Іменем України
16 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/175/26
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду 27 січня 2026 року надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови від 19 січня 2026 року у виконавчому провадженні № 79663398 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 січня 2026 року позивачем отримано постанову Відділу від 19 січня 2026 року у виконавчому провадженні № 79663398, якою на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25.
ГУПФУ в Луганській області не погоджується з цією постановою, оскільки вважає, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання цього рішення суду, а його невиконання у повному обсязі пов'язано з обставинами, які не залежали та не залежать від волевиявлення боржника.
Так, рішення суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 внесено 17 листопада 2025 року до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 821-45734.
На виконання рішення суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 ГУПФУ в Луганській області в грудні 2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Підсумок пенсії (з надбавками) з 01 січня 2026 року складає 36715,21 грн. Нарахована на виконання рішення суду сума пенсії за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року з урахуванням раніше виплачених сум склала всього 493522,35 грн, у тому числі: нарахована заборгованість за минулий період з 01 лютого 2023 року по 11 листопада 2025 року у сумі 472117,17 грн; перерахована пенсія за поточний період з 12 листопада 2025 року по 31 грудня 2025 року у сумі 21405,18 грн.
З 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо виключно Пенсійним фондом України.
Стосовно виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, ГУПФУ в Луганській області вказує, що виплата такої заборгованості можлива лише на умовах, визначених у Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, та у разі надходженням бюджетних коштів на таку виплату.
Про вжиті боржником з метою виконання рішення суду заходи повідомлено державному виконавцю листом від 12 січня 2026 року за № 1200-0306-8/753 після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 листопада 2025 року № 79663398.
Відтак, з огляду на наведені обставини, позивач переконаний, що невиконання судового рішення у повному обсязі не може вважатися невиконанням рішення боржником без поважних причин, тому у державного виконавця були відсутні підстави для накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн за постановою від 19 січня 2026 року у ВП № 79663398.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 16 лютого 2026 року, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Від Відділу до суду 04 лютого 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог з таких підстав.
На виконанні у головного державного виконавця Відділу перебуває виконавче провадження № 79663398 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1139/25 від 14 листопада 2025 року, виданого Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Державним виконавцем 24 листопада 2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. Також 24 листопада 2025 року винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Листом від 12 січня 2026 року за № 1200-0306-8/753 ГУПФУ в Луганській області повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства надзвичайних ситуацій, як внутрішньо переміщена особа.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 ГУПФУ в Луганській області у грудні 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Заборгованість з перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року в сумі 493522,35 грн включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 1165 та Постанови № 821, та буде виплачуватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 19 січня 2026 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
З посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження» відповідач зазначає, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення згідно з нормами діючого законодавства, в межах наданої Законом компетенції.
Державним виконавцем вчинено дії щодо примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/736/25 від 28 листопада 2025 року відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25, яке залишене без змін постановою Першого адміністративного апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю;
визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час здійснення її перерахунку з 01 лютого 2023 року;
зобов'язано ГУПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до даних КП «ДСС» та Єдиного державного реєстру судових рішень рішення від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 набрало законної сили 12 листопада 2025 року.
Стягувачу 14 листопада 2025 року видано виконавчий лист № 360/1139/25 про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ Східного міжрегіонального управління) 24 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження № 79663398 за виконавчим листом № 360/1139/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 14 листопада 2025 року.
ГУПФУ в Луганській області на виконання рішення суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 з 01 лютого 2023 року проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром. Розмір пенсії за вислугу років з надбавками з січня 2026 року склав 36715,21 грн, що підтверджено протоколом перерахунку пенсії.
Заборгованість по перерахунку пенсії за вислугу років за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року в сумі 493522,35 грн облікована в Головному управлінні та включена до реєстру судових рішень.
