печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34589/25-ц
04 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В при секретарі судових засідань - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 757/34589/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди - задоволено та визнано дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо автоматичного списання грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_1 в рахунок автоматичного погашення простроченої заборгованості незаконними, стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 незаконно списані кошти в розмірі 51 709,78 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн та стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1 211, 20 грн, однак не вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу. 30.12.2025 року представник позивача подав до суду заяву в додатку «Електронний суд» заяву про стягнення витрат на правову допомогу. Представник позивача в позовній заяві заявляв вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). На підтвердження фактично понесених витрат одночасно з Позовною заявою ОСОБА_1 було надано на розгляд суду завірені належним чином копії Договору про надання правничої (правової) допомоги № 17/06/2025 від 17 червня 2025 року, Додаткової угоди № 1 від 17.06.2025 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 17/06/2025 від 17 червня 2025 року та Акту приймання передачі наданих послуг № 1 від 21.07.2025 року до Додаткової угоди № 1 від 17.06.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 17/06/2025 від 17 червня 2025. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд даної справи тривав більше 6 місяців протягом яких було призначено не менше 5 судових засідань, у які забезпечувалась явка представника Позивача. Крім цього, з огляду на протиправну поведінку Відповідача під час розгляду справи також виникала необхідність у вчиненні додаткових процесуальних дій (підготовка заяви про збільшення позовних вимог, підготовка заперечень на додаткові пояснення і т.д.), що очевидно не можна було передбачити на момент подання Позовної заяви та формування розрахунку орієнтовного розміру витрат. З огляду на це, 10 грудня 2025 року (до дати ухвалення рішення у справі), представником ОСОБА_1 було подано на розгляд Суду заяву про збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та здійснення Судом розподілу судових витрат. Згідно тексту цієї заяви, Позивачем було повідомлено Суд, що загальна сума витрат на правову допомогу, яка підлягає розподілу за результатами розгляду справи № 757/34589/25-ц збільшилась та складає - 60 000,00 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму. На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи. Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, враховуючи відсутність клопотань про зменшення витрат на правову допомогу від відповідача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 60 000,00 грн правової допомоги. Керуючись ст. ст. 1-19, 137-141, 263-265, 268, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 757/34589/25-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення безпідставно набутих коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити. Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДРПОУ - 14360570, місцезнаходження: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1д) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач : Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевсткого, буд. 1Г, м. Київ, ЄДРПОУ: 14360570)
Суддя Т.В. Остапчук