16 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/16203/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії №063350002294 від 18.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі звернення від 12.03.2025 №3603/1184 щодо звільнення з військової служби та перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2025 №3603/1184 перерахунок розміру пенсії із врахуванням включених періодів до його страхового (пільгового стажу) у порядку, передбачених ст.69 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та її виплату із врахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після виходу на пенсію за Списком №1 продовжив працювати. Після звільнення з військової служби позивач звернувся 12.03.2025 до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з переглядом заробітної плати з 2020 по 2024 роки, яку за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Тернопільській області та рішенням від 18.03.2025 №063350002294 відмовило у перерахунку пенсії, оскільки для звільнення з військової служби необхідно подати уточнюючі документи, а для перерахунку відповідно до статті 42 Закону №1058 з переглядом заробітної плати відсутні 24 місяці страхового стажу, що передбачені вказаною статтею. Позивач зазначає, що приписом, витягом з наказу та військовим квитком підтверджується його звільнення зі служби (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу), що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вважаючи такі дії відповідачів протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ПФУ в Житомирській області, в якому представник позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування позиції зазначив, що під час автоматизованого розподілу за принципом екстериторіальності визначено відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача від 12.03.2025 ГУ ПФУ в Тернопільській області. Відповідно, ГУ ПФУ в Тернопільській області прийняло рішення від 18.03.2025 №063350002294 про відмову позивачу у перерахунку пенсії. ГУ ПФУ в Житомирській області вважає вказане рішення правомірним з оглядду на те, що 01.04.2023 позивачу був проведений масовий перерахунок пенсії без додаткового звернення, відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону та страховий стаж зарахований з 01.06.2021 по 28.02.2023 (1 рік 9 місяців), що становить 40 років 11 місяців 18 днів, з урахуванням роботи за Списком 1 - 6 років 3 місяці 24 дні(коефіцієнт стажу - 0,40917).
Розмір пенсії становив 4395,30 грн.
На виконання рішення Житомирського адміністративного суду № 240/25722/23 від 27.03.2024 Головним управлінням з 03.07.2023 здійснено перерахунок пенсії та зараховано періоди роботи (проходження військової служби) ОСОБА_1 з 14.05.2021 по 14.05.2023 до страхового стажу, в тому числі шляхом зарахування до пільгового страхового стажу період участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції з 29.06.2021 по 23.02.2022 та періоди його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України з 24.02.2022 по 25.07.2022, з 06.02.2022 по 05.12.2022 та з 20.12.2022 по 28.02.2023 із розрахунку один місяць служби за три.
Після перерахунку пенсії з 03.07.2023 на виконання рішення суду № 240/25722/23 період служби з 06.02.2022 по 05.12.2022 та з 20.12.2022 по 28.02.2023 (12 місяців) зараховано в кратності 1 місяць за три (3 роки 2 місяці) та страховий стаж становить 44 роки 2 місяці 2 дні, з урахуванням роботи за Списком 1 - 6 років 3 місяці 24 дні (коефіцієнт стажу - 0,44167).
Для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату з 01.07.2000 по 28.02.2019 за даними системи персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт - 0,99653) відповідно до вимог ст. 40 Закону № 1058.
Інших зобов'язань перед Головним управлінням судом не встановлено.
Загальний розмір пенсійної виплати після перерахунку пенсії з 03.07.2023 не змінився та становить 4395,30 грн., оскільки заявнику встановлено державну адресну допомогу учаснику бойових дій до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка встановлюється відповідно до постанови КМУ № 656 від 28.07.2010, у розмірі 210% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2023 - 2093 грн.
Таким чином ГУ ПФУ в Житомирській області вважає, що позивач не набув права на перерахунок пенсії станом на день зввернення із заявою від 12.03.2025, тому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Від ГУ ПФУ в Тернопільській області також надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим- третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. З урахуванням вищезазначеного, оскільки автоматичний перерахунок пенсії позивача проведено 01.04.2023, управлінням винесено рішення від 18.03.2025 №063350002294 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до поданої 12.03.2025 заяви, оскільки перерахунок проводиться не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку пенсії. Крім того зазначено, що за результатами розгляду поданих позивачем документів встановлено, що до заяви долучено військовий квиток НОМЕР_1 , згідно якого позивач на підставі наказу командира в/ч № НОМЕР_2 від 07.03.2025 звільнений (демобілізований) в запас, а в приписі №2383/1008 від 07.03.2025 відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 №67 від 07.03.2025 позивачу запропоновано вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження служби. У зв'язку з розбіжностями в документах, долучених до епс, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, для підтвердження звільнення рекомендовано надати уточнюючі документи (наказ про виключення з особового складу).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримує з 09.03.2019 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Після виходу на пенсію позивач продовжив працювати, а саме проходив військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з реєстрру застрахованих осіб та відомостями дубліката військового квитка серії НОМЕР_1 .
