16 лютого 2026 року справа № 580/13352/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області щодо несписання безнадійного податкового боргу ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за ППР від 18.01.2023 № 507/23-00-24-03-01 у сумі 301 835,51 грн;
2) зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області списати безнадійний податковий борг ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за ППР від 18.01.2023 № 507/23-00-24-03-01 у сумі 301 835,51 грн. як такий, щодо якого минув строк давності.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 30.10.2025 вона звернулася до ГУ ДПС у Черкаській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу. Відповідач листом № 26779/6/23-00-13-02-12 від 25.11.2025 відмовив у списанні, мотивуючи це тим, що грошове зобов'язання нараховано в межах строку давності, а також є судові рішення про правомірність ППР. Позивач не погоджується з вказаною відмовою в повному обсязі, вважає її протиправною, оскільки податковий борг є безнадійним у зв'язку зі спливом строків давності відповідно до п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Янківської В.П. від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема представник відповідача зазначив, що спірне податкове зобов'язання (ППР від 18.01.2023 № 507/23-00-24-03-01 на суму 301835,51 грн.) узгоджене в розумінні ПК України на підставі рішення суду у справі № 580/2266/23 з дня набрання законної сили 11.12.2023, заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків вжиті в межах строків, визначених приписами пункту 102.4 статті 102 ПК України, позовна заява не підлягає до задоволення, а податковий борг не підпадає під визначення безнадійного.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 28.08.2012 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та перебуває на обліку як платник податків.
Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних операцій по контракту (договору) від 28.09.2018 № 2 (за період з 28.09.2018 по 12.12.2022).
За результатами перевірки складено акт №7689/23-00-24-03-01/ НОМЕР_1 від 15.12.2022, яким зафіксовано порушення частин 1, 2 ст. 13 Закону від 21.06.2018 №2473-XVIII “Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5 (надалі - Інструкція № 5) стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України за експортним контрактом від 28.09.2018 №2, укладеним з ТОВ “Прометей» (Росія) в розмірі 773600,00 російських рублів.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 301835,51 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №580/2266/23 відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2023 №507/23-00-24-03-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №580/7272/24 задоволено позов Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг за період з 02.02.2024 по 29.02.2024 в розмірі 301 835 (триста одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн 51 коп.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про причини не виконання статті 101 ПК України в частині списання безнадійного податкового боргу із врахуванням строків, встановлених п. 102.4 ст. 102 ПК України.
Згідно відповіді відповідача від 25.11.2025, контролюючий орган відмовив позивачу у списанні «безнадійної» заборгованості, у зв'язку з тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 задоволено позов про стягнення з позивача податкового боргу в сумі 307835,51 грн.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже невиконання платником податку обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють функції, зокрема, щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
За змістом підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.
Так, під терміном «безнадійний» розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 101.5 статті 101 ПК України).
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, положення якого були чинними на момент виникнення спірних відносин.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку №577 установлено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Зміст наведених норм свідчить про те, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №813/4430/16, від 16 вересня 2022 року у справі №160/10941/19, від 15 червня 2023 року у справі №380/393/21.
У зв'язку із наведеним слід зазначити, що строки давності та їх застосування передбачені статтею 102 ПК України.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного» у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.
Як встановлено судом у цій справі, Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №580/7272/24 задоволено позов Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в дохід бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) податковий борг за період з 02.02.2024 по 29.02.2024 в розмірі 301 835 (триста одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн 51 коп.
Таким чином, суд встановив відсутність правових підстав для списання безнадійного податкового боргу, що є предметом розгляду у цій справі, оскільки термін виконання судових рішення у справі №580/7272/24 не обмежений певним строком і встановлюється до повного погашення платежу.
Отже, контролюючим органом законно та обгрунтовано відмовлено позивачу у списанні податкової заборгованості, як «безнадійної».
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Ураховуючи встановлені судом обставини у цій справі, за відсутності у позивача доказів на переконання суду, оцінивши докази які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об'єктивному дослідженні, судом не встановлено підстав та обставин для задоволення позову. Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, тому відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо понесених витрат сторонами у справі.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА