вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2026 р. Справа№ 910/8343/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Тараненко С.В. (довіреність від 24.11.2025 №2557)
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2025
у справі №910/8343/25 (суддя Васильченко Т.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст"
до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 194 565, 00 грн,
У липні 2025 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №421/24/16-24 від 19.03.2024 у сумі 194 565,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №421/24/16-24 від 19.03.2024 не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 194 565,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2025 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст" до приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 194 565, 00 грн задоволено.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бест-Текст" основний борг у розмірі 194 565 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем не заперечується існування заборгованості за поставлений товар, а посилання відповідача на настання обставин непереборної сили як підстави для невиконання грошового зобов'язання є безпідставним, оскільки на момент укладення договору в Україні вже було запроваджено воєнний стан, а відтак відповідні обставини не можуть розглядатися як надзвичайні та непередбачувані у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" Плясун Олександр Іванович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить розгляд апеляційної скарги здійснювати з повідомленням (викликом) сторін, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2025 у справі №910/8343/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "БЕСТ-ТЕКСТ" до ПрАТ "АК "Київводоканал" в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що невиконання ним зобов'язань за договором поставки №421/24/16-24 від 19.03.2024 зумовлене настанням форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України та відповідно введений воєнний стан на усій території України. Відповідач наголошує, що він як фактичний монополіст водопостачання у м. Києві та Київській області, в умовах воєнного стану вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення належного та стабільного водопостачання у регіоні, несе значні фінансові затрати, вважає що стягнення суми основної заборгованості може бути розглянуто лише після припинення обставин непереборної сили.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 апеляційну скаргу у справі №910/8343/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та призначено розгляд справи на 03.02.2026. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріал справи №910/8343/25.
16.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8343/25.
В судовому засіданні 24.07.2013 року представник відповідача підтримав вимоги свої апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, а також рекомендованим листом з повідомленням («Укрпошта»). (а.с.86-89)
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету.
Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 03.02.2025.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.03.2024 року між ТОВ "Бест-Текст" (далі - постачальник) та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - покупець) було укладено договір поставки №421/24/16-24 (далі - договір) (а.с.32-35).
За умовами пунктів 1.1.-1.4 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю аксесуари до робочого одягу (далі - товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, згідно заявок покупця в письмовому або електронному вигляді (далі - заявка), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах договору.
Товар передається покупцю партіями. Партією товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана в специфікації, складеної на підставі заявки покупця. Постачальник разом з товаром надає структурному підрозділу покупця, який отримує товар, наступні супровідні документи: документ про відповідність товару вимогам регламентів (стандартів) згідно чинного законодавства України; оригінал або копія документу, що підтверджує якісні характеристики товару (свідоцтво відповідності та/або сертифікат відповідності та/або декларація відповідності), а також документи, які містять найменування виробника товару, дату виготовлення, гарантійний строк; рахунок-фактуру; видаткову накладну. Постачальник надає покупцю податкову накладну за поставлений товар у встановлений законодавством термін.
Пунктами 2.1 - 2.5 договору, сторони визначили, загальна сума договору складає - 927480 грн 00 коп., в тому числі сума без ПДВ - 772900 грн 00 коп., ПДВ - 154580 грн 00 коп.
Номенклатура та ціна товару визначаються в специфікації, яка є додатком до цього договору, підписується уповноваженими представниками обох сторін.
Ціна товару, зазначена у цьому договорі або додатку до нього (специфікації), може бути змінена лише за згодою сторін після попереднього письмового звернення постачальника, до якого повинні додаватися всі розрахунки та інші обґрунтовуючи матеріали щодо зміни ціни товару. У всіх випадках зміни ціни товару сторони укладають додаткову угоду до даного договору, з урахуванням вимог чинного законодавства України. Ціна товару, зазначена у цьому договорі або додатку до нього (специфікації), може бути змінена у випадках передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", у тому числі, у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування та у зв'язку зі змінами встановленими згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти.
Ціна товару визначається у гривнях по курсу продажу долара США, встановленого Національним банком України щодо гривні, на дату розкриття тендерних пропозицій та фіксується у договорі і специфікації до договору, що підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 3.1 договору постачання партії товару здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на склад структурного підрозділу покупця, при необхідності, поставка товару може здійснюватися на склад структурного підрозділу покупця.
Строк поставки партії товару - 10 (десять) робочих днів з дати надання заявки покупцем. Зміна постачальником в односторонньому порядку строку поставки партії товару не допускається (пункт 3.2 договору).
Пунктами 3.6, 3.7 договору встановлено, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, в якій зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару. Датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.
За умовами пункту 4.1 договору приймання товару за якістю проходить відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" №П-7 від 25.04.66 р., за кількістю - відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" № П-6 від 15.06.65 р.
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця та специфікації. Покупець здійснює оплату партії товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання партії товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням умов щодо: а) реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України, б) електронного підпису уповноваженої постачальником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо постачальник порушить вищевказані зобов'язання, допустить порушення встановленого законодавством порядку заповнення податкових накладних та / або не зробить в установленому порядку і в терміни реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо постачальника віднесено до переліку ризикових платників податку згідно п. 1-8 "Критеріїв ризиковості платників податків" та зупинена реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування то постачальник повинен оплатити покупцю штраф в розмірі ПДВ, сплаченого (нарахованого) за ціною (вартості) робіт, товарів, послуг за цим договором. У разі, відмови постачальника здійснити оплату штрафу покупець має право утримати цю суму штрафу з коштів, що підлягають оплаті постачальнику в якості вартості наданих послуг (виконаних робіт) та/або отриманих товарів за цим договором. Вимоги цього пункту застосовуються виключно для суб'єктів господарювання - резидентів України та платників ПДВ.