Позивача звільнено з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 07.03.2025 №7-РС з 07.03.2025 та виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
ОСОБА_1 12.03.2025 звернуся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі з 2020 по 2024 рік.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіального розгляду заяви прийнято рішення від 18.03.2025 №063350002294 про відмову позивачу у перерахунку пенсії, оскільки перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку пенсії, який позивачу проведено 01.04.2023.
Також встановлено розбіжність в документах, долучених до епс, та для підтвердження звільнення з військової служби рекомендовано надати уточнюючі документи (наказ про виключення з особового складу).
Листом від 20.03.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про прийняте ГУ ПФУ в Тернопільській області рішення.
Не погоджуючись із вищенаведеним рішенням, позивач звернувсь до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за «принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, наведені норми визначають право на перерахунок пенсії тим пенсіонерам, які після призначення пенсії продовжують працювати. У застрахованої особи, яка продовжила працювати після призначення їй пенсії, виникає право на перерахунок пенсії через 24 місяці страхового стажу або не раніше ніж через два роки після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
При цьому пенсіонеру, який продовжував працювати і набув стаж, достатній для обчислення пенсії в мінімальному розмірі відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 після призначення пенсії за віком 09.03.2019 продовжив працювати та набув страховий стаж більше 24 місяців, у зв'язку з чим у квітні 2023 року йому автоматично проведено перерахунок пенсії із врахуванням стажу по 28.02.2023, оскільки заявник станом на 01.03.2023 набув право на такий перерахунок.
Після звільнення з військової служби 07.03.2025, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 12.03.2025 про перерахунок пенсії з врахуванням набутого стажу та заробітної плати, оскільки станом на 01.03.2025 набув право на перерахунок пенсії з квітня 2025 року з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати як пенсіонер, який отримував її уже після призначення пенсії.
Отже враховуючи норми Закону №1058-ІV, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок позивачу пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV на підставі його заяви від 12.03.2025.
Стосовно твердження відповідачів про розбіжності документів електронної пенсійної справи та рекомендацію надати уточнюючі документи (наказ на звільнення) для підтвердження звільнення позивача з лав ЗСУ, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, припис №2383/1008 від 07.03.2025, яким відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 №67 від 07.03.2025 ОСОБА_1 запропоновано вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження служби, видано з допущенням помилки. На виправлення вказаної помилки позивачу повторно надано військовою частиною припис №2383/1008 від 07.03.2025, де зазначено "вибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для звільнення з військової служби у відставку".
У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (дублікат) наявні записи: "07.03.2025 року на підставі нак. ком. в/ч НОМЕР_4 №7-РС від 07.03.2025 року звільнений (демобілізований) в запас" (5 арк.); "знятий з військового обліку 17.03.2025 року по досягненні граничного віку перебування у запасі".
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 07.03.2025 №7-РС відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" старшого сержанта ОСОБА_1 , сержанта з матеріального забезпечення роти зв'язку основного командного пункту військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 Збройних Сил України звільнити з військової служби у запас за підпунктом "а" за віком (у разі досягнення граничного віку). Народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вислуга років у ЗС: календарна - 9 років 8 місяців, пільгова - 6 років 1 місяць. Підлягає направленню на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2380817298. Звільняється без права носіння військової форми одягу.
На переконання суду, вказаними документами підтверджується саме звільнення позивача з військової служби у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі, а тому твердження позивачів про розбіжності в документах електронної пенсійної справи та надання уточнюючих документів на підтвердження факту звільнення зі служби є необгрунтованими.
Також суд вважає за необхідне зазначити про відсутність доказів, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки в оскаржуваному рішенні йдеться про норми ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV, тому в цій частині відсутні підстави для задоволення позову.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у перерахунку пенсії №063350002294 від 18.03.2025.
При цьому суд зазначає, що питання про перерахунок пенсії позивачу має вирішувати відповідач, який визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача від 12.03.2025.
Оскільки судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області вчинено оскаржувані дії, а тому саме цей пенсійний орган повинен у подальшому вчинити дії, пов'язані з призначенням пенсії позивачу, що узгоджується з положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, з змінами і доповненнями.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком, суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Суд дійшов до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 12.03.2025, а в задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід відмовити, оскільки судом не встановлено протиправності дій цього відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, питання про його розподіл судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії №063350002294 від 18.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі звернення від 12.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2025 №3603/1184 та прийняти рішення з врахування висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
16.02.26