про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
16 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/8770/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 640/8770/22 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 640/8770/22 із «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за вислугу років в сумі 144055 (сто сорок чотири тисячі п'ятдесят п'ять) гривень 51 копійка».
В обґрунтування заяви зазначено, що Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №640/8770/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 12.11.2021 №960.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривнi 40 копійок. Вказане рішення суду набрало законної сили 29.04.2025.
В подальшому, позивачем отримано виконавчий лист 26 травня 2025 року та 11.07.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП78527375.
26.12.2025 через портал ПФУ позивачем було направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якій просила здійснити виплату заборгованості в сумі 144617,56 грн, яка виникла за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №640/8770/22.
У відповіді від 16.01.2026 №4225-77124/Б-02/8-2600/26 зазначено, що сума утриманих коштів, що підлягає виплаті на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №640/8770/22, становить 144617,56 грн. Відповідно до Порядку № 821 з жовтня 2025 року проводиться виплата заборгованості відповідно до вищевказаного рішення суду: виплачено частину заборгованості за минулий період у жовтні - 187,35 грн, у листопаді - 187,35 грн, у грудні - 187,35 грн. Кошти, нараховані на виконання рішень суду, підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень, згідно з Порядком № 821.
Позивач вважає, що оскільки станом на 30.01.2026 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №640/8770/22 не виконано, тому невиконання рішення суду протягом такого тривалого часу є підставою звернення до суду із заявою щодо зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З посиланням на статтю 378 КАС України заявник просила задовольнити вказану заяву.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення №640/8770/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в строк до 11 лютого 2026 року надати через підсистему «Електронний суд» письмові пояснення з приводу заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення №640/8770/22.
Ухвалу суду від 03.02.2026 отримано сторонами в підсистемі «Електронний суд».
На виконання вищевказаної ухвали суду від 03.02.2026 відповідачем надано пояснення від 11.02.2026 №2600-0904-8/21026, в яких вказано, що відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 640/8770/22 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в порядку, встановленому судовим рішенням.
Виплату заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 640/8770/22 з 01.01.2022 по 30.09.2025, в сумі 144 617,56 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Виплати здійснює Головне управління винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Таким чином виплату заборгованості з недоплаченої пенсії позивачу не здійснено з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету України на відповідні цілі.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2025 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 “Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік», видатки за рахунок коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 250 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 250 млн грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені в сумі 250 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - в сумі 250 млн грн. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Згідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в Переліку підсистеми ПВП ДКГ обліковується заборгованість нарахована на виконання рішення суду у справі № 640/8770/22 в сумі 144 617,56 грн та підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Із загальної суми боргу, що становить 144 617,56 грн. у 2025 році здійснено виплату боргу в сумі по 562,05 грн. Таким чином, залишок невиплачених коштів нарахованих на виконання судових рішень та які підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, становить 144 055,51 грн.
Як наслідок, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов?язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 640/8770/22 з 01.01.2022 по 30.09.2025, в сумі 144 617,56 грн.
Відповідач зазначив, що з моменту внесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості ОСОБА_1 . Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов?язання.
Головному управлінню відомо, що Пенсійний фонду України (копія листів додається) неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України з проханням сприяння щодо виділення у повному обсязі асигнувань з держаного бюджету на забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень. Проте, вищевказані звернення не дали позитивного результату.
Відповідач вважає, що Головним управлінням вжито всіх заходів в межах повноважень щодо виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 640/8770/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи в письмовому провадженні.
Розглядаючи подану заявником заяву, суд зазначає наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №640/8770/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 12.11.2021 №960.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривнi 40 копійок.
Вищевказане рішення суду набрало законної сили 29.04.2025.
11.07.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП78527375.
26.12.2025 через портал ПФУ позивач звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якій просила здійснити виплату заборгованості в сумі 144617,56 грн, яка виникла за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №640/8770/22.
У відповіді від 16.01.2026 №4225-77124/Б-02/8-2600/26 зазначено, що сума утриманих коштів, що підлягає виплаті на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №640/8770/22, становить 144617,56 грн. Відповідно до Порядку № 821 з жовтня 2025 року проводиться виплата заборгованості відповідно до вищевказаного рішення суду: виплачено частину заборгованості за минулий період у жовтні - 187,35 грн, у листопаді - 187,35 грн, у грудні - 187,35 грн. Кошти, нараховані на виконання рішень суду, підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень, згідно з Порядком № 821.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №00/3958/19-а.
Як вже було зазначено, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 640/8770/22, яке набрало законної сили 29.04.2025, позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022.
З даних КП «ДСС» вбачається, Луганським окружним адміністративним судом 26 травня 2025 року видано виконавчий лист у справі № 640/8770/22 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022.
11.07.2025 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП78527375.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання виплатити суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з пенсії позивача за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022 є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 640/8770/22 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше десяти місяців.
Заборгованість у розмірі 144055,51 грн (144617,56 грн з відрахуванням виплаченої частини заборгованості за минулі періоди у жовтні - 187,35 грн, у листопаді - 187,35 грн, у грудні - 187,35 грн) нарахована на виконання судового рішення, та станом на дату подання вказаної заяви не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 640/8770/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за вислугу років в сумі 144055,51 грн.
Відповідно суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення № 640/8770/22 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 640/8770/22 в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 суми пенсії, фактично утримані (відраховані) з її пенсії за вислугу років на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2021 №960 з 01.01.2022 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за вислугу років в сумі 144055 (сто сорок чотири тисячі п'ятдесят п'ять) гривень 51 копійка».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя Н.М. Басова