Справа № 210/40/26
Провадження № 3/210/217/26
іменем України
11 лютого 2026 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У провадження судді 09 січня 2026 року надійшов протокол про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за частиною 2 ст.130 КУпАП.
Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи не з'явився, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Також, судом вжито заходів для забезпечення присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді (судові повістки на 14.01.2026, 11.02.2026), однак ОСОБА_1 не з'явився, пояснень по суті складених протоколів про адміністративне правопорушення не надходило.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлений був обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що явка в судове засідання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення:
Судом встановлено, що 24.12.2025 року близько о 19.59 год. в м. Кривий Ріг, вул. Соборності поблизу буд. 3 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307 днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці). На законну вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під безперервний запис боді камери 475204, 475832, 475162, 474746. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та уповноваженими на його складання особами.
Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №550635 від 25.12.2025, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.12.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився;
- карткою обліку адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 , з якої встановлено, що 05.05.2025 року рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.3 ст.130 КУпАП;
- довідкою, відповідно до якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;
- відеозаписами з відео реєстратора та нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт руху та зупинки транспортного засобу ЗАЗ 110307 днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 ; факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку; ОСОБА_1 було роз'яснено його права й обов'язки відповідно до ст.63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також право на оскарження дій працівників поліції.
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Норми права, що підлягають застосуванню
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Пунктом 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вчинена повторно протягом року».
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за ч.2 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом, що буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Н. Ю. Вікторович