вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" лютого 2026 р. Справа№ 910/8655/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025
у справі № 910/8655/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 40 790 024, 06 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОДАР ПІВІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 40 790 024, 06 грн., з яких: основний борг за жовтень 2021 року - 346 823,50 грн., 80 777, 62 грн - інфляційних втрат, 21 766, 15 грн - 3% річних, основний борг за лютий- грудень 2022 року - 28 028 761, 89 грн., 3 027 137, 36 грн - інфляційних втрат, 1 343 029, 76 грн - 3% річних, основний борг за лютий - жовтень 2023 року - 7 887 336 грн., 23 047, 06 грн - інфляційних втрат, 31 344, 72 грн - 3% річних за договором № 9951/09 від 23.10.2013 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 позов задоволено частково.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що при виготовленні рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у резолютивній його частині не зазначено про те, що органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/8655/24, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 30 346 243,67 грн., починаючи з 18.09.2024 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 30 346 243,67 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для виправлення вказаної описки у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/8655/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 суд виправив описку, допущену у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/8655/24, доповнивши пункт 3 його резолютивної частини абзацом наступного змісту: "Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі № 910/8655/24, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 30 346 243,67 грн., починаючи з 18.09.2024 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 30 346 243,67 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість. "
22.09.2025 від Державного підприємства «Гарантований покупець» до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/8655/24.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 на розгляд колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. передано апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 по справі № 910/8655/24.
23.09.2025 головуючим суддею Сулімом В.В. заявлено про самовідвід від розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» по справі № 910/8655/24 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості складу суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.25 задоволено самовідвід головуючого судді Суліма В.В. від розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/8655/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8655/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи до суду, колегія суддів дослідивши апеляційну скаргу та додане до неї клопотання про відстрочення сплати судового збору дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Розсуд суду при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є обмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути відстрочено сплату судового збору та підстави вчинення таких дій.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про надання розстрочки щодо сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").
Питання про розстрочення розміру судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють своєчасну сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Крім того, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Оцінюючи доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у нього грошових коштів для сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, вищенаведене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч. 2 ст. 260 ГПК України.
З огляду на вищевикладені норми Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 3028,00 грн.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що скаржником не надано докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати докази сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн за реквізитами, зазначеними на офіційному web-сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/affairs/sudytax/).
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260 ГПК України має право повернути апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Відмовити Державному підприємству "Гарантований покупець" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/8655/24.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 у справі № 910/8655/24 залишити без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
4. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.
5. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Всі документи та письмові докази подаються поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1а (1-й поверх) або в електронному вигляді через особистий кабінет в системі "Електронний суд" із застосуванням електронного цифрового підпису.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова