Житомирський апеляційний суд
Справа №278/3590/25 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.
16 лютого 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін у м. Житомирі цивільну справу №278/3590/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі,
У липні 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» звернулось до суду із даним позовом у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків співвласників багатоквартирного будинку за період з 01 березня 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 11287,73 грн, з яких: 9513,37 грн - заборгованість по внескам; 182,95 грн - 3% річних; 1591,41 грн - інфляційні втрати. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Співвласниками будинку АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній». На 2021 рік рішенням зборів ОСББ встановлено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5,00 грн за м.кв. приміщень з другого по десятий поверх. Рішенням загальних зборів ОСББ від 17.04.2024 було встановлено щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкову територію з 01.04.2024 для власників житлових приміщень 2-9 поверхів у розмірі 8,79 грн за кв.м. Щомісячно позивач нараховував відповідачу внески на утримання будинку та одноразовий внесок за встановлення воріт, однак ОСОБА_1 оплату не здійснювала, внаслідок чого утворилась заборгованість. Позивачем було направлено претензію, яка була залишена відповідачем без відповіді та без оплати боргу.
15 вересня 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» подало суду клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 9513,37 грн, у зв'язку із сплатою відповідачем 10100,00 грн.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопад 2025 року провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» до ОСОБА_1 про стягнення 9513,17 грн основної суми боргу з 01.03.2024 по 30.06.2025 закрито.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2025 року позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» 182,95 грн - 3 % річних та 1591,41 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату членських внесених на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2024 року по 30.06.2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» судові витрати, з яких: 2422,40 грн - судовий збір та 2500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСББ «ЖК Домашній» в задоволенні позовних вимог та понесених судових витрат. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судове рішення є незаконним і винесеним із істотним порушенням норм процесуального права та помилковим тлумаченням норм матеріального права, що в сукупності привело до неправильного вирішення прави. Зазначає, що першу претензію про наявність і необхідність погашення боргу їй було направлено 26.06.2025 і в межах місяця борг був сплачений. Відповідно ст.509, 526 ЦК зобов'язання виникають з визначених в ст. 11 ЦК підстав (зокрема, з договорів, правочинів, нормативних актів). Відповідно ст.ст.547-548 ЦК форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань повинна бути в письмовій формі. Для застосування судом щодо відповідача фінансових санкцій за затримку сплати членських внесків як члена ОСББ - відсутні жодні конкретні підстави, передбачені ст. 11, ст. 509 ,ч. 2 ст. 551 ЦК України. Відносини між ОСББ та співвласниками будинку відповідно ст.358 ЦК України є статутними, а не договірними. В судовому рішенні відсутні посилання на норми статуту ОСББ чи рішення загальних зборів членів ОСББ, які встановлюють та регулюють відповідальність за затримку сплати членських внесків на обслуговування будинку. В тексті судового рішенні від 24.11.2025 не наведено жодних розрахунків визначення сум штрафних санкцій, присуджених до стягнення і це є недотриманням вимог ст.256 ЦПК України та п.11 Постанови ПВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення в цивільній справі». Зазначає, що 28.07.2025 року сплатила ОСББ 10100,00 грн, що перевищувало суму боргу і цей платіж судом не враховано. Рішенням суд фактично частково задовольнив первісні позовні вимоги позивача (в пропорції 16% від 11287,74 грн), однак стягнув з відповідача всю суму понесених позивачем судових витрат, незважаючи на факт більш ніж повного погашення заборгованості задовго до порушення справи, отже стягнення з відповідача на користь ОСББ, усієї суми понесених судових витрат суперечить вищевказаним нормам законодавства.
