490/8216/24
нп 2/490/205/2026
20 січня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді Чулуп О.С.
при секретарі Правник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Миколаївської міської ради,
третя особа: Перша Миколаївська державна нотаріальна контора,
про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про становлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 , після смерті якої залишилась спадщина, що складається з 18/100 житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , яке належало їй на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1970р. На момент смерті матері позивачці було 16 років та вона фактично проживала разом із нею та батьком за адресою, зазначеною вище, а отже такою, що фактично прийняла спадщину, хоча свідоцтво про право на спадщину не отримувала. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки, ОСОБА_3 .
У листопаді 2023 року позивач звернулась до Першої миколаївської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав після смерті своїх батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак у видачі свідоцтва було відмовлено з огляду на те, що спадкова справа не була заведена та відсутній факт прийняття спадщини позивачем.
Між тим, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті своїх батьків. З моменту придбання ОСОБА_2 будинку, позивач з липня 1970 року проживала у ньому, проводила ремонтні роботи, а пізніше мешкала з чоловіком.
Усі ці обставини, на думку позивача свідчать про спільне проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини та пов'язаність спільним побутом та піклуванням. Позивач вважала, що фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, оскільки постійно з ними проживала з 1970 року і до моменту смерті ОСОБА_3 . При цьому, вважала, що батько вжив усіх заходів та здійснив захист її інтересів шляхом оформлення спадкових прав після смерті матері.
На підставі викладеного позивач просила встановити факт прийняття спадщини після смерті батьків, а також визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 18/100 житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .
Представник позивача надав заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії Інформації про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття із зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи, наданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 23.06.2023р. за №23040-000621136-037-05, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована з 12.11.1985р. по дату надання інформації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.10.1965р. Бюро записів актів цивільного стану, встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Судом досліджено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 09.05.1963р. Бюро записів актів цивільного стану та встановлено, що між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , укладено шлюб, про що 09.05.1963р. здійснено запис у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу під №7. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_6 ".
Судом досліджено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , видане 05.10.1985р. Бюро записів актів цивільного стану та встановлено, що між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, про що 05.10.1985р. здійснено запис у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу під №16. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_8 ".
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 02.01.1982р. Бюро записів актів цивільного стану, вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що у книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №15.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 07.02.1984р. Бюро записів актів цивільного стану, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що у книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №533.
Згідно копії Договору від 22.07.1970 року, нотаріально посвідченого нотаіусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Земцевою В.М., встановлено, що ОСОБА_2 купила у ОСОБА_9 18/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Ю.Г. від 07.11.2023р. №1150/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадкових справ та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 , який помер ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Причиною відмови нотаріусом зазначено: в зв'язку з пропущенням 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, відсутністю доказів про постійне проживання разом із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця, згідно ст. 1268 ЦК України, відсутністю доказів родинних відносин та відсутністю документів, що підтверджують право власності на успадковане майно, тому рекомендовано звернутися до судових органів для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та прийняття нею спадщини, для визнання права власності порядку спадкування за законом.
Згідно відповіді №863/01-21-1 від 11.08.2023р. Першої миколаївської державної нотаріальної контори, вбачається, що згідно перевірки Алфавітних книг обліку та реєстрації спадкових справ за період з 1981 по 2008 роки включно, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не заводилась.
На виконання вимог ухвали суду від 23.04.2025р. Управлінням Державної міграційної служби у Миколаївській області повідомлено, що Управління не володіє документами, що підтверджують реєстрацію місця проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31.12.1981 рік. Між тим, за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 12.11.1985 року.
На виконання вимог ухвали суду від 23.04.2025р. Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради повідомлено, що картотека за адресою: АДРЕСА_2 , передана до департаменту у вигляді поквартирної картки Форми Б та карток реєстрацій осіб Форми А. За відомостями Реєстру територіальної громади міста Миколаєва та картотеки, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 - з 12.11.1985 року.
Також з метою надання вичерпної інформації Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради надано копію картки реєстрації особи Форми А на ОСОБА_1 , згідно якої остання є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.11.1985 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що позивач є її племінницею. У 1970 році ОСОБА_12 та ОСОБА_13 придбали частину будинку по АДРЕСА_3 . У 1981 році померла матір ОСОБА_1 , а через два роки помер і її батько. При цьому на момент смерті батька, позивачці було 16 років. Таким чином їх дочка залишилась сама проживати у тій частині будинку. Інших дітей у сім'ї не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що особисто знає ОСОБА_1 та її батьків, які були його сусідами. З 1970 років вказана сім'я - батько, матір та дочка ОСОБА_15 жили по АДРЕСА_1 . Після смерті матері, через декілька років, помер батько. Після цього ОСОБА_16 залишилась жити в тому ж будинку, де проживає й до цього часу.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.
У справі, що розглядається, спадщина відкрилась 31 грудня 1981 року, тому застосовуються відповідні правила ЦК Української РСР.
Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином, Цивільний кодекс УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема ч. 2 вказаної статті передбачає у судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
В ході судового розгляду встановлено, що родинні відносини між спадкодавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як їх спільної та єдиної доньки, підтверджується відомостями з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із батьками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та на час їх смерті за адресою: АДРЕСА_2 , а також вчинення позивачем дій з утримання наведеного майна підтверджується Інформацією про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття із зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи, наданої Департаментом з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 23.06.2023р. за №23040-000621136-037-05; відповідями Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області документи; поясненнями допитаних свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 .
Відтак у матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлих за законом, фактично вступила у володіння та управління спадковим майном - 18/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що в свою чергу підтверджує факт прийняття нею спадщини в частині 1/4 частки після смерті матері та 3/4 після смерті батька
На підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів та, враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що заява про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини підлягає задоволенню.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті батьків, то за останньою слід визнати право власностів порядку спадкування за законом на 18/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, 548, 549 ЦК Української РСР, суд -
Позов - задоволити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на 18/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом на 18/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя