16 лютого 2026 року Справа № 280/1169/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
12 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають у скасуванні та подальшому нездійснені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2019 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,17, з 01.05.2020 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,11, з 01.03.2021 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,11, з 01.03.2022 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,14, з 01.03.2023 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,197, з 01.03.2024 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,0796, з 01.03.2025 року з метою її індексації на коефіцієнт збільшення 1,115;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з метою її індексації, у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 :
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,17 з 01.03.2019 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році",
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.05.2020 відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році»,
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 року відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»,
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»,
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»,
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»,
на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Суд, розглянувши подану адвокатом Александровим О.О. позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Так, судом встановлено, що позовна заява підписана не особисто позивачем, а адвокатом Александровим О.О.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Розширеному тлумаченню положення частини 4 статті 59 КАС України не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої допомоги (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно пункту 11 Положення, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Підпунктом 12.4 пунктом 12 Положення передбачено, що ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Суд зазначає, що доказів на підтвердження повноважень адвоката Александрова О.О. представляти інтереси Злиденного С.А. (довіреність або ордер) у Запорізькому окружному адміністративному суді, до позовної заяви не надано.
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Зазначена позиція суду відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, яка зокрема викладена в постановах від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі №9901/937/18, а також у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 по справі №640/687/19.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав повернення позовної заяви, оскільки адвокат Александров О.О. як представник ОСОБА_1 не надав належного ордера/довіреності на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси позивача у Запорізькому окружному адміністративному суді.
Керуючись п.3 ч.4 ст.169, ст.241, ст.248, ст.256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова