вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" лютого 2026 р. Справа№ Б3/161-12 (911/1808/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сітайло Л.Г.
Сотнікова С.В.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) (суддя Лопатін А.В., повний текст рішення складено та підписано - 25.12.2025)
за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп»
2) Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос»
до 1) ОСОБА_1
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротерра Інвестмент»
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) (суддя Лопатін А.В., повний текст рішення складено та підписано - 25.12.2025), серед іншого, позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 13 серпня 2011 року під реєстровим номером 2741, укладений між Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос» та ОСОБА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 13 серпня 2011 року під реєстровим номером 2753, укладений між Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос» та ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зменшити розмір судового збору; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24 вересня 2025 року по справі № Б3/161-12 (911/1808/23), та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.01.2026 апеляційну скаргу у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № Б3/161-12 (911/1808/23) за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», 2) Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» до 1) ОСОБА_1 , 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротерра Інвестмент» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
04.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № Б3/161-12 (911/1808/23).
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/403/26 від 05.02.2026 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № Б3/161-12 (911/1808/23).
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 апеляційну скаргу у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Сітайло Л.Г., Сотніков С.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з огляду на наступне.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
В силу ч. 4 ст. 258 ГПК України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка була чинною на момент звернення із позовною заявою) визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви) встановлено, що за подання заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство судовий збір справляється у сумі 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У апеляційному порядку оскаржується рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025, яке прийняте за наслідками розгляду позову про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, за яку позивачем було сплачено 5 368,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією (т. 1 арк. 7), відтак за подання даної апеляційної скарги ОСОБА_1 мало бути сплачено судовий збір у розмірі 8 052,00 грн (5 368,00 х 150%).
Натомість звертаючись до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23), ОСОБА_1 наведеного вище не врахувала та не сплатила судовий збір у встановленому розмірі.
Разом з тим, у апеляційній скарзі скаржник просить суд зменшити розмір судового збору. Суд приймає це за клопотання про зменшення сплати судового збору.
Відповідно до вищевказаного клопотання ОСОБА_1 просить зменшити розмір судового збору, у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. На підтвердження майнового стану, ОСОБА_1 надає довідки про доходи 5-ок та 7-ок.
Північний апеляційний господарський суд розглянув клопотання скаржника про зменшення сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Статтею 8 Закону «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 дійшла висновку, що положення пункту 1 можуть бути застосовані і до відповідача фізичної особи за наявності відповідної підстави.
Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1, завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду, підкреслила ВП ВС.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначила : «Ураховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев'ята статті 10 Цивільного процесуального кодексу України)».
Положення ст. 8 Закону «Про судовий збір» містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Щодо права застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.
Зазначеної правової позиції дотримуються також, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/11150/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1125/23, від 13.05.2024 у справі № 908/1320/23 (908/2674/23), від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20, від 04.03.2024 у справі № 910/3126/23, від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23, від 22.11.2023 у справі № 910/1265/23, від 28.09.2023 у справі № 922/4067/19, від 24.05.2024 у справі № 910/9804/23.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, таким чином, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення ГПК та Закону «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).
З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19).
На підтвердження свого фінансового становища скаржник надав довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 про доходи за звітні роки від 1999 по 2021.
При цьому, заявником не надано належних та допустимих доказів розміру річного доходу за попередній календарний рік (2024), що унеможливлює перевірку доводів про перевищення судовим збором 5% річного доходу, передбачених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Подані довідки за попередні роки не відображають актуального майнового стану на момент звернення з апеляційною скаргою.
З огляду на це, Північний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання скаржника про зменшення сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для зменшення сплати судового збору, оскільки надані до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 про доходи за звітні роки від 1999 по 2021 не відображає інформацію про доходи скаржника за попередній рік. Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на подачу клопотання про зменшення сплати судового збору, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про зменшення сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору у розмірі 8 052,00 грн.
Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
Крім того, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) у розмірі 8 052,00 грн.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. У клопотанні ОСОБА_1 про зменшення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) - відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № Б3/161-12 (911/1808/23) - залишити без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, шляхом подання відповідної заяви.
4. Попередити ОСОБА_1 , що якщо не буде усунено недоліки в зазначений строк шляхом подання відповідної заяви, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Л.Г. Сітайло
С.В. Сотніков