16 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/211/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/211/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-4384 від 10.08.2021, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з врахуванням індексації відповідно до ст. 64 Закону України 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки, з 15.12.2022;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-4384 від 10.08.2021, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з врахуванням індексації, відповідно до ст. 64 Закону України 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки, починаючи з 15.12.2022.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №360/211/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 360/211/25 - залишено без змін.
До суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки, відповідачем не було виконано рішення суду належним чином.
Як зазначає позивач, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 по справі №360/211/25 відповідачем було прийнято рішення, яким відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що не подано документів про навчання з перекладом, також вказано про відсутність довідки ВПО, хоча нормами чинного законодавства не передбачено обов'язкового набуття статусу ВПО у разі реєстрації особи на тимчасово окупованій території.
Враховуючи викладене, просив суд ухвалити додаткове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-4384 від 10.08.2021, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з врахуванням індексації, відповідно до ст. 64 Закону України 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки, починаючи з 15.12.2022.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/211/25, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що рішення у справі було прийнято у порядку письмового провадження, суд приходить до висновку про необхідність розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Суд зазначає, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №360/211/25 спір між сторонами вирішено з виходом за межі позовних вимог та обранням належного способу захисту порушених прав.
Зі змісту рішення від 11.04.2025 убачається, що, зокрема, судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 та не прийняття відповідного рішення, за результатами розгляду зазначеної заяви та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
Тобто, суд відмовив позивачу саме у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 відповідно до спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення з урахуванням довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-4384 від 10.08.2021, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, з врахуванням індексації, відповідно до ст. 64 Закону України 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 та з урахуванням індексації за 2023-2024 роки, починаючи з 15.12.2022, оскільки на час розгляду справи по суті ці вимоги були передчасними.
Відтак, суд зазначає, що усі вимоги, які були предметом розгляду справи №360/211/25 судом розглянуті.
Таким чином, передбачені частиною першою статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Фактично позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення висловлює незгоду із прийнятим відповідачем рішенням про відмову в призначенні пенсії, яке відповідач прийняв за наслідками повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення суду.
Суд зазначає, що інститут додаткового судового рішення має на меті усунення процесуальної неповноти судового рішення, коли судом не вирішено заявлену вимогу або не визначено спосіб виконання чи не вирішено питання судових витрат, однак не призначений для повторного вирішення спору по суті, зміни висновків суду щодо обраного способу захисту чи доповнення рішення новими приписами, які змінюють його зміст або наслідки виконання.
Фактично заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким встановити інші та додаткові обов'язки відповідача, ніж визначені судом у рішенні від 11.04.2025, що за своєю суттю є зміною резолютивної частини рішення та переглядом результатів розгляду справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення є необґрунтованою, а правові підстави для ухвалення додаткового рішення у справі № 360/211/25 відсутні, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Що стосується прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення від 02.09.2025 за наслідками повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, яким останньому відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та деяких інших осіб», то у разі незгоди з ним, позивач не позбавлений права оскаржити його до суду на загальних підставах, оскільки між сторонами виникли вже нові правовідносини, які не були предметом розгляду по справі №360/211/25.
Керуючись статтею 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/211/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.М. Басова