумовлена наданням страхувальником довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.02.2024 № 18, в якій, як стверджує відповідач, відображені неправильні відомості. Однак, позивач не може контролювати роботодавця щодо правильності оформлення зазначеної довідки, а отже в даному випадку відсутні свідомі, активні та навмисні дії з боку позивача , які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Протилежного відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів. Та обставина, що до моменту подання позовної заяви позивач погоджувався добровільно відшкодувати надміру виплачені суми пенсії, не спростовує вищезазначених висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Абзац перший частини першої статті 45 Закону № 1058-IV установлює, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У відповідності до частин 1, 2 статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Аналогічне положення закріплене у статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, за яким суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок №6-4).
Згідно пункту 3 Порядку № 6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Таким чином, обов'язковою умовою стягнення надміру виплаченої пенсії є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Для цілей застосування статті 50 Закону № 1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.
Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2025 у справі № 300/6969/24.
Також, у постанові від 25.10.2021 у справі № 554/4736/17 Верховний Суд зазначив, що відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини 1 статті 103 Закону № 1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 340/1173/23 колегія суддів приходить до переконання, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявність свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Водночас, в даному випадку наявність переплати пенсії позивача зумовлена наданням страхувальником довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.02.2024 № 18, в якій, як стверджує відповідач, відображені неправильні відомості.
Однак, позивач не може контролювати роботодавця щодо правильності оформлення зазначеної довідки, а отже в даному випадку відсутні свідомі, активні та навмисні дії з боку позивача, які призвели до надмірної виплати йому пенсії. Протилежного відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів.
Доводи апелянта щодо подання позивачем заяви про утримання сум пенсії не спростовує висновків суду про те, що відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі частини 1 статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку такої особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.04.2025 № 575 про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Відтак, судом першої інстанції правильно зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, утримані як надміру виплачені суми пенсії за період з 01.02.2024 по 30.06.2024.
Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3450/25 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3450/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко