про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/274/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Дашко Юрій Івонович, до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа - ОСОБА_2 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області щодо відмови, викладеної у листі від 19 січня 2026 року № М-01.01-03/04, змінити адресу домоволодінню, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на право особистої власності від 15 серпня 1975 року, посвідченого нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Нечипорук Н. М. 02 грудня 1975 року (реєстр 2047), та яке складається з житлового будинку-А, загальною площею 81,6 кв. м, житловою площею 57,4 кв. м, та господарських будівель і споруд: Б-сарай, В-сарай, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-душ, Пг-погріб, огорожа, водопровід, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0623 га, кадастровий номер: 4421610100:02:196:0209, та земельної ділянки номер: 4421610100:02:196:0209, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ № 499393;
- зобов'язати Кремінську міську військову адміністрацію Сіверськодонецького району Луганської області прийняти рішення про зміну адреси домоволодінню, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на право особистої власності від 15 серпня 1975 року, посвідченого нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Нечипорук Н. М. 02 грудня 1975 року (реєстр 2047), та яке складається з житлового будинку-А, загальною площею 81,6 кв. м, житловою площею 57,4 кв. м, та господарських будівель і споруд: Б-сарай, В-сарай, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-душ, Пг-погріб, огорожа, водопровід, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0623 га кадастровий номер: 4421610100:02:196:0209, та земельної ділянки номер: 4421610100:02:196:0209, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 499393, змінивши адресу з: АДРЕСА_1 - на іншу адресу, відмінну від існуючої (зокрема, на АДРЕСА_1 ).
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилась наступна спадщина: домоволодіння, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який належить померлому на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на право особистої власності від 15 серпня 1975 року, посвідченого нотаріусом Кремінської державної нотаріальної контори Нечипорук Н. М. 02 грудня 1975 року (реєстр 2047), зареєстрованого Кремінським бюро технічної інвентаризації Луганської області 27 березня 1986 року за № 10335/44, на ім'я ОСОБА_3 ; земельна ділянка кадастровий номер 4421610100:02:196:0209, площею 0,0623 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку та госпбудівель, що належить померлому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 499393, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010942200619 02 листопада 2009 року.
08 жовтня 2025 року після смерті ОСОБА_3 . Шостою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 601/2025 до майна померлого. У процесі оформлення спадщини, при перевірці зареєстрованих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виявилася наявність зареєстрованого права на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на іншу особу.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої).
За змістом частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 26-3 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Таким порядком, є Порядок присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07 липня 2021 року (далі - Порядок № 690).
Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті 26-3 Закону № 3038-VІ) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, в тому числі, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради (частина п'ята статті 26-3 Закону № 3038-VІ).
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 26-3 Закону № 3038-VI у разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об'єкта нового будівництва (зміна місця розташування об'єкта, головного входу, зміна кількості об'єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.
Орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об'єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.
Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.
Частина одинадцята статті 26-3 Закону № 3038-VI, передбачає, що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта; 4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.
Частина дванадцята статті 26-3 Закону № 3038-VI, визначає, що для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта у разі його об'єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються документи, передбачені цією частиною документи.
Частинами чотирнадцятою-двадцятою статті 26-3 Закону №3038-VI передбачено, що орган з присвоєння адреси протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта: 1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об'єкта.
Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об'єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.
Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об'єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.
Абзацом другим пункту 1 Порядку № 690, передбачено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).
Згідно із пунктом 1-1 частини першої статті 37 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР) до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, серед інших, належить прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до пункту 52 Порядку № 690 у разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
Наведені норми дають підстави для висновку про те, що присвоєння, зміна та коригування адреси об'єкта нерухомого майна є рішеннями суб'єкта владних повноважень, зокрема виконавчого органу відповідної ради, яке приймається за наявності для того підстав.
У цьому ж випадку, позивач зазначає, що право на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за іншої особою.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 448793101 від 22 жовтня 2025 року право власності на домоволодіння (будинок з будівлями) адресою АДРЕСА_1 зареєстроване 22 квітня 2003 року за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Кремінської міської Ради 22 квітня 2003 року. Зазначене домолодіння на земельній ділянці площею 600 кв. м, загальна площа: 106,5 кв. м, житлова площа 54,5 кв. м.
Таким чином, спір щодо прийняття рішення про зміну адреси домоволодіння, що належить спадкодавцю ОСОБА_3 на іншу адресу, відмінну від існуючої (зокрема, на АДРЕСА_1 ), стосується приватноправових відносин і з огляду на суб'єктний склад сторін спору підлягає розгляду загальними судами у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 170 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, роз'яснивши позивачеві право звернутися з даними позовними вимогами до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Кисіль