Листом від 12 січня 2026 року № 1200-0306-8/753 ГУПФУ в Луганській області повідомило Відділ, що згідно із пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25 (набрало законної сили 12 листопада 2025 року) ГУПФУ в Луганській області у грудні 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Заборгованість з перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року в сумі 493522,35 грн, включена до Переліку боргів відповідно до Постанови № 1165 та Постанови № 821. Сума коштів, що нарахована на виконання рішення суду від 14 липня 2025 року у справі № 360/1139/25, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Постановою головного державного виконавця Відділу від 19 січня 2026 року за не повне виконання рішення суду у справі № 360/1139/25 на ГУПФУ в Луганській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404 VIII «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частинами першою, другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною другою статті 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2020 року по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі № 811/1324/18.
З матеріалів справи слідує, що на виконання рішення суду від 14 липня 2025 року № 360/1139/25 ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром.
Розмір пенсії за вислугу років з надбавками з січня 2026 року склав 36715,21 грн, що підтверджено протоколом перерахунку пенсії.
Заборгованість з перерахованої пенсії за вислугу років за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року в сумі 493522,35 грн облікована в ГУПФУ в Луганській області та включена до реєстру судових рішень.
Про вжиті заходи щодо виконання судового рішення позивач повідомляв державного виконавця листом від 12 січня 2026 року № 1200-0306-8/753.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821).
Пунктами 5-6 Порядку № 821 визначено:
- виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік;
- видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Спір у цій справі стосується виконання ГУПФУ в Луганській області рішення суду щодо перерахунку пенсії.
Позивач зазначає, що не може виконати у повному обсязі судове рішення у цій справі на цей час з підстав, що не залежать від нього, а саме: відповідно до Постанови № 821 заборгованість по перерахунку пенсії за вислугу років за період з 01 лютого 2023 року по 31 грудня 2025 року облікована в управлінні та включена до Переліку боргів. Сума заборгованості виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Отже невиплата заборгованості зумовлена відсутністю фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з державного бюджету України.
Відповідно до пункту 10 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок № 649), виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Пунктом 2 Положення № 28-2 визначено, що Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Відповідно до пункту 8 Положення № 28-2 Управління Фонду під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
У державного виконавця відсутні підстави для вирішення питання щодо накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Указані дії є правом виконавця, яке він реалізує в залежності від обставин виконавчого провадження, а не його обов'язком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2025 року № 260/9788/23.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми матеріального і процесуального права, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що боржником - ГУПФУ в Луганській області - рішення суду виконано у частині, яка залежала від його волевиявлення та організаційних повноважень, а саме: здійснено перерахунок пенсії, визначено розмір заборгованості, включено відповідні суми до реєстру судових рішень та до Переліку боргів, а також вжито заходів, передбачених Порядком № 821, для подальшої виплати заборгованості в межах бюджетних призначень.
Невиплата заборгованості у повному обсязі на момент розгляду справи зумовлена об'єктивними причинами, які не залежать від боржника, а саме відсутністю необхідного фінансового забезпечення з державного бюджету України та спеціальним порядком погашення заборгованості за судовими рішеннями, встановленим постановами Кабінету Міністрів України № 821 та № 649. Такі обставини є поважними причинами у розумінні статей 63, 75 Закону № 1404-VIII та узгоджуються з усталеною правовою позицією Верховного Суду.
За цих умов суд дійшов висновку, що відсутній встановлений законом склад правопорушення у вигляді невиконання судового рішення без поважних причин, який є необхідною умовою для застосування до боржника заходів юридичної відповідальності у формі накладення штрафу. Накладення штрафу в такій ситуації не сприяє реальному захисту прав стягувача та суперечить принципам розумності, пропорційності й ефективності виконавчого провадження.
При наданні оцінки вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1139/25 боржником.
Отже суд дійшов висновку, що у головного державного виконавця відділу були відсутні правові підстави для накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин, тому постанова від 19 січня 2026 року ВП № 79663398 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є протиправною та підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, структурним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 61024, місто Харків, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ 45752470) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19 січня 2026 року ВП № 79663398 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 61024, місто Харків, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, код ЄДРПОУ 45752470) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.О. Пляшкова