16 лютого 2026 р. № 400/14026/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30 грудня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу до страхового стажу періоди роботи в російській федерації на Балтійському заводі з 01.04.1988 по 06.03.1992, відповідно до довідки від 28.03.1995 № 71-ок;
зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в російській федерації на Балтійському заводі з 01.04.1988 по 06.03.1992, відповідно до довідки від 28.03.1995 № 71-ок та здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2024 році йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Однак, при обчисленні його страхового стажу відповідач не зарахував період його роботи на російській території на Балтійському заводі з 01.04.1988 по 06.03.1992, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992). У задоволенні звернень позивача щодо зарахування до його страхового стажу вищевказаного періоду його роботи позивач відмовив. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною у зв'язку з тим, що російська федерація припинила участь у вищенаведеній Угоді з 01.01.2023, а тому наслідки такого припинення не стосуються періодів трудової діяльності осіб до 01.01.2023.
У відзиві на позовну заяву від 21.01.2026 відповідач заперечив проти позову і просило в його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» передбачено вихід України з Угоди від 13.03.1992. За результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19.06.2023. Тому до страхового стажу зараховуються лише періоди роботи на території РФСР по 31.12.1991. Крім цього, документи для призначення пенсії, про стаж роботи до 31.12.1991 враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак, подана позивачем довідка архівного відділу Балтійського заводу від 28.03.19925 № 71-ок містить нечіткі дані, і на ній відсутній апостиль компетентного органу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного відповідно до статті 263 КАС України (без виклику сторін у судове засідання) за матеріалами в електронній формі.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
У формі РС-право за пенсійною справою позивача зазначено, що позивачу призначено пенсію 11.03.2024. До його страхового стажу не зараховано, зокрема період з 23.02.1988 по 19.05.1994.
Згідно із записом № 1 трудової книжки позивача до прийняття на роботу його стаж становив 3 роки 11 місяців 5 днів відповідно до довідки № 71-ок.
В архівній довідці ВАТ «БАЛТІЙСЬКИЙ ЗАВОД» від 28.03.1995 № 71-ок (далі - Довідка № 71-ок), що в особових картках звільнених з Балтійського заводу 1992 року є відомості про ОСОБА_1 , який працював на вказаному заводі на різних посадах з 01.04.1988 по 06.03.1992.
20.05.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу період його роботи згідно з Довідки № 71-ок.
У позовній заяві позивач стверджував, а відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що період роботи позивача на російській території згідно із Довідкою № 71-ок до його страхового стажу не зарахований.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Він переконаний, що відповідачі порушили його право на отримання пенсії за віком у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування.
Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV цей Закон набирав чинності з 01.01.2004.
Тому страховий стаж за період до 31.12.2003 обчислюється на підставі документів і в порядку, визначених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, період роботи позивача з 01.04.1988 по 06.03.1992 може бути зарахований до страхового стажу лише на підставі документів і в порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктом «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Отже, періоди роботи позивача до 31.12.2003 згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можуть бути зараховані до страхового (трудового) стажу на підставі документів, що їх підтверджують.
Відповідно до статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, укладеної 14.01.1993 (далі - Угода від 14.01.1993) (припинила дію 04.07.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн»), питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до абзаців два і три статті 6 Угоди від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на території обох Сторін, взаємно визначається сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасників Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 р., приймаються на території держав-членів Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13.03.1992).
Статтею 13 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що кожен учасник її може вийти із неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди щодо цього учасника припиняється зі спливом 6-ти місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-членів Співдружності, які виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і у випадку її виходу з Угоди держави-члена, на території якого вони проживають.
Згідно із Федеральним Законом російської федерації від 11.06.2022 № 175-ФЗ «Про денонсацію Російською Федерацією Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року» російська федерація денонсувала Угоду від 13.03.1992.
Відтак російська федерація припинила з 01.01.2023 участь в Угоді від 13.03.1992.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом «b» частини першої статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, складену 23.05.1969, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
Таким чином, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані (заповнені) роботодавцями на російській території до 01.01.2023, підлягають прийняттю в Україні без легалізації.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відтак у разі наявності трудової книжки страховий стаж за періоди роботи до 01.01.2023 на території російської федерації, встановлюється на підставі відповідних записів у ній.
До 17.08.1993 в Україні була чинна Інструкції про порядок введення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, дія якої також поширювалась на російську федерацію.
Отже, трудова книжка, яка велася на російській території до 01.01.2023, приймається в Україні без легалізації, і вона є належним документом про підтвердження відповідного стажу роботу.
У постанові від 28.01.2025 у справі № 620/3530/22 Верховний Суд сформував правовий висновок, що відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України зобов'язані були зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи на російській території на підставі його трудової книжки, яка велася в російській федерації, та / або інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання та архівними установами.
Суд встановив, що до заяви від 20.05.2025 про перерахунок пенсії позивач додав Довідку № 71-ок, яка була видана за місцем роботи позивача на російській території (правонаступником Державного Балтійського заводу імені Орджонікідзе, а саме: ВАТ «БАЛТІЙСЬКЙ ЗАВОД») до 01.01.2023 і завірена печаткою відповідної юридичної особи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновків, що позивач подав відповідачу належний документ, що підтверджує його стаж роботи (страховий стаж) з 01.04.1988 по 06.03.1992, а саме: Довідку № 71-ок.
Тому відповідач протиправно відмовився зарахувати вказаний період роботи позивача до його страхового стажу.
Водночас суд врахував, що у зв'язку з механічними пошкодженнями у Довідці № 71-ок деякі дані нечіткі. Однак, ключові відомості (кому і ким вона видана, її реквізити, а також дати початку роботи позивача і його звільнення) є читабельними.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 29.12.2025 № 9159-4273-2207-6116 підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 968,96 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 5, 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.04.1988 по 06.03.1992 на підставі архівної довідки ВАТ «БАЛТІЙСЬКИЙ ЗАВОД» від 28.03.1995 № 71-ок.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01.04.1988 по 06.03.1992 на підставі архівної довідки ВАТ «БАЛТІЙСЬКИЙ ЗАВОД» від 28.03.1995 № 71-ок та здійснити перерахунок його пенсії за віком.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
8. Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54020; код ЄДРПОУ 13844159).
9. Повний текст рішення суду складений 16.02.2026.
Суддя В.Г.Ярощук