ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про передачу адміністративної справи
"16" лютого 2026 р. справа № 300/688/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 44 від 16.01.2026 про адміністративне правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зобов'язання оформити та подати висновок про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 8500,00 грн за постановою № 44 від 16.01.2026.
Підставою звернення позивача із вказаним позовом, є протиправне на переконання позивача винесення постанови № 44 про адміністративне правопорушення від 16.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП України.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як слідує із змісту позовної заяви позивач просить суд скасувати постанову № 44 від 16.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП України, зобов'язати оформити та подати висновок про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 8500,00 грн, за постановою № 44 від 16.01.202
Згідно із пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами справи, стосуються наявності або відсутності з боку позивача порушень приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення та, відповідно, правомірності прийняття відповідачем рішення у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини поняття «суд, встановлений законом» передбачає розуміння суду, як юрисдикційного органу, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. ЄСПЛ у рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді («Coeme та інші проти Бельгії» №3249296, рішення від 22 червня 2000 року; «Gurov проти Молдови» №3645502, рішення від 11 липня 2006 року; «Олександр Волков проти України» №21722/11, рішення від 9 січня 2013 року; «DMD Group A.S. проти Словаччини» №1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року; «Сокуренко і Стригун проти України» №№29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року).
За змістом частини трнтьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи неповноважним складом суду є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Згідно з частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема, статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Вирішуючи питання про те, на розгляд якого саме місцевого загального суду як адміністративному суду належить передати матеріали даного позову, суд виходить з того, що згідно статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, стаття 25 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує підсудність справи, зокрема, із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що така справа відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а не Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду надано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , згідно якого місцем реєстрації/проживання останнього є АДРЕСА_1 .
Крім того, позивачем у поданій позовній заяві самостійно зазначено адресу місця проживання - АДРЕСА_1 .
Пунктом 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.
В листі Ради суддів України від 22 липня 2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому місцевим та апеляційним загальних судам, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Село Ямниця, Івано-Франківського району Івано-Франківської області раніше входило до складу Тисменицького району Івано-Франківської області, на територію якого поширюється юрисдикція Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати на розгляд місцевого загального суду як адміністративного за зареєстрованим місцем проживання позивача (адреса: АДРЕСА_1 ), а саме Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, який, в даному випадку, є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Частиною восьмою статті 29 КАС України встановлено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 19, 20, 29, 241-243, 248, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративну справу №300/688/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - передати за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.