Згідно пункту 8.1 договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, якщо це сталось внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правового акту, що забороняє будь-яку дію, передбачену даним договором.
За умовами пункту 8.2 договору перелік обставин непереборної сили, викладений у п. 8.1, є невичерпним.
Пунктом 8.3 договору встановлено, що сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна повідомити письмово іншу сторону про їх настання, вплив на виконання зобов'язань за договором та припинення їх дії протягом 10-ти днів з дати настання кожної події. Настання та припинення дії обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України або документом іншого компетентного органу.
Строк дії договору сторони визначили пунктом 11.1 договору, за яким договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по " 31" грудня 2024 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними. Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.
Додатком №1 до договору між сторонами було підписано специфікацію №1, у якій сторони погодили найменування товару, країну походження товару, одиницю виміру, кількість, ціну в грн (без ПДВ), сума в грн (без ПДВ). (а.с.35 зворот)
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений специфікацією товар на загальну суму 540450,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень:
- №БТ000000039 від 13.06.2024 на суму 32355,00 грн, (а.с.10)
- №74 від 11.07.2024 на суму 6780,00 грн, (а.с.11)
- №78 від 11.07.2024 на суму 37140,00 грн, (а.с.12)
- №62 від 16.07.2024 на суму 19500,00 грн, (а.с.24)
- №84 від 22.07.2024 на суму 77160,00 грн, (а.с.13 зворот)
- №93 від 08.08.2024 на суму 128400,00 грн, (а.с.14 зворот)
- №94 від 09.08.2024 на суму 31050,00 грн, (а.с.16)
- №2 від 08.01.2025 на суму 13500,00 грн, (а.с.17)
- №42 від 14.02.2025 на суму 83010,00 грн, (а.с.19)
- №64 від 11.04.2025 на суму 69975,00 грн, (а.с.26 зворот)
- №65 від 15.04.2025 на суму 41580,00 грн. (а.с.22)
Відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На виконання умов пункту 5.2 договору та у підтвердження факту здійснення поставки товару на підставі вказаних вище видаткових накладних на загальну суму 540450,00 грн відповідно до приписів пунктів 201.7, 201.10 Податкового Кодексу України позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні. (а.с.6-9,21-23).
На виконання умов п.5.1 договору, відповідачем було здійснено частково оплату за товар в розмірі 345 885,00 грн , що не заперечується самим відповідачем.
Позивач звернувся до суду з даним позовом в зв'язку виникненням заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 194 565,00 грн (540 450,00-345 885,00), за частково неоплачений товар.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем і не заперечується існування заборгованості за поставлений товар, а посилання відповідача на настання обставин непереборної сили як підстави для невиконання грошового зобов'язання є безпідставним, оскільки на момент укладення договору в Україні вже було запроваджено воєнний стан, а відтак відповідні обставини не можуть розглядатися як надзвичайні та непередбачувані у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами пункту 5.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця та специфікації. Покупець здійснює оплату партії товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання партії товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Як свідчать матеріали справи, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 194 565,00 грн.
Посилання апелянта на наявність у спірному періоді форс-мажорних обставин, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, є необґрунтованим, оскільки форс-мажор не звільняє сторону договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторін від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажорних (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22)
При цьому, колегія суддів зазначає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Отже, в будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
У даному випадку посилання відповідача на настання обставин непереборної сили як підстави для невиконання грошового зобов'язання є безпідставним, оскільки на момент укладення договору в Україні вже було запроваджено воєнний стан, а відтак відповідні обставини не можуть розглядатися як надзвичайні та непередбачувані у розумінні статті 617 Цивільного кодексу України.
За наведеного відповідач вступаючи у договірні правовідносини в умовах воєнного стану, повинен був усвідомлювати, оцінювати та враховувати усі можливі ризики, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за спірним у даній справі договором.
При цьому, пунктом 8.1, 8.2 договору встановлено, що жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, якщо це сталось внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правового акту, що забороняє будь-яку дію, передбачену даним договором. Перелік обставин непереборної сили, викладений у п. 8.1, є невичерпним.
Відповідно до пункту 8.3 договору сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна повідомити письмово іншу сторону про їх настання, вплив на виконання зобов'язань за договором та припинення їх дії протягом 10-ти днів з дати настання кожної події. Настання та припинення дії обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України або документом іншого компетентного органу.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні як найшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно кошти, товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Відповідач під час розгляду справи доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, у разі їх наявності, в порядку пункту 8.3 договору до матеріалів справи не надав, як і не надав доказів об'єктивної неможливості виконати зобов'язання за договором в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2025 року у справі № 910/8343/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2025 р. у справі № 910/8343/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2025 р. у справі № 910/8343/25 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 910/8343/25 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Повний текст постанови складено 12.02.2026 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук