Справа № 197/1080/25
Провадження № 1-кп/197/14/26
16 лютого 2026 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
на розгляді Широківського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу для ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час, який обвинувачений буде відбувати за його останнім місцем проживання у АДРЕСА_1 . При цьому, дане житло належить потерпілій, яка не заперечує щодо проживання обвинуваченого в ньому. Клопотання мотивує тим, що сплив уже значний проміжок часу, після застосування вказаного запобіжного заходу, інших підстав, ніж ті, що судом досліджувалися, як обґрунтування встановлення та продовження такого запобіжного заходу, стороною обвинувачення не надано, а відтак достанім буде домашній арешт в нічний час, із покладенням обов'язків, який повністю забезпечить обов'язки обвинуваченого для належного розгляду справи.
Обвинувачений підтримав заявлене його захисником клопотання та подав власне письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з підстав того, що такий буде достатнім для забезпечення його належної поведінки, при цьому заперечив наявність на даний час ризиків, які стали підставю для тримання його під вартою.
Потерпіла повністю підтримала клопотання обвинуваченого та його захисника про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, вказуючи, що обвинувачений раніше проживав у її успадкованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де на даний час ніхто не проживанняє. Вона не заперечує щодо будь-якого строку проживання там, як цілодобово, так і в нічний час. Зазначила, що уже неодноразово у судових засіданнях виражала свою згоду щодо можливлості проживуання обвинуваченого за вказаною адресою.
Прокурор заперечив щодо заявлених клопотань захисника та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на будь-який інший, мотивуючи тим, що не втратилися ризики, які були підставою для застосування саме цього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і на даний час вони наявні. А застосування більш м'яких запобіжних заходів може негативно вплинути на розумні строки розгляду справи в суді.
Заслухавши клопотання захисника та обвинуваченого та думку прокурора з потерпілою, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є раніше судимою особою, яка обвинувачується у вчиненні (зокрема, особливо тяжкого) злочинів, за ч. 4 ст. 408 КК України - передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до дванадцяти років. На стадії досудового розслідування до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено на стадії підготовчого та судового провадження ухвалою суду до 18.11.2025 та 12.01.2026, і строк дії якого натепер не сплив.
Разом з тим, ч. 5 ст. 201 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
На даний час тридцятиденний строк з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу - сплив, а відтак заявлені клопотання підлягають розгляду по суті.
Дійсно, ухвалою суду від 12.01.2026 судом було встановлено продовження наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, станом на даний час у справі уже допитано потерпілу та свідків, в межах обвинувачення за ч. 4 ст.185 КК України, де саме і визначено ОСОБА_4 потерпілою. Також досліджено усі письмові докази, які були надані стороною обвинувачення як за обвинуваченням за ч. 4 ст. 185 КК України, так і за ч. 4 ст. 408 КК України, а будь-яких клопотань про витребування нових, стороною обвинувачення не заявлено. При цьому, судом не допитано свідків за ч. 4 ст.408 КК України, однак судом уже сім разів викликалися такі в судове засідання та не з'явилися, а ризиків впливу на свідків стороною обвинувачення не заявлялося при розгляді клопотаня про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У той же час тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
У даному випадку, на думку суду, прокурором не доведено неможливість запобігання зазначеним ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, стадії розгляду справи по суті, систематичної неявки частини свідків, яких суд викликає у встановленому КПК України порядку, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання захисника та обвинувпаченого та змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 16.04.2026 включно, із забороною останньому цілодобово залишати житло за місцем проживання в АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 та яка не заперечує щодо проживання останнього за вказаною адресою та із покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати за кожною вимогою до суду у призначений час; 2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи; 3) здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, при цьому покласти обов'язок носити електронний засіб контролю.
При цьому, з вище вказаних підстав суд не вбачає можливість застосування домашнього арешту в нічний час до обвинуваченого, про що просив захисник.
Суд зазначає, що порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.
Згідно ч. 1, 3, 4 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно пунктів 3, 4 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 № 480 (надалі - Порядок) метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов'язків, що покладаються на обвинуваченого ухвалою судді про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
Суд вважає, що з моменту зміни запобіжного заходу обвинуваченому наявні підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного браслету та забороною залишати житло, з встановленням процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 196, 331, 369-372 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід для ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного браслету та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 16.04.2026 включно, із забороною останньому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 та із покладенням на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків: 1) прибувати за кожною вимогою до суду у призначений час; 2) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або роботи; 3) здати на зберігання до органів міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 4) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з'являтись в житло, під арештом в якому обвинувачений перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань.
Копія ухвали про обрання запобіжного заходу вручити прокурору та обвинуваченому негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити по 16.04.2026 включно.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1