19 січня 2026 року на адресу Житомирського апеляційного суду надійшов відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній», у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2025 року, стягнути з ОСОБА_1 4000,00 грн витрат на правничу допомогу. У відзиві зазначає, що після закриття провадження в частині основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 3 %річних та інфляційні, а також судові витрати. Відповідно до правових висновків сформульованих Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №199/9188/16 звернув увагу на те, що ст. 255 ЦПК України визначені окремо підстави закриття провадження у справі: якщо відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої); якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої). КЦС ВС у постанові від 15.02.2024 року по справі № 755/15143/22 дійшов до висновку, що якщо відповідач добровільно виконав вимоги позивача після відкриття провадження у справі, предмет спору відпадає, а тому суд має закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Таке виконання вимог не є процесуальним визнанням позову. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.02.2024 року у справі № 554/6571/21. оскільки Відповідач не здійснювала процесуальної дії з визнання позову у встановленому законом порядку (ст. 206 ЦПК України), а позовні вимоги були фактично задоволені шляхом добровільної сплати заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна, доказів врегулювання спору між сторонами іншим шляхом, в порядку ч. 1, 2 ст. 142 ЦПК України немає - тому, підстав для повернення судового збору з державного бюджету, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», немає, а судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Судові витрати позивача підтверджені належними та допустимими доказами: надано до матеріалів справи разом з позовною заявою квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та платіжну інструкцію про сплату правничої допомоги в розмірі 2500,00 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідач помиляється щодо стягнення з неї штрафних санкцій, адже штраф чи пеня до відповідача не застосовувалась, а застосувались компенсаційні стягнення у вигляді 3% річних та інфляційних. В позовній заяві окремо зазначалось, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року за № 206 на час дії воєнного стану заборонено нарахування штрафів, пені, інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг. Оскільки утримання спільного майна, його ремонт та обслуговування здійснюється співвласниками будинку АДРЕСА_3 шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" - нарахування 3% річних та інфляційних є правомірним. Окрім того, слід врахувати зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року за № 206 від 29 грудня 2023 року, які визначили, що на час дії воєнного стану заборонено нарахування штрафів, пені, інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Із системного аналізу положень чинного законодавства, зокрема Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» вбачається, що внески співвласників багатоквартирного будинку не є оплатою житлово-комунальних послуг. Відтак, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 182,95 грн та 1591,41 грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату членських внеснів на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2024 року по 30.06.2025 року.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2427382118220.
Статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» регулює усі питання, щодо прав та обов'язків сторін, зокрема і щодо того, що розмір внесків, платежів та порядок їх сплати визначається не окремими договорами між ОСББ та співвласником, а загальними зборами співвласників ОСББ "ЖК Домашній".
Протоколом №2 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» за місцезнаходженням АДРЕСА_2 , проведених 25 січня 2020 року, від 21.02.2020 та протоколом №2/24 загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній», проведених «25» січня 2020 року, від 17.04.2024 вирішено загальними зборами ОСББ «ЖК Домашній» питання щодо встановлення розміру внесків та інших платежів із періодичністю їх сплати.
26 червня 2025 року під вихідним номером 16, ОСОБА_1 було направлено досудове попередження (претензія) щодо необхідності сплати заборгованості перед ОСББ «ЖК Домашній» станом на 01.06.2025 року у сумі 8940,26 грн.
З розрахунку заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафним санкціям по квартирі АДРЕСА_4 за період з 01.03.2024 по 30.06.2025 наявна заборгованість у ОСОБА_1 у сумі 9513,37 грн за сплату членських внесків, 30 грн витрат на рекомендовані листи, 182,95 грн - 3% річних, 1591,41 грн - інфляційних витрат.
Відповідач у відповідності до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.4477344205.1 від 28.07.2025 внесла кошти на погашення заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафним санкціям на загальну суму 10100,00 грн.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Звертаючись до суду з позовом ОСББ «ЖК Домашній» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за щомісячними внесками по утриманню будинку та прибудинкової території в розмірі 9513,37 грн, інфляційні витрати в розмірі 1591,41 грн та 3 % річних в розмірі 181,95 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України, з якою кореспондується частина 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Згідно із ч. 1 ст. 12 вищевказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі.
Згідно з ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 05 вересня 2018 року №712 плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
В постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі №638/19174/17 зроблено висновок про те, що оскільки відповідач є власником квартири в будинку, у якому створено ОСББ, він зобов'язаний здійснювати платежі та внески (незалежно від членства в об'єднанні) за наявності підтверджених витрат на управління, утримання збереження будинку.
У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вона отримує послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, при цьому з березня 2024 року в повному обсязі не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинила позивачу, який є організацією, що обслуговує даний будинок в частині вказаних послуг, матеріальні збитки у вигляді не отримання у повному обсязі плати, яка становить 9513,37 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території, то позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою стягнути відповідну суму заборгованості 9513,37 грн, інфляційні витрати -1591,41 грн та 3% річних - 182,95 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що платіжною інструкції на переказ готівки №0.0.4477344205.1 від 28.07.2025 ОСОБА_1 внесла кошти на погашення заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафними санкціями на загальну суму 10100,00 грн.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопад 2025 року провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» до ОСОБА_1 про стягнення 9513,17 грн основної суми боргу з 01.03.2024 по 30.06.2025 закрито.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст. ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», абзацом 1 п.1 якої установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
В той же час, 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою, зокрема, абзац 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції. До припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Враховуючи наведене, позивач мав право нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01 березня 2024 по 30 червня 2025 року. Розмір інфляційних витрат за цей період становить 1591,41 грн та 3 % річних - 182,95 грн. Розмір інфляційних витрат та 3 % річних наведений в розрахунку позивача. Відповідач ОСОБА_1 не спростувала заявленого розміру інфляційних витрат, 3 % річних, свого контр-розрахунку не надала.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що платіжною інструкцією на переказ готівки №0.0.4477344205.1 від 28.07.2025 ОСОБА_1 внесла кошти на погашення заборгованості по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території та штрафними санкціями на загальну 10100,00 грн.
В клопотанні від 15.09.2025 року представник ОСББ «ЖК Домашній» зазначила, що відповідачем сплачено 10100,00 грн, з яких 9513,37 грн є погашення заборгованості зі сплати внесків, а решта суми погашення заборгованості, яка утворилась після звернення до суду.
Колегія суддів такі доводи представника ОСББ «ЖК Домашній» відхиляє, оскільки станом на 28.07.2025 року ОСОБА_1 мала заборгованість по членському внеску на утримання будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 9513,37 грн, а сплата такого внеску за липень 2025 року станом на 28.07.2025 ще не настала, а відповідно не могла вважатися заборгованістю.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути інфляційні витрати в розмірі 1004,78 грн (10100,00 грн - 9513,37 грн = 586,63 грн; 1591,41 - 586,63 грн) та 3 % річних в розмірі 182, 95 грн.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 інфляційних витрат та 3 % річних підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСББ «ЖК Домашній».
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вбачається, що ОСББ «ЖК Домашній» звернулося до суду із позовом, визначивши ціну позову 11287,00 грн.
Згідно платіжної інструкції, ОСББ «ЖК Домашній» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Судом першої інстанції стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЖК Домашній» 182,95 грн - 3% річних та 1591,41 грн - інфляційних втрат, а всього 1774,36 грн.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ЖК Домашній» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 254,35 грн та 472,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 10,5%).
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 33,1% (оскаржувана сума 1774,36 грн з яких: 1591,41 грн - інфляційні втрати, 182,95 грн - 3% річних), задоволено судом апеляційної інстанції 1187,73 грн.
За звернення до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатила 3633,60 грн судового збору.
Відтак, із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1202,72 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» просило стягнути із ОСОБА_1 витрати на правову допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 4000,00 грн.
Оскільки, апеляційну скаргу задоволено частково на 33,1%, то із ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу за подання відзиву у розмірі 1324,00 грн (4000,00 грн х 33,1%).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 24 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» інфляційні витрати в розмірі 1004,78 грн та 3 % річних в розмірі 182, 95 грн, а всього 1187,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» 254,35 грн судового збору, 472, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді першої інстанції та 1324,00 грн витрат на правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» на користь ОСОБА_1 1202,72 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Т.М. Павицька
Судді О.Б. Талько
А.М. Шевчук